Патріарший і Синодальний Томос про визнання автокефалії Святої Православної Церкви у Польщі від 13 листопада 1924 р.

Григорій, Божою ласкою Архієпископ

Константинополя-Нового Риму

та Вселенський Патріарх

Свята Православна Церква в Богом береженій державі Польщі, яка наділена автономнпм церковним управлінням і устроем та яка свідчить про свою твердість у вірі й багатоплідність у всіх церковних справах, просила наш Святіший Апостольський Патріарший Вселенський Престол про благословення та затвердження свого автокефального устрою – як такого,що в нових для неї умовах політичного життя єдиний може задовільнити та забезпечити її потреби.

3 любов’ю розглянувши це прохання та насамперед взявши до уваги приписи священних канонів. Які встановлюють: «Устрій церковних справ повинен слідувати політичним і публічним прообразам» (канон 17 ІV Вселенського Собору; канон 38 ІV Вселенського Собору), – а також авторитетний вислів Фотія: «Церковні права. Особливо стосовно меж, мають змінюватися згідно із політичним та адміністративним територіальним суверенітетом»; – водночас дослухаючись гучного голосу канонічного обов’язку, що накладає на наш Святіший Вселенський Престол піклування про Святі Православні Церкви, які знаходяться у скруті; вбачаючи, що й історія свідчить на користь зазначеного (бо ж написано, що відчуження від нашого Престолу Митрополії Києва й залежних від неї Православних Церков Литви та Польщі, а рівно ж прилучення їх до Святої Церкви Москви, з самого початку були здійснені зовсім не у згоді із законними канонічними приписами; також не дотримано того, про що було спільно заявлено щодо повної церковної самодостатності Київського митрополита, який носив титул екзарха Вселенського Престолу), наша Мірність разом із священнішими митрополитами – нашими поважними й улюбленими у Святому Дусі братами і співслгікителями, вирішити із готовністю прийняти прохання, спрямоване до нас від Святої Православної Церкви у Польщі, й надати наше благословення та затвердження її автокефального і незалежного устрою.

У зв’язку з цим, діючи соборно у Святому Дусі, Ми визнаємо автокефальні організацію та склад Святої Православної Церкви у Польщі й благословляємо, щоби вона, як наша духовна сестра, віднині здійснювала своє управління та вирішувала свої справи незалежно й автокефально, згідно із порядком та кіріархальними правами, що їх мають й інші Святі Автокефальні Православні Церкви, визнаючи своєю найвищою адміністраттгвною церковною владою Священний Синод, який складається з канонічних православних єпископів в Польщі і має того, хто на той час є Високопреосвященним митрополитом Варшавським і всієї Польщі, за Головуючого.

Задля збереження і демонстрації канонічної єдності з нашим Святішим Апостольським і Патріаршим Вселенським Престолом, а також зі всіма Православними Автокефальними Церквами, нагадуємо про обов’язок кожного Високопреосвященного Митрополита Варшавського і всієї Польщі повідомляти, згідно із чином Святої Православної Церкви, про своє обрання і інтронізацію через інтронізаційні листи на адресу нашої Великої Церкви Христової і всіх братських Православних Автокефальних Церков; представляти при цьому узаконене братське сповідання віри, яке б запевняло про строге дотримання ним і ввіреною йому Святою Православною Церквою православної віри і благочестя, а також всього, що наказують священні канонн та порядок Святої Православної Церкви; а також поминати відповідно до порядку у Диптихах ім’я Вселенського Патріарха і інших Святіших Патріархів і Високопреосвященних Очільників Святих Православних Автокефальних Церков; одночасно визначаємо, що братська Свята Автокефатьна Православна Церква у Польщі отримує Святе Миро від нашої Святої Великої Церкви Христової.

Рівно ж рекомендуємо, щоб у питаннях або непорозуміннях більш загальної церковної природи, які виходять за межі юрисдикції окремо взятих Автокефальних Церков, Високопреосвященніший Митрополит Варшавський і всієї Польщі звертався до нашого Найсвятішого Патріаршого Вселенського Престолу, через який здійснюється спілкування з кожною єпархією православних [єпископів], які право правлять слово істини, і щоб у такий засіб питав авторитетної думки і судження від братських Церков.

Все. що було розглянуте, зважене і соборно нами затверджене під час чергового синодального засідання 6 і 11 листопада цього року, задля постійного збереження підтверджене також у цьому нашому Патріаршому і Синодальному Томосі, який був записаний і підписаний у Кодексі нашої Великої Христової Церкви, точно і незмінно виданий і надісланий також Високопреосвященному Митрополиту Варшавському і всієї Польщі, нашому улюбленому у Христі брату і співслужителю кіру Діонисію, Голові Священного Синоду Святої Православної Автокефальної Церкви Польщі.

Нехай Господь Бог, любов’ю і щедрістю Першого, Великого і Найвищого Архієрея Христа нашого Бога, завжди зміцнює так достохвально уряджену братську Православну Автокефальну Церкву Польщі, нехай веде і збільшує ії, на хвалу Його Святого імені, на користь її побожної повноти та на радість всіх Святих братських Православних Автокефальних Церков.

Спасительного року 1924,

місяця листопада 13-го дня.

Патріарх Константинопольський

Григорій (затверджує)

 

 

 

One thought on “Патріарший і Синодальний Томос про визнання автокефалії Святої Православної Церкви у Польщі від 13 листопада 1924 р.”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *