Мучениця Аріадна Промісська

1 жовтня молитовно згадують святу мученицю Аріадну та просять у неї заступництва.

Юна Аріадна жила в місті Фригія і була рабинею Тертила, старійшини при імператорі Адріані. Одного разу, Тертил з приводу народження свого сина звершував жертвоприношення язичницьким богам, християнка Аріадна відмовилась брати участь в нечестивому святкуванні. За це її піддали страшним мукам і кинули в темницю. Її довго морили голодом, щоб змусити зректися своєї віри, але все було марно.

Коли святу звільнили з темниці, вона пішла з міста, але Тертил послав наздогнати її. Побачивши, що її наздоганяють язичники, свята мучениця побігла, взиваючи до Бога, щоб Він захистив її від ворогів. Вмить після її молитви в горі утворилась щілина, і свята Аріадна заховалась в ній. Це чудо привело в страх переслідувачів. Так Господь Бог визволив рабу Свою від рук нечестивих.

Біль нашої пам’яті

Пам’ятник трагедії і скорботи – Бабин Яр…

Нескінченний потік людей різних національностей і віросповідань тягнеться до місця безвинної загибелі тисяч жертв, щоб поклонитися і покласти квіти. Минуло 75 років, але пам’ять болю є в наших серцях. Стогін тієї пори, немов благання про порятунок, ніколи не вщухне, а буде нагадувати нам і прийдешнім поколінням про жахи та звірства війни.

img_246379_1

Страшні уроки минулого, оплачені сотнями тисяч людських життів, – це застереження нам, нині сущим, і тим, хто буде жити після нас: ідеї ненависті, нетерпимості, дискримінації за расовою чи національною ознакою ніколи більше не повинні знайти місця в світі людей.

Сьогодні горить свічка, як данина пам’яті про тих, хто безвинно загинув. Молимося та пам’ятаємо!

Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього

Щорічно 27 вересня християни святкують Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. Зазвичай в народі кажуть що «Хто не постить на Воздвиження Хреста Христового, на того сім гріхів зійдуть!». Віряни шанобливо тримаються посту тому, що це величне свято – символ спокутування і доказ всеперемагаючої Любові Бога, через яку Спаситель віддав себе на розп’яття за кожну душу, яка хоче спастися. В цей день ми вклоняємося не хресту, а образу, суті спасіння роду людського.

Історія свята сягає сивої давнини. За часів правління Констянтина Великого, першого імператора, який припинив гоніння на християн, був знайдений Хрест Господній. Імператор доручив пошуки своїй матері. Цариця Єлена з усією відданістю шукала в Єрусалимі справжній Хрест Господній.

На місці великого ідольського капища Єлена віднайшла три хрести та дощечку з написом «Ісус Назарянин, Цар Юдейський», зроблена за наказом Пілата, і чотири цвяхи, що пронизували Тіло Господа.

Для того, щоб дізнатися на якому з трьох хрестів був розіп’ятий Спаситель, стали по черзі підносити хрести до однієї важкохворої жінки. Коли до нещасної приклали третій хрест, вона зцілилася.

Побачивши чудо, всі переконалися, що знайдено Животворящий Хрест. Тисячі християн прийшли вклонитися Святому Хресту. Вони просили підняти святиню, щоб усі могли хоча б здалеку благоговійно споглядати її, віддаючи шану. Тоді почали високо піднімати Святий Хрест, а народ, повторюючи: «Господи, помилуй», – вклонявся Хресту Спасителя.

Вітаємо всіх вірян зі святом Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. Сьогоднішнє свято є символом нашого Спасіння і нагадує про Божу любов до нас.

Привітання Президенту України з днем народження

Шановний Петре Олексійовичу!

Прийміть найщиріші вітання з нагоди Вашого дня народження.

Переконані, що Ваш професіоналізм та політичний досвід сприятимуть подоланню викликів які в сьогодення повстають перед Вами та українським народом.

Ми високо цінуємо великі зусилля у встановленні миру та цілісності на нашій Батьківщині і Ваші особисті прагнення в створенні Єдиної Помісної Церкви.

Молитовно бажаємо Вам Божого благословення на всі життєві справи і починання, здійснення планів та сподівань на благо рідної України.

З глибокою повагою,

митрофорний протоієрей Роман Роман Будзинський.

 

Священномученик Корнилій

26 вересня молитовно згадують святого Корнилія Сотника, єпископа Кесарії Палестинської. Який був вірним язичником, але з-поміж інших вирізнявся глибоким благочестям та добрими справами.

Про життя священномученика можна дізнатись з 10 розділу Діяння Апостолів. Корнилій походив з Італії, але після Вознесіння Христа Спасителя він став сотником в Кесарії Палестинській.

Одного разу, коли Корнилій молився в своєму будинку, йому з’явився Ангел Божий і сказав: «…Корнилію!…Молитви твої й твоя милостиня перед Богом згадалися. Тепер же пошли до Йоппії людей, та й приклич Симона, що зветься Петром. Він гостює в одного гарбарника Симона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що ти маєш робити» (Дії Апостолів 10:3-6).

Корнилій негайно вирішив виконати наказ Ангела. Зранку він відправився прямо до Апостола Петра, де, першим з усіх язичників, прийняв Хрещення. Залишивши колишнє мирське життя, святий Корнилій відправився проповідувати Євангеліє разом з Апостолом Петром.

За все своє довге життя святий Корнилій навернув дуже багато поган до християнської віри. Він увесь час трудився над викоріненням бездушного язичництва та допомагав всіх, хто приходив до нього за підтримкою.

Преподобна Феодора Олександрійська

24 вересня – день пам’яті преподобної Феодори Олександрійської, яка за життя прославилась надзвичайною вродою і сильним характером. Вона була щаслива в шлюбі, але один заможний чоловік, вражений вродою Феодори, почав всіляко схиляти її до перелюбства. Юна Феодора довгий час не піддавалася його впливу. Тоді заможний чоловік підкупив одну жінку, щоб вона допомогла йому звабити юну красуню. Обдурена дівчина зрадила своєму чоловіку, але тільки потім зрозуміла що вона згрішила.

Преподобна, згораючи від сорому, не залишилась в Олександрії, а вирішила піти в монастир. Щоб люблячий чоловік не знайшов її, Феодора обрізала волосся і взяла чоловіче ім’я. В монастирі довго не хотіли приймати дівчину в силу її молодості, але вона пообіцяла виконувати всі чернечі настанови та молитви. Ченці дивувались її стійкості та духовним подвигам.

Одного разу Феодора змушена була заночувати в Олександрійському монастирі. Дочка ігумена цього монастиря спокусилася вродою Феодори і почала намовляти її на гріх, адже не знала, що це жінка. Отримавши різку відмову, дочка ігумена вирішила згрішити з іншим ченцем і зачала дитя. Ігумен почав випитувати дочку про батька дитини, вона зостраху назвала ім’я Феодори.

Ніхто не вірив наклепу, що батьком дитини могла бути Феодора, адже знали її чисте життя ченця. Коли блудниця народила, дитину принесли Феодорі і почали докоряти за гріх. Преподобна, не видавши своєї таємниці, взяла дитя і пішла геть з монастиря. Протягом семи років Феодора виховувала дитину та навчала її мудрості. На прохання ченців, ігумен пустив назад до монастиря Феодору з дитям. Там вони прожили два роки в окремій відлюдненій келії.

Лише після смерті преподобної ченці дізнались, що вона насправді була жінкою. Вони картали себе за всі образи та зневагу до святої Феодори. Чоловік Феодори дізнавшись про подвиг дружини і сам прийняв чернечий постриг.

Святі мучениці Минодора, Митродора і Нимфодора

Святі сестри Минодора, Митродора і Нимфодора походили з Віфінії, що в Малій Азії. З самого дитинства дівчатка вирізнялись особливим благочестям та сильним характером. Вони оберігали своє непорочне життя, тому, окремо від людей, жили в пустелі. Дні та ночі дівчата проводили в молитвах та тримались посту.

Чутки про сестер почали поширюватися після того, як своїми молитвами вони почали зцілювати людей від всіх недуг. Про це дізнався правитель Фронтон, ревний гонитель християн. Він наказав негайно привести сестер до нього.

Коли Минодора, Митродора і Нимфодора постали перед судом, правитель спочатку всіляко намагався вмовити сестер зректися Христа, але вони не погоджувались. Розлютившись Фронтон наказав воїнам катувати Минодору. Свята мужньо стерпіла всі тортури і сказала: «Господи, прийми з миром душу мою!». Через мить свята Минодора відійшла до Всевишнього. Сестри гірко плакали за Минодорою, але це тільки зміцнило їх віру в Господа. Вони не боялись померти за віру. Правитель наказав жорстоко катувати сестер до останнього подиху.

Тіла святих мучениць хотіли спалити, але дощ гасив багаття. Почалася гроза і блискавка обпалила правителя та його воїнів. Християни потай забрали тіла святих мучениць і з почестями їх захоронили.

Яворівська забавка

21 вересня о 15:00 у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відбулось відкриття виставки етнічних українських іграшок «Яворівська забавка».  Організатори, якими виступили Семен Тлустий та Галина Шумило-Тлуста, запросили на відкриття митрофорного протоієрея Романа Будзинського.

Отець Роман, виступивши з вітальним словом, благословив гостей та організаторів на подальші добрі справи.

Виставка представляє собою 463 дерев’яні дитячі іграшки-забавки. Зібрані та виготовлені на території Яворівського району Львівської області. Особливістю іграшок є їх екологічність та неповторний етнічний розпис.

Виставка діє за адресою м.Тернопіль, Площа Героїв Євромайдану, буд. 3.

Переглянути фотогалерею…

Мученик Созонт

20 вересня день спомину святого мученика Созонта. Святий походив з Лікаонії і був звичайним пастухом. У вільний час він часто вивчав Святе письмо та розповідав про нього охочим. Таким чином мученик навернув багатьох язичників до християнства.

Одного разу він відправився в приморське місто Помпеополь, де мало відбутися велике язичницьке свято. Правитель цього міста змушував християн приймати  участь в принесенні жертв ідолам. Созонт не міг стерпіти такої наруги над християнською вірою. Він зайшов до язичницького храму, де стояв золотий ідол. Созонт відірвав руку ідола і, розділивши її на частини, роздав бідним.

Наступного дня він, боячись смерті  невинних, прийшов до правителя і сам зізнався у скоєному. Правитель наказав негайно схопити Созонта і віддати на найстрашніші муки. Святий мученик відійшов до Господа в 304 році.

Молимося за мир на Святій Землі

Мало не що дня ми чуємо страшну вістку про черговий теракт. І знову ми отримали сумну звістку про криваву подію в столиці Ізраїлю – Єрусалимі. Біля Квіткових воріт терорист напав на правоохоронців. Він тяжко поранив поліцейських та двох перехожих. Наразі потерпілі перебувають в критичному стані.

Теракт – це дія спрямована проти держави або певної міжнародної організації, чи релігійної течії. Православна церква рішуче засуджує будь-які прояви насильства та посягання на людські, Богом дані, права і свободи. Людське життя – недоторканна цінність, тому жодні причини не можуть виправдати цих жахливих злочинів проти людей.

Тероризм і теракти на теперішній час засуджуються всіма традиційними релігіями світу і для християн, і для мусульман, і для юдеїв є актуальною заповідь «Не вбий». Терорист свідомо порушує цю заповідь і кидає виклик не тільки державі чи суспільству, але й Богові. Церква закликає всіх віруючих до молитви за скоріше одужання постраждалих, а також припинення безглуздих і жорстоких актів насильства, і розкаяння організаторів та виконавців.

Висловлюю щирі співчуття сім’ям і близьким загиблих та постраждалих в наслідок терористичних актів. Тероризм не має жодного виправдання.

Митрофорний протоієрей Роман Будзинський