Святі мучениці Минодора, Митродора і Нимфодора

Святі сестри Минодора, Митродора і Нимфодора походили з Віфінії, що в Малій Азії. З самого дитинства дівчатка вирізнялись особливим благочестям та сильним характером. Вони оберігали своє непорочне життя, тому, окремо від людей, жили в пустелі. Дні та ночі дівчата проводили в молитвах та тримались посту.

Чутки про сестер почали поширюватися після того, як своїми молитвами вони почали зцілювати людей від всіх недуг. Про це дізнався правитель Фронтон, ревний гонитель християн. Він наказав негайно привести сестер до нього.

Коли Минодора, Митродора і Нимфодора постали перед судом, правитель спочатку всіляко намагався вмовити сестер зректися Христа, але вони не погоджувались. Розлютившись Фронтон наказав воїнам катувати Минодору. Свята мужньо стерпіла всі тортури і сказала: «Господи, прийми з миром душу мою!». Через мить свята Минодора відійшла до Всевишнього. Сестри гірко плакали за Минодорою, але це тільки зміцнило їх віру в Господа. Вони не боялись померти за віру. Правитель наказав жорстоко катувати сестер до останнього подиху.

Тіла святих мучениць хотіли спалити, але дощ гасив багаття. Почалася гроза і блискавка обпалила правителя та його воїнів. Християни потай забрали тіла святих мучениць і з почестями їх захоронили.

Яворівська забавка

21 вересня о 15:00 у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відбулось відкриття виставки етнічних українських іграшок «Яворівська забавка».  Організатори, якими виступили Семен Тлустий та Галина Шумило-Тлуста, запросили на відкриття митрофорного протоієрея Романа Будзинського.

Отець Роман, виступивши з вітальним словом, благословив гостей та організаторів на подальші добрі справи.

Виставка представляє собою 463 дерев’яні дитячі іграшки-забавки. Зібрані та виготовлені на території Яворівського району Львівської області. Особливістю іграшок є їх екологічність та неповторний етнічний розпис.

Виставка діє за адресою м.Тернопіль, Площа Героїв Євромайдану, буд. 3.

Переглянути фотогалерею…

Мученик Созонт

20 вересня день спомину святого мученика Созонта. Святий походив з Лікаонії і був звичайним пастухом. У вільний час він часто вивчав Святе письмо та розповідав про нього охочим. Таким чином мученик навернув багатьох язичників до християнства.

Одного разу він відправився в приморське місто Помпеополь, де мало відбутися велике язичницьке свято. Правитель цього міста змушував християн приймати  участь в принесенні жертв ідолам. Созонт не міг стерпіти такої наруги над християнською вірою. Він зайшов до язичницького храму, де стояв золотий ідол. Созонт відірвав руку ідола і, розділивши її на частини, роздав бідним.

Наступного дня він, боячись смерті  невинних, прийшов до правителя і сам зізнався у скоєному. Правитель наказав негайно схопити Созонта і віддати на найстрашніші муки. Святий мученик відійшов до Господа в 304 році.

Молимося за мир на Святій Землі

Мало не що дня ми чуємо страшну вістку про черговий теракт. І знову ми отримали сумну звістку про криваву подію в столиці Ізраїлю – Єрусалимі. Біля Квіткових воріт терорист напав на правоохоронців. Він тяжко поранив поліцейських та двох перехожих. Наразі потерпілі перебувають в критичному стані.

Теракт – це дія спрямована проти держави або певної міжнародної організації, чи релігійної течії. Православна церква рішуче засуджує будь-які прояви насильства та посягання на людські, Богом дані, права і свободи. Людське життя – недоторканна цінність, тому жодні причини не можуть виправдати цих жахливих злочинів проти людей.

Тероризм і теракти на теперішній час засуджуються всіма традиційними релігіями світу і для християн, і для мусульман, і для юдеїв є актуальною заповідь «Не вбий». Терорист свідомо порушує цю заповідь і кидає виклик не тільки державі чи суспільству, але й Богові. Церква закликає всіх віруючих до молитви за скоріше одужання постраждалих, а також припинення безглуздих і жорстоких актів насильства, і розкаяння організаторів та виконавців.

Висловлюю щирі співчуття сім’ям і близьким загиблих та постраждалих в наслідок терористичних актів. Тероризм не має жодного виправдання.

Митрофорний протоієрей Роман Будзинський

 

Михайлове чудо

19 вересня згадують чудо Архистратига Божого Михаїла у Фригійських Коллосах. Тоді він врятував багато людей від неминучої загибелі.

У Фригійських Коллосах існувало цілюще джерело, а поруч храм освячений на честь Архистратига Божого Михаїла. Багато християн приходило до джерела і кожний отримував зцілення. Слава про нього поширювалась всім світом. Згодом до джерела почали приходити язичники які, побачивши силу цілющого джерела, зрікалися поганської віри.

Майже протягом 70 років в храмі служив благочестивий Архип. Він допомагав язичникам приймати віру Христову. Це розлютило ревних язичників і вони вирішили знищити джерело. Вони направили річку на храм, щоб вона знищила все.

Праведний Архип побачив намір язичників і почав відчайдушно молитися до Архистратига Михаїла, щоб той відвернув річку від храму. За молитвами святого Архипа з’явився Архистратиг Михаїл. Одним ударом меча він відкрив в горі широкий отвір, куди і потекла бурхлива вода. Так храм залишився неушкодженим. Язичники, побачивши чудо, зі страхом втекли геть. А святий Архістратиг Михаїл, оточений неземним сяйвом, на очах святого Архипа вознісся.

Християни, зібравшись у храмі, прославили Господа і святого Архістратига Михаїла молитвою. Місце, де звершив своє чудо Архістратиг Михаїл і яке до цього часу називалося Колосси, християни назвали Хон, що означає отвір, провалля.

Потужний вибух вразив Нью-Йорк

Лише декілька днів тому світ згадував річницю теракту 9/11 і молився за загиблих та мир на землі. Але, вперше за 15 років, на вулицях Нью-Йорка знову пролунав потужний вибух у західній частині міста – на 23-й вулиці між 6-ю і 7-ю авеню. В результаті вибуху постраждали 29 осіб, один з потерпілих зараз перебуває на межі життя та смерті.

Висловлюємо свою жалобу і щирі співчуття сім’ям постраждалих. Ми молимось за швидке одужання та душевний спокій поранених. Нехай допоможе Господь з гідністю перенести тяжке випробування і подарує вам Своє благословення.

Прес-служба сайту

 

 

Долонька Щастя

Відділ реабілітації дітей та молоді і соціально-благодійний відділ, разом з духівником Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія Романом Будзинським продовжують програму реабілітаційної роботи з дітьми у рамках спільного проекту «Долонька Щастя».

Цього разу діти мали можливість провести цілий день в кінному клубі, побувати на занятті з верхової їзди та вирушити на кінну прогулянку теплим осіннім лісом у супроводі куратора відділу реабілітації – Івана Бойка.

Переглянути фотогалерею…

Батьки Іоана Хрестителя

18 вересня молитовно згадують батьків святого Іоана Хрестителя –  святого Захарія та праведну Єлисавету. Цього дня святим підносять свої молитви за зачаття та народження дітей.

Святе подружжя жило праведним життям, але до самої старості не мало дітей. В той час це вважали страшним Божим покаранням, від якого страждали тільки грішники. Свята Єлисавета проводила дні в молитвах, щоб Господь дарував їй дитя. Ангел почув її молитви і сповістив про народження дитини Захарію, який спочатку не повірив ангелу, і за це був покараний німотою.

Коли праведна Єлисавета народила сина, його вирішили назвати Іоаном. Навіть Захарія пішов проти традицій і погодився. Лише після цього до нього повернувся дар мови.

Помер святий Захарія від рук воїнів, яких послав цар Ірод, щоб знайти Іоана. Праведна Єлисавета померла через сорок днів після смерті чоловіка.

Наша діаспора може багато чому нас навчити

Про свої враження від поїздки до Америки оповідає митрофорний протоієрей Роман Будзинський, духівник Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія.

Ми звикли до словосполучення «паломництво до Святої Землі». А «паломництво до Америки» звучить для нас незвично, ніби революційно. Але ж в Америці є наш Український Єрусалим поза Україною — South Bound Brook. Мені пощастило молитися біля гробниці Святішого Патріарха Мстислава. Це справило на мене абсолютно унікальне враження. Патріарх Мстислав — ключова, центральна постать української церковної історії ХХ століття. Спочилий Патріарх був людиною буремної долі і виразних емоцій. Але який спокій випромінює його гробниця, і з яким дивним почуттям молишся біля неї.

Господь наділив наш народ багатьма духовними чеснотами. Але є у нас і наші національні, колективні недоліки. Ми — народ індивідуалістів. Там, де живуть українці, завжди є конкуренція, завжди два кандидати на символічну посаду «гетьмана». Можна дивуватися — чому Святіший Патріарх похований в Савт-Баунд-Бруці? Але, насправді, це логічно. Там, на американській землі, Святіший Мстислав впродовж десятиліть будував Українську Церкву, дбав про її єдність і канонічний статус, про її тісніші зв’язки з Константинополем та іншими помісними Церквами. А Україна?.. Ми легко вимовляємо улесливі слова, коли наші ієрархи при силі і живі. І дуже швидко забуваємо про їх спадщину, коли вони нас залишають, переходячи до життя вічного.

Святіший Патріарх Володимир. Святіший Патріарх Димитрій. Блаженніший Митрополит Мефодій. Це — унікальні постаті в українській історії. Це люди, які творили історію незалежного Українського православ’я. І що?.. Чи багато хто згадує про них після того, як ці велетні духу відійшли від цього життя?

Читати далі…

Неопалима купина

17 вересня вшановують ікону Пресвятої Богородиці «Неопалима купина».  Згідно церковним преданням, першообраз ікони був написаний на камені тієї скелі, де до пророка Мойсея звернувся Господь з палаючого куща.

Зазвичай цю ікону зображують у вигляді восьмикутної зірки, яка складається з двох гострих чотирикутних зірок з увігнутими кінцями. Одна символізує собою вогонь, який обгорнув купину, а друга – показує, що охоплена вогнем купина ніколи не згорить. У середині восьмикутної зірки зображена Пречиста Діва з Предвічним Немовлям. Сходи означають, що через Богородицю на землю зійшов Син Божий, який підносить на Небо всіх віруючих у Нього.

З давніх-давен зберігся звичай, перед іконою «Неопалима купина», молитися про допомогу та захист від пожеж.