Апостольське служіння спрямоване до вічності

24 червня відзначається день пам’яті святих апостолів Варфоломія і Варнави.

Святий апостол Варфоломій, це саме той «істинний ізраїльтянин, в якому немає лукавства», як казав про нього Сам Господь (Ін. 1:47). Походив він з Кани Галілейської. Саме там Господь створив перше диво – перетворення води на вино.

Після сходження Святого Духа в день П’ятидесятниці, йому та апостолу Пилипу випав жереб проповіді Євангелія в Сирії та Малій Азії. Проходячи містами Сирії й Мізії, вони перенесли чимало скорбот і напастей; їх закидували камінням, забирали до в’язниць. Апостоли, благовіствуючи, то розходилися по різних містах, то сходилися знову. В одному з міст вони зустрілися з апостолом Іоанном Богословом і разом відправились у Фрігію.

Апостоли Варфоломій і Пилип, у місті Ієраполі, своєю молитвою вбили величезну єхидну, якій язичники поклонялися як божеству, і, через підступність та злобу язичницьких жерців, були схоплені і після довгих побоїв були засудженні на розп’яття. Як тільки святі були розп’яті, почався сильний землетрус, земля поглинула правителя міста і жерців з безліччю язичників. Інші злякані, стали знімати апостолів з хрестів. Апостола Варфоломія зняли живим, але апостол Пилип встиг віддати Богові свою святу душу.

Згодом апостол Варфоломій відправився в Індію, там він переклав з єврейської на місцеву мову Євангеліє від Матфея і навернув до християнської віри багато язичників. Апостол Варфоломій відвідав Вірменію, де створив багато чудес та зцілив дочку царя Полімія. Цар Полімій, а також багато наближених до нього прийняли Водохрещення. Їхній приклад наслідували жителі десяти міст Вірменії.

Через змову язичницьких жерців, брат царя Астіаг схопив апостола в місті Альбані і розіпнув униз головою. Але Варфоломій, будучи розіпнутим, не переставав проповідувати, за що і був усічений мечем. Віруючі поклали його останки в олов’яну раку і погребли.

Апостол Варнава народився на острові Кіпр і походив з коліна Левія. Батьки його були люди багаті і, живучи на Кіпрі, мали в той же час землю в Єрусалимі з будинком і великим садом. Вони подбали дати синові хорошу освіту. З дитячих років почав навчатися книжкової мудрості Варнава, що називався тоді ще Йосифом. Батьки відправили його до Єрусалиму, тут Йосиф виховувався разом з Савлом (апостолом Павлом). Обидва вони, як кращі учні, обдаровані великими здібностями, ревно шукали освіти, не могли не з’єднатися в школі Гамалиїла тісною дружбою.

Коли Христос почав проповідувати Євангеліє в Єрусалимі і творити чудеса, Йосиф побажав побачити Христа, почути Його божественну проповідь. І лише як тільки бажання це виповнилося, Йосиф полюбив Господа всією душею, увірував, і став Його учнем. З цього часу Йосиф вже не покидав Христа, скрізь слідував за Ним, став свідком багатьох чудес і був удостоєний покликання на апостольство в числі обраних Христом сімдесяти учнів. Коли незадовго перед стражданнями Господа, велика частина учнів, з лика сімдесяти, покинули Христа, то Апостол Варнава залишився в числі небагатьох, стояла також вірними.

Згодом він був названий Варнавою, вважають, це ім’я він отримав, бо наділений був особливим даром втішати скорботних. У той же час Варнава ревно проповідував Слово Боже.

Разом зі святим Павлом Варнава довгий час проповідував Євангеліє в Малій Азії, потім на острові Кіпр. Він перший з апостолів відправився для проповіді в Італію, був у Римі й заснував єпископський престол у Медіолані.

Після повернення на Кіпр Варнава продовжував проповідь про Христа Спасителя, юдеї після довгих тортур побили його камінням. Потім, розклавши багаття, кинули на нього тіло святого апостола для спалення, щоб знищити його безвісти. Але вогонь не зашкодив, мощі було таємно поховано християнами в печері. Відповідно до заповіту, на груди йому поклали переписане його власною рукою Євангеліє від Матфея.

Упокоївся апостол Варнава близько 62 року, на 76 році життя. Із часом поховання було забуто. Але на цьому місці виявилися численні знамення: хворі одержували тут повне зцілення від недуг, і його стали називати «Місцем здоров’я».

В 448 р. апостол Варнава тричі являвся у сновидінні архієпископові Кіпру Анфіму й показав місце поховання своїх мощей. У тому ж році 11 червня кіпрський архієпископ у зазначеному місці знайшов нетлінне тіло апостола з Євангелієм , що лежало на грудях. Імператор Зенон дуже зрадів цій великій події. Він випросив в архієпископа це Євангеліє і поклав його у своїй придворній церкві. На місці знаходження мощей за сприяння імператора було споруджено храм.

Із цього часу Кіпрська Церква називається апостольською й має право самостійного обрання предстоятеля.

День Святого Духа

Святий Дух – Третя Особа Святої Трійці, істинний Бог, єдиносущний і равнославний Отцю і Сину.

Як і всі Особи Святої Трійці, Святий Дух має властивості які притаманними тільки Богу. Святому Духу дається єдине і нероздільне поклоніння, тобто вклонятися Святому Духу ми поклоняємося разом з Ним Отцю і Сину, постійно маючи на увазі Їх загальне Божество, єдину Божественну сутність.

Вітаємо з П’ятидесятницею!

Трійця. Величне свято з яскраво-зеленими відтінками та запахом різноманітної зелені. Це колір свіжих трав, які ще не встигли увібрати в себе всю важкість міського пилу. Всередині храмів все оповите смарагдовим сяйвом – сотні березових гілочок прихожани несуть до храму, вся підлога встелена свіжоскошеною травою. Вологий та розмаїтий запах червня, нагрітий промінням сонця, змішується з тонкими нотками ладану. Завжди рівно через 50 днів після Воскресіння Господнього християни святкують Святу Трійцю або П’ятидесятницю.

Свою першу назву свято отримало на честь сходження Святого Духа на апостолів, яке їм обіцяв Ісус Христос перед своїм Вознесінням на небеса. Сходження Святого Духа вказує на триєдність Бога.
Після Воскресіння Господнього, Його учні невпинно жили відчуттям дива. Протягом сорока днів Він з’являвся їм. На очах учнів, Господь піднявся над землею, як би засвідчуючи їх, що в останній день світу Він прийде на землю так само, як відійшов до Бога-Отця. Прощаючись з ними, Він обіцяв послати їм Святого Духа.Учні не знали, що це означає, але вірили, що все буде по слову Господа.

Ніби вогонь у вогнищі, апостоли підтримували в своїх душах те благодатне відчуття, збираючись в будинку на Сіонській горів Єрусалимі. У світлиці вони довго молилися, читали Святе Письмо. Так збувалося одне з древніх пророцтв: «Від Сіону вийде закон і слово Господнє з Єрусалиму» (прор. Мх. Гл.4). Така історія виникнення першого християнського храму. Читати далі…

«Коли ж почався день П’ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі. І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з’явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав» (Дії 2:1-4).

Зелена неділя у батьковій хаті,
І повно рай-цвіту, і ласки з теплом.
Які ми з правіку любов’ю багаті.
Зелена неділя у нас за столом.

Церковні подзвони і поля освята.
З любистку-барвінку горять три свічі.
І хата свята, і освячена м’ята,
І стіл, і на ньому пухкі калачі.

Сидять доокола і діти, і внуки,
А з ними козацькі й чумацькі пісні.
На вишитій скатерті – батькові руки,
І мамині руки – два дива святі.

І вікна в любистку, і стіни в уборах,
І гладить маленький Ісусик ягня.
В зелену неділю, неначе в Соборах, –
Довкола любові Вкраїнська рідня.

Зелені свята

Вітання владиці Мстиславу

Ваше високопреосвященство!

У цей прекрасний літній день – День Вашого народження прийміть від нас, Високопреосвященнійший Владико привітання й щирі й побажання: міцного здоровя, радості, миру та ласки й Милості Божої, Безмежного людського щастя, злагоди і добробуту, душевної краси, святкового настрою, польоту мрій та перемоги на життєвих стежках.

Нехай милосердний Господь допомагає Вам у всіх добрих справах, що Ви уже розпочали, а Матір Божа Пресвята хай посилає мудрість, терпіння, виваженість та духовної сили.

На многії і благії літа.

Вознесіння Господнє

Вознесіння – так називається сьогоднішній день. Христос сорокового дня після Великодня покинув землю, давши обіцянку не відлучатися духом від учнів Своїх, сказавши їм, що Він буде з ними в усі дні до кінця віку. «І се, Аз з вами єсмь у всі дні до кінця віку…» (Мф. 28, 20).

Вознісся Господь з гори Єлеонської, тобто з Оливної гори. Там Він часто зустрічався з учнями, там розмовляв з ними, там виголосив свою відому проповідь про друге пришестя скінчення світу. З цієї гори Він і покинув землю, підносячись на очах учнів на небо. На місці Вознесіння побудовано храм. У будь-який час сюди приходять християни різних конфесій, щоб помолитися. Тут живуть звичайні люди, і мотузки з білизною протягнуті через двір того самого маленького храму. Саме тут, з цього місця Господь покинув землю, зробивши свій спокутний подвиг. Ось ця простота характерна для Святої землі, де Божественні події межують зі звичайним життям простих людей.

У день Вознесіння Господь розлучився зі своїми учнями надовго – до другого Свого пришестя. Утім, підносячись на небо, Господь залишив Церкві Своїй дорогоцінну духовну спадщину – Своє благословення. Господь, зринаючи, благословляв учнів і не переставав благословляти, поки не сховала Його хмара. Це всествердне і всеосвященне Боже благословення назавжди залишилося в пам’яті учнів. Його понесли по всьому світу святі апостоли і проповідники християнства. Його відчуваємо і ми з вами. Це благословення завжди живе та діяльне, завжди сповнене благодатної сили, завжди несе із собою Божий дар, підносить наші душі і серця до Бога. У цьому благословенні наша радість і джерело сил.

Читати далі…

З храмовим святом щиро Вас вітаю! Жити в радості й любові від душі бажаю! І до віку хай буде з Вами світла Божа ласка! Христос Воскрес!

Вітаю усіх прихожан, фундаторів і жертводавців храму Святих Жінок-мироносиць, яке називають днем Жінки-християнки. В цей день ми згадуємо Марію Магдалину, Марію Клеопову, Саломію, Іоанну, Марфу і Марію, Сусанну та інших святих жінок, які супроводжували Ісуса Христа під час Його земного життя, слухали Його сповнені живою силою Божественні слова і настанови, служили Йому і Його учням, допомагаючи у проповіді Євангелія. Ці жінки зберегли вірність Христу навіть тоді, коли Його залишили майже усі учні-чоловіки, і були поруч із Господом, коли Він помирав на хресті. За таку любов саме Жінки-мироносиці були удостоєні честі першими дізнатися радісну звістку про те, що Христос воскрес. Вони принесли цю звістку іншим апостолам, а згодом разом із ними сповіщали її усьому світу.IMG_1214

IMG_1219

IMG_1226

IMG_1227

IMG_1234

IMG_1165

IMG_1169

IMG_1194

IMG_1205

Наші діти вітають з Великоднем

Наші діти разом з митрофорним протоієреєм Романом Будзинським, духівником Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія, вітають Вас зі святом Великодня!

5T4A7604_
 

Щоб передивитися все натисніть тут

Великоднє привітання Голови Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія

ХРИСТОС  ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

Дорогі брати і сестри!

Пасха Христова знову прийшла в наші оселі та осяяла нас Світлом великодньої радості.

Великдень змушує всіх нас замислитись над сенсом людського буття. Молімося, щоби радість Світлого Христова Воскресіння завжди була із нами, надихала на благі наміри, наповнювала наші серця вірою та надією, утверджувала мир та взаєморозуміння.

Бажаю Вам, дорогі брати і сестри, зміцнення духовних і тілесних сил, миру, злагоди та успіху в усіх справах на благо України!

З повагою,

Голова Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія

Наталія Шевчук

Благовіщення Пресвятої Богородиці 7 квітня 2016 р.Б.

7 квітня (25 березня за старим стилем)  відзначається день Благовіщення Пресвятої Богородиці.

Раніше існували різні назви цього свята: Зачаття Христа, Благовіщення про Христа, Початок відкуплення, Благовіщення янгола Марії. Щоб зрозуміти сенс цього свята, достатньо вдуматися в його назву — Благовіщення (блага вість). У той момент, коли Син Божий повинен був набути земну плоть, до Діви Марії, що жила в Назареті зі своїм обручником Йосипом, було послано архангела Гавриїла, щоб сповістити їй таємницю втілення від Неї Бога Слова. У відповідь Марія промовила: «Я раба Господня, нехай буде Мені по слову твоєму» (Лк. 1, 38), що і зробило можливим втілення Бога в людській плоті. Ясно одне, що без Її згоди Бог не міг би стати людиною. Він не міг би втілитися, тому що Бог не діє силою, не примушує нас ні до чого. Церковний переказ свідчить, що в той момент, коли Діві Марії явився архангел Гавриїл, вона читала книгу пророка Ісаї, саме уривок про народження Месії. «Я готова стати останньою служницею у тієї, яка удостоїться народити Месію», — думала Вона.

Це свято є єдиним із Богородичних, про події якого є згадка в Євангелії (Лк. 1, 26-38).

Стрітення Господнє

15 лютого відзначається Стрітення Господнє. У сороковий день після Свого народження Дитятко Ісус принесли до єрусалимського храму Діва Марія та Йосип. Згідно із законом Мойсея, якщо в родині народжувався первісток, за нього необхідно було принести жертву Богу. Богоматір принесла в жертву дві горлиці. У ті часи в Єрусалимі проживав праведний старець Симон. За його праведність йому було обіцяно, що він не зійде в могилу до того часу, поки не побачить Христа Господнього. Дух Божий велів Симону піти в храм саме в той час, коли принесли туди Ісуса батьки. Старець прийняв Христа на руки (відтоді він став називатися Богоприємцем) і пророкував про Спасителя. Відзначаючи це свято, Церква підтверджує той факт, що Ісус існував у дійсності, що Він мав єство людське.

Із цим святом пов’язують позбавлення від лих в Антіохії (Сирії) і Костантинополі, яке супроводжувалося постом і всенародним молінням. Як пам’ять про ті події, вирішено в цей день здійснювати літію в монастирях перед літургією.