Різдвяне послання Всесвятішого Вселенського Патріарха Варфоломія І

Священні і боголюбиві браття, улюблені чада в Господі!

Ми прославляємо Всесвятого і Всемилостивого Бога, що і в цьому році ми знову удостоїлися відзначити святковий день Різдва Христового: свято втілення передвічного Сина і Слова Божого ⎯ «нас, людей, і ради нашого спасіння». Через «вічну таємницю» та «велике диво» божественного втілення людини, «що в темноті сидів і сіни» ⎯ «велика трагедія», ⎯ стає «сином світла і сином дня», відкриваючи для себе благословенний шлях до обожнення за благодаттю. У боголюдській таємниці Церкви і через її священні таїнства Христос народжується і формується в нашій душі і в нашому бутті. «Боже Слово, ⎯ богослов і святий Максим Сповідник, ⎯ одного разу народжений по плоті, по людинолюбству Своєму бажає завжди народжуватися по духу у бажаючих цього. І стаючи утробним плодом, Воно формує Себе в них за допомогою чеснот, виявляючись настільки, наскільки може вмістити приймає Його» . Він не є «Бог-ідея», подібно богу філософів, і не є Бог, прихований у Своїй абсолютної трансцендентність і неприступний; але Він є «Еммануїл», «Бог ⎯ з нами», і настільки, що Він ближче нам, ніж ми самі до себе, Він ⎯ «ближче нам нас самих».

Віра в неприступне і безтілесне Божество не перетворює життя людини; це не усуває антагонізм між матерією і духом; не подолала прірви між небом і землею. Втілення Божественного Слова – це явище істини про Бога і про людину, яка спасає людський рід від похмурих лабіринтів матеріалізму і антропомонізму, ідеалізму і дуалізму. Засудження церквою несторіанства і монофизитства означає собою неприйняття двох найбільш загальних тенденцій в людській душі: з одного боку, абсолютизація людиноцентризму, а з іншого – ідеалізація ідеалістичного розуміння життя та істини. Ці відхилення особливо поширені в наш час.

Сучасне «несторіанство» проявляється в дусі секуляризації, в сцієнтизм і абсолютному пріоритеті утилітарних знань, в абсолютній автономії економіки, в самоспасительній зарозумілості, на ділі ж позбавленій всякої сотеріологічної перспективи, у атеїзмі, у «позацивілізованому» індивідуалізм і евдемонізмі, в формалізмі «законності», у моралізму «замість доброчесності», в ототожненні жертовної любові і покаяння з так званої «мораллю слабких». Точно так само і «монофизитства» в сучасності знову ж представлено різними тенденціями: це – деміфізація тіла і природної людини, пуританство з його синдромами «очищення», безплідна інтровертна духовність та різного роду містицизм, зневага до слова правди, мистецтва й цивілізації, заперечення діалогу і відкидання інакомислячих, з його небезпечними проявами, в ім’я «єдиною і винятковою істини», релігійний фундаменталізм, що виріс на ґрунті абсолютизму і неприйняття, що живить насильства і поділу. Очевидно, що як несторіанське обожнювання світу, так і монофизитська «демонізація» світу піддають світ та історію, цивілізацію і культуру впливу сил «віку цього», сприяючи таким чином укоріненню автономізації і безвиході.

Християнська віра – є впевненість у спасінні людини Богом любові, який за Своїм людинолюбством прийняв нашу природу і знову дарував нам «подобу», замордовану падінням, що вчинив нас здатними до істинного життя в Його Тілі – в Церкві. У своїй сукупності життя Церкви відображає таємницю боголюдства. Боголюдина – Спаситель – сприйняв «плоть Церкви» і, «Перший і Єдиний», показав нам «істинну людину, досконалу й за способом життя, і в усьому іншому». Церква Христова – це місце «загального порятунку», «загальної волі» і надії у «загальному царстві», де живе звільняюча істина, ядром якої є істина у любові. Ця любов виходить за рамки простій людській дії, бо її джерело і прообраз закладені в Божественному людинолюбстві, яке перевищує будь-яке людське слово. «Любов Божа до нас виявилася у тому, що Бог послав у світ Єдинородного Сина Свого, щоб ми через Нього жили. У тому любов, що не ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас … Любі! коли Бог та полюбив нас, то і ми повинні любити один одного». Бог присутній скрізь, де є любов.

Ця спасительна істина також повинна виражатися і в тому, як ми святкуємо священне Різдво нашого Спасителя, який відвідав нас з Вишини. Свято – це завжди «виконання часів», час самопізнання, подяки Богу за велич Його любові до людини, час свідоцтва про істину боголюдства і про свободу у Христі. Коли ми святкуємо втілення Божественного Слова з любов’ю до Христа, ми протистоїмо секуляризації та профанації Свята, перетворенню його в «Різдво без Христа», в вакханалію користолюбства, споживацтва і марнославства, будучи ц світі, сповненому соціальних протиріч, збочених цінностей і хаосу, насильства і несправедливості, де «немовля Ісус» знову стикається з непримиренними інтересами всіляких сил.
Високоповажні брати і улюблені чада!

Покоління приходять і йдуть, і по-людськи важко передбачити майбутні події. Однак справжня віра не стикається з дилемами. Слово стало плоттю, «істина прийшла» і «пройшла покров». Ми вже беремо участь у Царстві, на нашому шляху до завершення справи Божественної ікономії втілення. Ми володіємо непохитною впевненістю в тому, що майбутнє належить Христу, Який «вчора і сьогодні, і навіки Той же», що Церква Христа є і буде залишатися місцем святості і благочестя, оновлення людини і світу, передчуття слави Царства; що вона продовжить нести «євангельське свідчення», «роздаючи у всесвіті дари Божі: Його любов, мир, справедливість, примирення, силу Воскресіння і сподівання вічності». Тому недоречна сучасна ідеологія «пост-християнської епохи». «Після Христа» все перебуває і залишається «у Христі» на віки.

Ми побожно схиляємо коліна перед Божественним Немовлям Віфлеєму і яка охоплює Його Пресвята Матір, поклоняючись «вседосконалому Богу», що втілився, посилаючи від немеркнучого Фанару дітям Святої і Великої Церкви Христової у всьому світі ⎯ наше Патріарше благословення на Різдвяні Свята, бажаючи здоров’я, плідної і радісного Нового року, виконаного доброти Господньої.

Різдво Христове 2018/2019 року Божого!
+ Варфоломій Константинопольський
полум’яний до Бога молитвеник за всіх Вас

Різдвяне послання Блаженнішого Епіфанія митрополита Київського і всієї України

Преосвященним архіпастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім православним вірним України

Дорогі браття і сестри!
Христос народився!
Славімо Його!

Такі короткі й прості слова цього нашого традиційного християнського вітання, але наскільки глибоким змістом наповнені вони, адже засвідчують нашу віру в те, що обітниця Божа справдилася, Спаситель світу воістину з’явився, друга Особа Пресвятої Тройці – предвічний Син Божий – народився від Духа Святого і Марії Діви, ставши також і Сином Людським. «Немовля народилося нам – Син даний нам» (Іс. 9: 6), – пророкує святий Ісая, вказуючи, що народження Ісуса Христа відбулося саме для нас.

Цю ж думку пояснює і святитель Григорій Богослов, кажучи про народження Спасителя: «Він з’являється заради нас, народившись, щоб як Він дав нам буття, так Він і дарував нам блаженне буття… Ось, що ми святкуємо, ось, що ми прославляємо цього дня: пришестя Бога до людей для того, щоб нам переселитися або, краще, повернутися до Бога…, щоб, відклавши стару людину, зодягнутися в нову (Еф. 4: 22 – 24), і як вмерли ми в Адамі, так ожили у Христі (1 Кор. 15: 22), з Христом і народжуючись, і розпинаючись, і погребаючись, і піднімаючись».

Через гріхопадіння наших прабатьків зло, тління і смерть увійшли в саму людську природу, пошкодивши її. Тому людина, створена Богом для блаженного вічного буття, через відступлення від Творця стала підвладною стражданням і смерті, визволитися від яких власними силами не здатна. Чому не здатна? Тому, що не сама себе людина створила і не своєю волею з’явилася у бутті, але є творінням Божим і Його волею створена з пороху земного. Таким чином, без Бога не може людина очиститися від влади гріха, і тому потребує Спасителя – Того, Хто визволяє її від рабства злу, Того, Хто відновлює її природу, Того, Хто повертає її до єдності з Творцем.

Предвічний Бог став людиною і, як пророкував святий Ісая, «узяв на Себе наші немочі, і поніс наші хвороби […], ранами Його ми зцілилися» (Іс. 53: 4, 5). Саме тому радіють небеса і земля, саме тому славословлять ангели та втішаються люди,адже прийшов Переможець смерті, народився Спаситель, Який відроджує нас для життя вічного.

Ми знаємо, що Господь Ісус Христос звершив все необхідне для спасіння всіх людей, але від кожного з нас особисто залежить, чи приймаємо ми цей дар вічного життя, приготовлений для нас. Тому свято Різдва Христового – це не лише нагадування нам про давні історичні події у Вифлеємі Юдейському, це не лише нагода для добрих мрій і побажань, для спілкування з рідними й близькими, для подарунків та веселощів. Різдво Христове – це особистий заклик до кожного дати своїм життям відповідь на все те, що Спаситель зробив для нас.

У чому полягає ця відповідь? У виконанні волі Божої, викладеної для нас у двох заповідях: «Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю […], а ближнього твого – як самого себе» (Мф. 22: 37 – 39). Гріх розділяє, а любов – єднає. Гріх відділив людину від Бога, гріх робить нас чужими одне одному, а любов відкриває для нас єднання між собою в добрі та правді, любов повертає нас до втраченої колись єдності з Небесним Отцем.

Тому в ці святкові дні, осмислюючи значення Різдва Христового, радіючи, що Син Божий народився «заради нас людей і заради нашого спасіння», маємо спонукати себе до виконання волі Божої, до викорінення зі своїх сердець ворожнечі, неправди та всього того, що віддаляє нас від Господа і від ближніх, всього того, що протилежне любові. Не легка ця справа, і не в одну мить досягається успіх, але саме для того і прийшов Спаситель світу, щоб допомогти нам у її звершенні, зміцнити нас у боротьбі з гріхом, дати силу перемогти диявола.

Дорогі брати і сестри!

Всі ви знаєте, що 15 грудня 2018 року у Святій Софії Київській відбувся Об’єднавчий собор, який поклав основу для відновлення єдності українського православ’я. Двері нашої єдиної помісної Православної Церкви України відчинені для всіх, хто бажає разом у ній служити Богові та її народові.

Попереду багато спільної праці для зміцнення цієї єдності. Найперше маємо надалі підносити молитви за Церкву, за подолання ворожнечі та за примноження любові. Також і ми самі маємо відкласти минулі протистояння, відчуження і ворожнечу, бо лише через прощення одне одному ми можемо справді утвердити єдину помісну автокефальну Українську Православну Церкву. Пильнуймо: заклики до розпалювання ворожнечі чи до насильства відкидаймо, а те, що слугує любові та миру, – приймаймо.

Щоразу, коли промовляємо слова молитви Господньої «прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим», усвідомлюймо, що ми не повинні уподібнюватися немилосердному позичальнику з притчі, який упросив царя пробачити йому великий борг, а сам не побажав значно менший борг пробачити ближньому своєму.

Дорогі браття і сестри!

У ці святкові дні сердечно вітаю всіх вас зі святом Різдва Христового, а також із Новим Роком. Вітаю Президента України Петра Порошенка, Верховну Раду України й Український уряд. Наші спільні теплі вітання передаємо Збройним силам України й усім нашим мужнім захисникам, які жертовно захищають Батьківщину, підносимо до Бога свої молитви за них і просимо в Нього оберігати їх. Від Золотоверхого Києва надсилаємо також вітання і молитовні побажання тим, хто святкує народження Сина Божого в умовах окупації, в полоні чи несправедливому ув’язненні, і просимо в Господа для них підтримки та захисту.

У ці радісні дні подякуймо Господу нашому Ісусу Христу за всі Його благодіяння, виявлені до нас, до нашої Церкви й України. Нехай Всемилостивий Бог простить усі наші гріхи вільні й невільні, утвердить єдину помісну автокефальну Українську Православну Церкву, дарує нашій державі перемогу та справедливий мир, благословить Україну й увесь український народ у 2019 році.

Заради нас Син Божий у смиренні прийшов у світ, закликаючи кожного до миру, злагоди та єдності, щоб ми ходили дорогою правди і не піддавалися на оману. Зробімо все від нас залежне, щоби дати добру відповідь на цей заклик!

Христос народився! Славімо Його!

Епіфаній,
Митрополит Київський і всієї України

Різдво Христове,
2018 / 2019 р.,
м. Київ

«Істинно кажу тобі: хто не народиться від води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже…»

Охрестилося дівчатко,
Наче сонце, ангелятко,
Хай радіє вся земля,
Хай усмішкою втішає
І щасливою зростає,
У любові і красі,
І в достатку і в добрі.
Подарунків їй від долі
І в житті всього доволі,
Щоб пишались нею всі
І в родині і в сім’ї!

Хрещення – це таїнство входження до Церкви та народження для вічного життя у Царстві Божому. “Хто не народиться від води і Духа, не може увійти в Царство Боже”, – каже Ісус Христос у Євангелії (від Іоанна, 3:5). В посланні апостола Павла до Римлян хрещення називається співучастю у смерті та Воскресінні Сина Божого.

У вівторок, в стінах Церкви Святих Жон-Мироносиць, 25 грудня 2018 року Божого святе Таїнство Хрещення та Миропомазання, над новонародженою Катериною звершив настоятель храмів Святої Трійці села Драганівка, Святого Рівноапостольного Князя Володимира села Забойки, Святої Рівноапостольної Княгині Ольги села Біла Православної Церкви в Україні Тернопільської Єпархії –  митрофорний протоієрей Володимир (Простак).

Щиро вітаємо отця Романа із поповненням сім’ї та народженням маленької Катерини “від води і Духа” у святому Таїнстві Хрещення. Нехай росте вона на радість батькам і на користь Святій Православній Церкві України.

З цієї нагоди молитовні вітання о.Роману та добродійці Валентині з нагоди хрещення їхньої донечки Катерини.

Многія літа!!!

 

Слово настоятеля о.Романа з проповіді виголошеної у день пам’яті Святителя Миколая, Архієпископа Мир Лікійських Чудотворця 19 грудня 2018 р. Б.

В Імя Отця, і Сина, і Святого Духа.

Весь світ завмер сьогодні у дивній радості, відчувається особлива Божа благодать котра наповнює наші душі та серця. Сьогодні Православна Церква вшановує пам’ять вселенського великого святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських, Чудотворця.

Із життєпису святителя знаємо, що він народився у заможній родині. Маючи високий соціальний статус, він ні в чому не мав нужди і був наділений всіма земними достатками. Та Миколай Чудотворець мав більші скарби за всі земні разом взяті, скарби духовні, адже він зберіг у своєму серці його чистоту, смирення, розуміння людської біди, і що найголовніше – щедру доброту яку він завжди проявляв коли бачив нужденну людину, за що і став святим.

Кожна віруюча людина щоденно звертається до святителя із надією, що він своїм святительським заступництвом та покровом вислухає їх моління та прохання і випросить у Господа милосердя та допомоги. Миколай Чудотворець для кожного із нас являє собою великий ангельський образ доброчесності та праведності. На нього стараються рівнятись у доброчинствах. Він, як написано у святих молитвах, чеснота чеснот, щедрота всіх щедрот, благо всіх благ, тому то й ми возвеличуємо його як воістину людину яка достойна слави від Господа.

Святитель Миколай для кожного із нас являється учителем святості, учителем виконання Божих Законів та учителем любові до ближнього. «Освячуйтесь та будьте святими, тому що Я (Господь Бог ваш) є святим», говорить Христос у Святому Євангелії. Почувши заклик Спасителя, Миколай Чудотворець, лишивши турботи земного життя, взяв на свої плечі хреста і крок за кроком ішов услід за Господом і в повній мірі виконав слова Христові.

Хочеться щоб святитель Миколай і надалі у нашому житті був дороговказом у цьому наповненому гріховних підступів світі. Щоб його добре серце стало нашим добрим серцем, його праведність стала нашою праведністю, щоб його святість стала і нашою святістю.

З днем святого Миколая Чудотворця!

Слава Ісусу Христу!

Дітки вітають Святого Миколая на Тернопільщині

У народі до Святого Миколая ставилися з особливою повагою, ікони з його образом були майже в кожній хаті, адже “він другий після Бога заступника на землі”.

Свято відзначали особливо врочисто. Традиційно в Україні до цього дня готували обрядодії, пов’язані зі Святим Миколаєм. Ввечері хтось найповажніший з родини, переважно дідусь, перевдягалися в “доброго Миколая”, заходив до оселі з подарунками. Він згадував усе те добре, що зробила дитина протягом року, і вручав їй гостинця, неслухняну ж дитину соромив за нечемні вчинки.

Діти свято вірять в існування “діда Миколая, який знає про все”, і дуже шанують Святого, для яких він є почесним охоронцем. Саме тому, для улюбленого Святого Миколая дітки старанно намалювали безліч гарних кольорових робіт, шепочучи молитовні побажання!

Прес-служба парафії святих Жон-Мироносиць

Свято Миколая

Сьогодні, напередодні великого свята, Святителя Миколая Чудотворця, архієпископа Мирлікійського, до дитячого садочка у селі Почапинці завітав Миколай із подарунками.

Діти з нетерпінням очікували гостя і готувались до його приходу. Напередодні вони писали листи святому та малювали малюнки, які подарували йому на саме свято.

Із добром в очах та любов’ю у серцію малеча подарувала гостям заходу незабутніх емоцій та хорошого настрою.

Та на цьому свято не закінчилось. Увечері діти та батьки знову збираються та вже у храмі, де спільно прославляли Господа Бога, святителя Миколая і молилися за спасіння душ та мир у нашій Державі Україні.

На кінець богослужіння, дітки отримали щедрі дарунки від настоятеля храму, отця Романа Будзинського.

Прес-служба парафії святих Жон-Мироносиць

ЦАР САТАНІЄ – СИМЕОНА ТА ОЛЕКСАНДРА ЗАБОРОНИЛИ У СЛУЖІННІ!

За повідомленням Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ Московського Патріархату сьогодні, 17 грудня 2018 року, в Києво-Печерській Лаврі відбулося позачергового засідання Синоду УПЦ МП.

Секретар Священного Синоду, керуючий справами Української Православної Церкви митрополит Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич) прокоментував рішення Синоду УПЦ МП:

«Позачергове засідання Священного Синоду УПЦ було викликано подією, яка вже протягом багатьох місяців турбує наше українське суспільство, маю на увазі собор, який названо «об’єднавчим». Тому Священний Синод дав оцінку цьому зібранню.

По-перше, Синод заявив про те, що на цьому соборі було об’єднано дві неканонічні структури — т.н. «Українська автокефальна православна церква» і «УПЦ Київського патріархату». Тобто це об’єднання двох розкольницьких течій, тому для УПЦ рішення цього зібрання не має ніякого значення. Як і раніше, в Україні є лише одна канонічна Церква — це Українська Православна Церква, яку очолює Блаженніший Митрополит Онуфрій, і це визнають всі Помісні Православні Церкви.

По-друге, Священний Синод вимушений був прийняти рішення відносно двох наших архієреїв, які, не зважаючи на рішення Архієрейського Собору і Священного Синоду УПЦ, все ж таки взяли участь у зібранні 15 грудня цього року. Тому Священний Синод звільнив із керування єпархією та заборонив у священнослужінні митрополита Вінницького і Барського Симеона, а також заборонив у священнослужінні та зняв із посади вікарного єпископа Київської Митрополії митрополита Переяслав-Хмельницького і Вишневського Олександра. Також були прийняті відповідні рішення стосовно тих священиків і дияконів, які брали участь у соборі 15 грудня” – сказав митрополит Антоній.

Коментар щодо сьогоднішнього рішення Синоду УПЦ надав також Митрополит Переяслав-Хмельницкий и Вишневский Олександр (Драбинко):

“(Переклад подається в російськомовному варіанті задля зрозумілості змісту не лише україномовними читачами сторінки).

Ваше Преосвященство, митрополит Переяслав-Хмельницкий и Вишневский, возлюбленный в Духе Святом брат и сослужитель нашей Мерности, господин Александр! Да будут Вашему Преосвященству благодать и мир от Бога!

После того как Вы, Ваше Преосвященство, обратились к нашей Мерности и изложили свое дело нам, милостью Божией Архиепископу Константинополя-Нового Рима и Вселенскому Патриарху, как не только тому, кто благодаря попечению Церкви имеет непререкаемую обязанность судить о церковных делах, где бы они ни происходили, и давать им окончательное решение, но и как Вашему отцу и владыке, поскольку Ваша епархия, которая в давнее время подпала под другую церковную юрисдикцию, была восстановлена благодаря отзыву и отмене Грамоты, изданной нашим приснопамятным предшественником Дионисием IV, и теперь относится к Великой Константинопольской Христовой Церкви и признается ее истинной дочерью, мы пришли к решению посредством этой Патриаршей Грамоты принять Вас в юрисдикцию нашего Святейшего Апостольского и Патриаршего Вселенского Престола вместе с Вашим непорочным клиром и благочестивым народом, освобождая от всякой ответственности, или обвинения, или любого другого прещения, налагаемого на Вас каким бы то ни было церковным органом, и полностью принимая все, что Вы делали как епископ и пастырь.

С отеческой молитвой мы преподаем Вам свое Патриаршее благословение, братски лобызаем и от всей души призываем на Вас благодать и милость в Троице покланяемого Бога, Которому слава и держава во веки.

14 декабря 2018 года.
Ваш возлюбленный во Христе брат, Архиепископ Константинополя Варфоломей” .

Прес-служба Парафії святих Жон-Мироносиць

 

 

Вітаємо родину з новим життям яке прийшло в цей світ!

Цими днями поповнилася родина духівника Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія та настоятеля Храму Святих Жон-Мироносиць села Почапинці Тернопільської області Української Автокефальної Православної Церкви – митрофорного протоієрея Романа Будзинського.

14 грудня в сімї Будзинських народилась друга дівчинка. Вітаємо молодих батьків о.Романа і Валентину, а також їхню вже старшу донечку Наталочку, дідусів і бабусь – з новим життям яке прийшло в цей світ!
Хай росте Ваша маленька донька, сестричка та онука – на радість своїм близьким!

Від імені духовенства та парафіян храму святих Жінок Мироносиць, щиросердечно вітаємо настоятеля храму всечесного отця Романа та його дружину Валентину із народженням довгоочікуваної доньки!

Нехай Всемилостивий Господь дарує немовляті міцне здоров’я, щасливу долю, благе земне життя. Ангел Хранитель нехай супроводжує впродовж усього життєвого шляху, Богородиця покриває Своїм омофором, а Господь Бог благословляє на многії і благії літа!

Парафія святих Жон-Мироносиць

Митрополиту Епіфанію випала честь на початку січня отримати довгоочікуваний Томос від Вселенського Патріарха

Президент Петро Порошенко представив новообраного предстоятеля Української Помісної Православної Церкви Митрополита Київського та всієї України Епіфанія та повідомив, що на початку січня 2019 року у Стамбулі новообраний Предстоятель отримає Томос від Вселенського Патріарха Варфоломія.

Глава держави зауважив, що створена Церква потребує певного часу на становлення, мирне розширення і зміцнення. «Дозвольте зараз представити вам її новообраного Предстоятеля, Митрополита Київського та всієї України Епіфанія. Саме йому випаде почесна місія разом з українським Президентом поїхати до Константинополя на початку січня та отримати довгоочікуваний Томос», – сказав Президент під час виступу за результатами Всеукраїнського Православного Об’єднавчого Собору.

Глава держави відзначив, що Митрополит Епіфаній є представником молодого покоління єпископів, його висунула УПЦ Київського Патріархату і підтримали представники інших церков. «Але тепер вже немає того розподілу. Той розподіл не має жодного значення, бо твориться і створена об’єднана церква. В єдності сила нашого народу, Боже, нам єдність подай! Є в нас така молитва, яка дуже доречна до сьогоднішньої події і яку ми щиро возносимо. Єдність – це те, що забезпечить нам перемогу», – наголосив Президент.

«Ми за цей рік ще більше переконалися, що Помісна Церква – запорука незалежності. Державна мова – запорука єдності. А сильна армія – запорука миру. Ми точно переможемо», – сказав Петро Порошенко.

У свою чергу, новообраний Предстоятель Української Православної Помісної Церкви Митрополит Київський і всієї України Епіфаній також звернувся до вірян, які очікували на Софійській площі рішення Об’єднавчого Собору. «Сьогодні справді історична подія. Ми зуміли об’єднати три гілки українського православ’я у єдину помісну православну церкву. Пам’ятаючи слова Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа, щоб усі були єдині», – сказав очільник нової церкви. «Ми змогли спільно з вами побороти різні спокуси, подолати незгоди та об’єднатися  в єдину церкву», – додав митрополит Епіфаній.

Він подякував усім присутнім на Софійський площі за спільну молитву і підтримку процесу створення єдиної православної церкви в Україні. «Ви стали учасниками цієї історичної події. Ви тут молилися, а ми там по-особливому відчували цю молитовну підтримку», – сказав предстоятель УППЦ.

Митрополит Київський і всієї України Епіфаній висловив слова вдячності Вселенському Патріарху Варфоломію за рішення надати автокефалію Українській Православній Церкві.

«Але цього не відбулося б, якби не рішучість нашого високодостойного Президента України Петра Олексійовича Порошенка», – додав очільник нової церкви. Він також принагідно подякував Голові Верховної ради Андрію Парубію та в його особі усім народним депутатам, які підтримали звернення до Вселенського Патріарха.

Глава Української Православної Помісної Церкви подякував також Патріарху Філарету, зазначивши, що він є «нашим духовником наставником і буде надалі допомагати розбудовувати нашу Єдину Помісну Православну Церкву».

Джерело Адміністрація Президента