Свято Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці!

Сьогодні у свято Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці, у храмі святих  Жінок Мироносиць, було звершено найбільшу службу, найбільше Таїнство яке Господь дарував нам на землі – святу Божественну Літургію. Вірні парафії у покорі сердець та зі смиренням приступали сьогодні у молитвах до святої Плащаниці Пресвятої Богородиці, яка було винесена напередодні свята на Всенічному Бдінні.
 
В цей день особливо хочеться привітати дитя Боже – Наталію Будзинську, яка сьогодні вперше сподобилась прийняти Таїнство Святої Сповіді. Нехай Всемилостивий Господь обдаровує рясними дарами Своєї Благодаті Наталю, а також і всіх хто сьогодні приступив до Таїнств Сповіді та Євхаристії.
 
Після Божественної Літургії, за давнім звичаєм українського народу,  було освячено зілля, яке вірні принесли у цей день.
 
Сьогодні також діти отримали благословення на навчання на наступний навчальний рік і від настоятеля парафії, протоієрея Романа Будзинського, отримали подарунки.
 
Нехай молитва яку ми всі сьогодні возносили у нашому храмі буде прийнята Господом Богом і за заступництвом Пресвятої Богородиці ми сподобимось Божої милості та спасіннянаших душ. 
 
Нагадаємо, що прийти приклонитись до святої Плащаниці можна буде впродовж усього дня, до вечірнього Богослужіння.
 
Пресвятая Богородице, спати нас!
 
Прес-служба Парафії Жон-Мироносиць

Радуйся, обрадувана, в успінні Твоєму нас не залишаєш Ти!

За свого земного життя, Пречиста Діва Марія не один раз страждала та переживала труднощі земного життя. Серце людське у всій повноті не зможе осягнути того всього болю, тієї печалі, того страждання яке Вона перетерпіла коли убивали Її сина, нашого Спасителя і Бога. Але і в тому є Божа премудрість – на Богородиці збулись слова праведного Симеона Богоприїмця: «і Тобі Самій душу пройме меч» (Лк. 2:35). У своїх страждання Пресвята Діва Марія підтвердила до нас Свою безмежну любов, християнську любов, і стала для усіх нас прикладом та таслідуванням якими ми повинні бути християнами.

Впродовж усього земного нашого життя Пресвята Богородиця не покидає нас, а розкривши омофор Своєї благодаті охороняє нас і боронить нас від життєвих напастей. Попри те, що Вона наша покровителька, Вона для нас ще й дороговказ та наставниця, адже Своїм прикладом незламності перед скорботами, які Вона пронесла голгофською дорогою, Вона показує усім нам як ми повинні ставитись до своїх тернистих доріг. З любов’ю, з надією, що Син Божий допоможе, з радістю, що Господь вибрав саме ту людину для певної місії в житті, з смиренням та сокрушенністю наших сердець.

До останнього Свого подиху Вона жила Господом Богом. Все Її життя було сповнене бажання знову побачити Свого Сина Ісуса Христа і знову з’єднатись із ним у Райських блаженствах. Ми, благочестиві християни, теж уподібнюємось у своїй вірі та бажанню жити із Господом Діві Марії. І за Її чесним заступництвом саме так і є – наша віра, бажання услужити Господу дають нам можливість спасти свої душі і наче срібло у вогні – виплавити з наших сердець всяку неправду і зробити його чистим та світлим перед Богом.

Владичиця Богородиця є також покровителькою та заступницею і наших українських матерів. Багато із них, як і Мати Божа, втратили своїх синів на війні, і Вона розуміє їх біль, їх страждання і всяко допомогає їм перенести ті втрати. Під покровом Богородиці, за Її святими молитвами усі ми віримо і чекаємо того дня коли ми зранку прокинемось і нам скажуть благу вість, що закінчилась війна. І сьогодні, біля цієї святої плащаниці Матері Божої просімо Її про мир, який так нам потрібен. Живімо надією, що Діва Марія ніколи нас не покине, а й надалі опікуватиметься нами, як любляча наша мати.

Пам’ятаймо, що Богородиця є і нашою з вами матірю, адже стоячи під хрестом Свого помираючого Сина, вона духовно усиновила усіх нас і згромаджує усіх нас у єдину сімю Її Сина. Наближуймось до Неї якомога ближче, відчуваймо у своєму житті Її заступництво, відкриваймо свої серця для Неї і Вона стане у нашому житті світлом, яке осінить наш шлях до спасіння. Молімось до Неї і просімо щоб наше життя було наповнене Її святістю, щоб було наповнене такою ж добротою яка була у Неї, таким же смирення та вірою які у Своєму серці мала Пресвята Діва Марія.

«Радуйся, обрадувана, в успінні Твоєму нас не залишаєш Ти».

Прес-служба Парафії Жон-Мироносиць

Вітаємо зі святом Преображення Господнього!

19 серпня за новим стилем (6 серпня за старим) Свята Православна Церква святкує День Преображення Господнього. Це свято встановлене в пам’ять Преображення Господа нашого Ісуса Христа перед учнями на горі Фавор.

Як описує Євангеліє, незадовго до свого розп’яття Ісус Христос, взявши з Собою трьох учнів – Петра і братів Заведеевих, Якова та Івана, вирушив з Кесарії Філіппової в межі Галілеї. Зупинившись біля гори Фавор, що підноситься над пагорбами Галілеї, Ісус став молитися. Стомившись, апостоли заснули, як сказано в Євангелії: “Петро та приявні з ним були зморені сном”. Прокинувшись, вони побачили, що Ісус Христос преобразився: Він стояв оточений яскравим сяйвом: обличчя Його сяяло,  як сонце, одяг зробився білішим від снігу і блищав, як світло. Поруч з Ним стояли два найшанованіші старозавітні пророки – Мойсей та Ілля, які розмовляли з Господом про Його близький відхід.

Далі Євангеліє оповідає про те, що співрозмовників осінила біла хмара, з якої пролунав голос Божий: “Це – Син Мій улюблений, Його слухайте”. Бачення зникло. Учні в страху попадали на землю. Ісус Христос підійшов до них, торкнувся їх і сказав: “Встаньте, не бійтеся”. Учні тоді встали і побачили Ісуса вже у звичайному вигляді.

Разом з Ісусом Христом вони спустилися з гори і до ранку повернулися в Капернаум. Христос наказав нікому не розповідати про те, що вони бачили, – до тих пір, поки Він не воскресне з мертвих.

Що стосується хронології встановлення свята, то в історичній літургіці існують версії про його надзвичайно давнє походження: “З 900 року його святкують у Візантії як… Преображення Спасителя”. Однак, більш імовірно, що свято було встановлене в IV столітті: у цей час рівноапостольна Олена, мати Костянтина Великого, звела на горі Фавор храм на честь Преображення Господнього. І якийсь час Преображення було в Святій Землі місцевим святкуванням. Лише з V століття святкування було поширеним на християнському Сході.

Вважається, що свято Преображення нагадує людям про необхідність їх – за натхненням, проводом і участю Божого Святого духа – духовного преображення. Церква вчить, що Своїм Преображенням Спаситель дозволив людям на власні очі побачити всю повноту того Преображення, яке очікує людину в Царстві Божому. Христос готував учнів до Своєї смерті, вони повинні побачити Його у славі, щоб не спіткнулися й не похитнутися у вірі в часі різних випробувань та неочікуваних змін обставин і ситуацій.

Прес-служба Парафії святих Жон-Мироносиць

Духовенство та віряни Православної Церкви України зустріли чудотворні святині з Константинополя

Напередодні святкування 1031-ї річниці хрещення Руси-України у Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир делегація від материнської Церкви Константинополя привезла великі християнські святині: частинку Древа Хреста Господнього, на якому було розп’ято Господа Ісуса Христа; мощі святого апостола Андрія Першозваного, який за церковним Переданням проповідував на просторах України та освячену воду з Влахерненської Церкви Богородиці.

Чудотворні святині зустрів Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній разом з єпископатом, духовенством та вірянами.

Предстоятель Православної Церкви України очолив молебень перед мощами та разом з духовенством і вірянами помолився до Господа нашого Ісуса Христа, щоб Він дарував нам усе потрібне для спасіння й життя вічного.

Після молебню Предстоятель помісної Української Православної Церкви у співслужінні єпископату звершив у соборі Всенічне бдіння.

Довідка

• Частинка Древа Хреста Господнього – це фрагмент Животворчого Хреста на якому було розіп’ято Господа нашого Ісуса Христа. Хрест Господній вшановується тому, що на ньому були очищені гріхи всього людства і через Воскресіння із мертвих розіп’ятий на Хресті Спаситель подолав смерть. Животворчим Хрест називається через дарування життя вічного після хресної смерті Ісуса Христа, а також через чудеса, що сталися при Його віднайдені.

• Мощі святого апостола Андрія Першозваного перебували у місті Патри (Греція) до 357 року, коли за наказом імператора Костянтина ІІ (337-261), сина Костянтина Великого, були перенесені до Константинополя. 30-го березня вони були покладені у престіл храму Святих Апостолів.

• Храм Богородиці у Влахерні, звідки була привезена освячена вода, збудований імператрицею Пульхерією в період 450 – 453 рр. У 1434 році, незадовго до падіння Константинополя, храм повністю згорів. Збереглося, однак, джерело у храмі. До 1867 року земля, де було джерело, належала туркам. Проте її вдалося викупити православним грекам, й над цим місцем була побудована нова церква. Тип зображення Богородиці Влахернської відомий у всьому християнському світі. На ньому Богородиця постає в повний зріст. Вона звернена ликом до нас і молитовно тримає руки догори. На грудях у Богородиці медальйон, де зображений Христос, Який подає благословення.

Джерело Православна Церква України

5 років з дня упокоєння Митрополита Володимира (Сабодана)

Сьогодні виповнюється 5 років з дня упокоєння Митрополита Володимира (Сабодана). Його Блаженство був прихильником єдності Української Церкви і зробив важливі кроки для її досягнення.

За життя йому не вдалося побачити втілення свого прагнення, однак 15 грудня мрія Блаженнійшого владики стала реальністю — постала об‘єднана Православна Церква України, яка отримала Томос про автокефалію від Константинопольської Церкви-Матері.

Нехай Всемилостивий Господь упокоїть душу Митрополита Володимира в оселях праведних.

Прес-служба Парафії Жон-Мироносиць

Благодать Моя нехай буде з цією іконою

Ще одна ікона Божої Матері засіяла благодаттю у нашому краї – це список Тернопільської ікони Божої Матері, яка була написана із благословіння настоятеля храму святих Жінок Мироносиць с. Почапинець, митрофорного протоієрея Романа (Будзинського).

30 червня 2019 року Божого, Високопреосвященніший архієпископ Тихон (Петранюк) керуючий Тернопільською та Бучацькою Єпархіями Православної Церкви України (Української Православної Церкви) звершив освячення ікони Богородиці в Кафедральному Соборі Різдва Христового м. Тернополя і благословив возносити непрестанну молитву за храм у якому буде зберігатись ікона, за паству яка молитиметься перед нею, за Державу нашу Україну, за довгоочікуваний мир на українських землях, за весь християнський світ, щоб Господь і Пресвята Богородиця вислуховували молитви і посилали Свої багаті благодійства.

У храмі святих Жінок Мироносиць с.Почапинці Тернопільсько-Бучацької Єпархії Православної Церкви України (Української Православної Церкви) куди було урочисто перенесено ікону Пресвятої Діви в чудотворній іконі цього ж вечора відбулось вечірнє богослужіння де вознесли молитву за спасіння усіх християн. Люди мали можливість приклонитись до освяченої ікони, попросити милості, щедрот та заступництва у Пресвятої Владичиці нашої Богородиці. Після вечірнього богослужіння настоятель храму звершив єлеопомазування, щоб Господь дарував зцілення та прощення гріхів та провин.

Чи є на світі більша потіха для людей ніж Божа Мати?  Мабуть немає і не буде такого скарбу для нас, як Пресвята Владичиця. Усі ми Нею утішаємось, усі ми Нею возносимось у благодатті Духа Святого, адже Вона у часі наших бід та печалей охороняє нас; у наших упадках і прогріхах Вона вимолює у Господа прощення для нас та спасіння наших душ. Вона наша ласкава Мати, яка пролила сльози за нас стоячи під Хрестом – не осуджуючи за те, що своїми гріхами ранимо Її Сина, а навпаки змилосерджувалась над нами, давала і дає нам можливість прийняти із покаянням Бога і в любові відчути свою приналежність до Нього. «Це Мати твоя», – сказав Господь вмираючи на хресті. Це Мати твоя, закликає Свята Церква – люби Її, бережи Її, молись Їй, адже Вона, як ніхто інший може обдарувати нас любов’ю та чистотою серця.

Не було такого часу щоб Пресвята Богородиця не являлась джерелом зцілень та Божої благодаті. «Благодать Моя нехай буде з цією іконою…» – сказала Богородиця святому євангелисту Луці, який написав святу Богоматір з младенцем Ісусом. Та більше того – благословення Пресвятої Богородиці перебуває не тільки з тою іконою, а й у багатьох куточках землі, зокрема і у нашому краї, де ось уже більше трьох століть ми бачимо славні чудеса біля Тернопільської ікони Божої Матері явлені.

Взираючи на Її лик, на любов, яка відчувається коли віддаєш себе молитві біля цієї ікони, – Її доброта, милосердя, щирість та ласкавість переходить у людські душі та людські серця, і Господь, через Святу Богородицю, приходить до нас і поселяється в нас щоб зерно, яке Він посіяв на землі будучи людиною, принесло гідні плоди на спасіння нашої душі та на спасіння ближніх.

Під покровом Владичиці нашої Богородиці, уповаючи на Її велику милість до нас, пройшов іще один день коли всі ми, возносячи Їй подяку та похвалу, збагатилися духовними скарбами та прийняли у свої серця Господа Бога. Нехай ніколи не згасає наша любов до Богородиці, ніколи не перестаємо надіятись на Неї та прикликати Її на поміч; нехай ніколи не перестаємо величати Пресвяту Діву, адже всі ми Її діти, а Вона наша небесна, ласкава Мати.

«Діво не осквернена голубко, мати нашого краю, не зневаж молитов грішних рабів Твоїх, що прийшли припасти до Твоєї ікони і випросити у Тебе милості та заступництва. Прийми їх, Богородице, як запашне кадило перед Твоїм величчям і сподоби нас із чистим серцем та не оскверненою душею співати Тобі: радуйся Владичице Богородице, заступнице і покровителько міста Тернополя». (Сідальний празника)

Прес-служба Тернопільської єпархії ПЦУ

Відтепер Тернопільська ікона Пресвятої Богородиці перебуватиме в храмі Св. Жон-Мироносиць

Спокон віків серед віруючих православних християн не переставало звеличуватись Ім’я Пресвятої Владичиці нашої Богородиці. До Її святості звертались в усіх життєвих труднощах: хворі випрошували зцілення; бідні – матеріальної допомоги; бездітні випрошували нащадків, і всіх тих людей котрі мали життєву нужду об’єднувало одне – віра та любов до Матері Божої.

Богородиця з часу Свого благословення першої ікони написаної євангелистом Лукою, дивним образом перебуває у кожному містечку чи селі, де вшановується Її святість та божество. Перебуваючи у святих іконах, Богородиця приймає усіх, хто з вірою та чистотою серця прибігає і благає помочі.

Тернопільська чудотворна ікона Богородиці є однією з тих, які віками мали здатність та благодать зцілювати і посилати через себе небесну допомогу Богоматері. Маючи Діву Марію покровителькою нашого краю, Яка дивно прославилась чудесами у місті Тернополі, ми не перестаємо славити Її величності та возносити Преблагословенній подяку за всі ті благодійства, які Вона нам посилає.

З історії ікони ми знаємо, як за заступництвом Пресвятої Богородиці, був вбережений від російського полону настоятель храму Різдва Христового, Володимир Громницький. Після повернення на батьківщину, він із великим благоговінням віддав належну жертву та подяку Богородиці за врятоване життя зробивши ризу до ікони Богородиці.

Благаючи кожного богослужіння за мир та таку довгоочікувану перемогу у багатостраждальній Державі нашій Україні, із благословення митрофорного протоієрея Романа Будзинського, настоятеля храму святих Жінок Мироносиць, було написано список чудотворної ікони Матері Божої Тернопільської. Просячи миру на нашій землі, ви віддаємо себе під покров Богородиці, і припадаючи до Неї із чистим та смиренним серцем благаємо: «Прийми нашу подяку за великі знамена Твої, явлені у місті Тернополі від чудотворної  Твоєї  ікони, ми ж бо по всі дні життя нашого, із херувимами і серафимами, хвалимо Тебе і возвеличуємо…». (Канон Тернопільській Богородиці)

Пресвята Богородиця палала у Своєму серці любов’ю до тих, хто не зрікшись імені Христового, під страхом ночі та страхом бути схопленими сторожою, вірно ішов далі сповідуючи Бога та не зраджував Його слову.

Жінки-мироносиці – це та кількість не багатьох, які прийняли Христа у свої життя і які одні із перших славили велич Діви Марії за що і були достойними помочі Богоматері.

Маючи у собі їх образ, станьмо такими ж безстрашними та вірними слугами Божими, щоб бути і нам достойними послідовниками Божої Правди та бути достойними опіки Матінки Божої, яка приймає кожну людину, як Свою дитину.

Нехай Тернопільська ікона Пресвятої Богородиці, яка відтепер перебуватиме у храмі святих Жінок Мироносиць, дарує людям зцілення, очищення сердець та спасіння душ, за що ми і величаємо Пресвяту Богородицю: «Радуйся Владичице Богородице, заступнице і покровителько міста Тернополя». (Канон Тернопільській Богородиці)

Прес-служба Парафії святих Жон-Мироносиць

Радуйся Владичице Богородице, заступнице і покровителько Тернопільщини!

У неділю, 30 червня, у храмі святих Жінок Мироносиць Православної Церкви України Тернопільсько-Бучацької Єпархії, відбудеться вечірнє богослужіння із читанням канону та акафісту до Пресвятої Владичиці нашої Богородиці прославленої в Тернопільській чудотворній іконі.

Настоятель храму, митрофорний протоієрей Роман Будзинський з братією храму запрошують усіх вірних на богослужіння де возвеличиться пресвяте ім’я Діви Марії та піднесеться молитва за мир в Україні, здоров’я, благополуччя та довгий щасливий вік наших родин.

Вознесемо подяку Пресвятій Діві Марії за всі щедроти та милість яку Вона посилає на нас, щоб допомогти нам у цьому земному житті та дарувати нам спасіння наших душ.

«Радуйся Владичице Богородице, заступнице і покровителько Тернопільщини»!

Прес-служба Парафії святих Жон-Мироносиць

 

Вітальне слово Митрополита Епіфанія після богослужіння в Патріаршому соборі св. Георгія на Фанарі, Стамбул, в день тезоіменитства Вселенського Патріарха Варфоломія

«Ваша Всесвятосте, дорогий і улюблений у Христі Господі нашому Архієпископ Константинополя – Нового Риму і Вселенський Патріарх кир кир Варфоломій!

Преосвященний владико архієпископ Нектарій, представник Єрусалимського Патріарха.

Преосвященні владики, побожні отці, дорогі брати і сестри!

В сьогоднішній день, коли Ваша улюблена Всесвятість відзначає день пам‘яті свого небесного покровителя і заступника, апостола Варфоломія, ми всі мали радість молитися у цьому Патріаршому храмі за Ваше здоров‘я і плідне багатолітнє служіння. Від автокефальної Української Православної Церкви і від мене особисто прийміть найсердечніші вітання та слова вдячності за всі добрі жертовні справи, які Ви здійснили та продовжуєте здійснювати заради блага і єдності всієї повноти Православної Церкви загалом та Православної Церкви України зокрема.

Як ми знаємо з житія, святий апостол Варфоломій був невтомним проповідником слова Божого, і не зважав ані на загрози від сильних світу цього, ані на інші прояви того зла, в якому до часу лежить цей світ. Тому цей апостол став світильником для багатьох народів, які від темряви поганства навернулися до істинного богопізнання. Ви, Ваша Всесвятосте, своєю працею гідно наслідуєте того, чиє ім’я носите – працюєте для слави Божої та для поширення Його Євангелія у всьому світі.

«Як то добре і як то гарно, коли брати живуть у згоді!» (Пс 132:1) – ці слова Псалмоспівця сьогодні знову втілюються в життя через наше спільне прославлення Єдиного Бога. Адже хоча всі ми, зібрані тут, належимо до автокефальних Помісних Церков, однак разом з тим ми – єдина Христова Церква, бо сповідуємо єдину спасительну православну віру, втілюємо в сучасному житті єдине Священне Передання та керуємося єдиними канонами Соборів та святих отців. І хоча бурхливі хвилі життєвого моря, як бачимо, намагаються розхитати єдиний корабель Церкви – однак ми віримо, що завдяки мудрому спрямуванню Вашої Всесвятості та братів Предстоятелів Автокефальних Православних Церков цей корабель досягне тихого пристановища миру і взаємної любові.

Від Золотоверхого Києва – Матері міст Руських, від Собору Святої Софії – давньої кафедри Предстоятелів Київських, прийміть Ваша Всесвятосте, як Патріарх нашої Церкви-Матері, сердечні слова любові, вітань та побажань всіх благ від Бога, многих і благословенних літ служіння!

На многії літа, Всесвятійший Владико!»

Вітальне слово Митрополита Епіфанія після богослужіння в Патріаршому соборі св. Георгія на Фанарі, Стамбул, в день тезоіменитства Вселенського Патріарха Варфоломія (11.06.19):«Ваша Всесвятосте, дорогий і улюблений у Христі Господі нашому Архієпископ Константинополя – Нового Риму і Вселенський Патріарх кир кир Варфоломій!Преосвященний владико архієпископ Нектарій, представник Єрусалимського Патріарха. Преосвященні владики, побожні отці, дорогі брати і сестри! В сьогоднішній день, коли Ваша улюблена Всесвятість відзначає день пам‘яті свого небесного покровителя і заступника, апостола Варфоломія, ми всі мали радість молитися у цьому Патріаршому храмі за Ваше здоров‘я і плідне багатолітнє служіння. Від автокефальної Української Православної Церкви і від мене особисто прийміть найсердечніші вітання та слова вдячності за всі добрі жертовні справи, які Ви здійснили та продовжуєте здійснювати заради блага і єдності всієї повноти Православної Церкви загалом та Православної Церкви України зокрема. Як ми знаємо з житія, святий апостол Варфоломій був невтомним проповідником слова Божого, і не зважав ані на загрози від сильних світу цього, ані на інші прояви того зла, в якому до часу лежить цей світ. Тому цей апостол став світильником для багатьох народів, які від темряви поганства навернулися до істинного богопізнання. Ви, Ваша Всесвятосте, своєю працею гідно наслідуєте того, чиє ім’я носите – працюєте для слави Божої та для поширення Його Євангелія у всьому світі. «Як то добре і як то гарно, коли брати живуть у згоді!» (Пс 132:1) – ці слова Псалмоспівця сьогодні знову втілюються в життя через наше спільне прославлення Єдиного Бога. Адже хоча всі ми, зібрані тут, належимо до автокефальних Помісних Церков, однак разом з тим ми – єдина Христова Церква, бо сповідуємо єдину спасительну православну віру, втілюємо в сучасному житті єдине Священне Передання та керуємося єдиними канонами Соборів та святих отців. І хоча бурхливі хвилі життєвого моря, як бачимо, намагаються розхитати єдиний корабель Церкви – однак ми віримо, що завдяки мудрому спрямуванню Вашої Всесвятості та братів Предстоятелів Автокефальних Православних Церков цей корабель досягне тихого пристановища миру і взаємної любові. Від Золотоверхого Києва – Матері міст Руських, від Собору Святої Софії – давньої кафедри Предстоятелів Київських, прийміть Ваша Всесвятосте, як Патріарх нашої Церкви-Матері, сердечні слова любові, вітань та побажань всіх благ від Бога, многих і благословенних літ служіння! На многії літа, Всесвятійший Владико!»

Опубліковано Євстратієм Зорею Вівторок, 11 червня 2019 р.

Прес-служба Парафії святих Жон-Мироносиць 

 

Володимир Зеленський склав присягу Президента України

Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.

Світлом науки і знання
Нас, дітей, просвіти,
В чистій любові до краю,
Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої ласки-щедроти
Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світу,
Щастя дай, Боже, народу
І многая, многая літа.

20 травня у Києві, під час урочистого засідання Верховної Ради, новообраний Президент України Володимир Зеленський склав присягу як Глава держави. Клятву він проголосив, поклавши руку на Конституцію України та Пересопницьке Євангеліє.

«Я, Володимир Зеленський, волею народу обраний Президентом України, заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі», – сказав новообраний Президент.

Президентське посвідчення йому вручила Голова Центральної виборчої комісії Тетяна Сліпачук. Також він отримав символи президентської влади – штандарт, знак, гербову печатку та булаву.

На церемонії інавгурації були присутні колишні президенти України – Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Петро Порошенко, екс-голови Верховної Ради, представники органів державної влади, міський голова Києва Віталій Кличко, представники церков та іноземні гості. Зокрема, президент Грузії Саломе Зурабішвілі, президент Естонії Керсті Кальюлайд, президент Латвії Раймондс Вейоніс, президент Литви Даля Грибаускайте та президент Угорщини Янош Адер, а також представники США, Канади, Франції, Польщі, Туреччини, Молдови, Азербайджану, Білорусі, Румунії, Словаччини, Болгарії.

Також церемонію відвідали представники різних церков – почесний Патріарх Філарет, Митрополит Онуфрій УПЦ (МП), Митрополит Епіфаній ПЦУ (УПЦ), Митрополит Святослав УГКЦ, Моше́ Ре́увен Асма́н Головний рабин України, шейх Ахмед Тамім та інші.

З ложі для почесних гостей за інавгурацією спостерігали батьки Володимира Зеленського – Римма Володимирівна та Олександр Семенович і його дружина Олена.

Прес-служба Парафії святих Жон-Мироносиць