Стрітення Господнє

15 лютого відзначається Стрітення Господнє. У сороковий день після Свого народження Дитятко Ісус принесли до єрусалимського храму Діва Марія та Йосип. Згідно із законом Мойсея, якщо в родині народжувався первісток, за нього необхідно було принести жертву Богу. Богоматір принесла в жертву дві горлиці. У ті часи в Єрусалимі проживав праведний старець Симон. За його праведність йому було обіцяно, що він не зійде в могилу до того часу, поки не побачить Христа Господнього. Дух Божий велів Симону піти в храм саме в той час, коли принесли туди Ісуса батьки. Старець прийняв Христа на руки (відтоді він став називатися Богоприємцем) і пророкував про Спасителя. Відзначаючи це свято, Церква підтверджує той факт, що Ісус існував у дійсності, що Він мав єство людське.

Із цим святом пов’язують позбавлення від лих в Антіохії (Сирії) і Костантинополі, яке супроводжувалося постом і всенародним молінням. Як пам’ять про ті події, вирішено в цей день здійснювати літію в монастирях перед літургією.

 

Хрещення Господнє

19 січня відзначається Хрещення Господнє. Стародавня назва свята — «Єпіфанія» (явище) або «Теофанія» (Богоявлення), також його називали «свято Світла», «Святе Світло» або просто «Світло». Напередодні ввечері проводиться велике водосвяття, яке відрізняється великою урочистістю. Вода від такого освячення носить назву «велика агіасма (святиня)», нею кроплять житла та храми і тільки у виняткових випадках п’ють натщесерце. У день великого свята проводиться повторне освячення води, яке супроводжується урочистою ходою до води з Євангелієм, хрестом, хоругвами та світильниками, під спів тропаря та дзвони.

Ось що пишеться про хрещення в Євангелії: «І було в ті дні, прийшов Ісус з Назарету Галілейського, і від Іоанна христився в Йордані. І коли виходив із води, то побачив Іоанн небо і Духа, як голуба, що сходив на Нього. І голос був з небес: «Ти Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління» (Мк. 1,9—11).

Слово «хрещаю», «хрещу» в перекладі з грецької означає «занурюю у воду». Дуже важко зрозуміти сенс і важливість хрещення, не з’ясувавши спочатку символічного значення води у Старому Завіті. Вода — початок життя. Саме з води, заплідненої животворящим Духом, виникнуть всі живі істоти. Де немає води — там пустеля. Але вода ж може й руйнувати та знищувати: водою великого потопу Бог залив гріхи й зруйнував зло людське.

Іоаннове хрищення було символічним та означало, що, як тіло омивається та очищається водою, так і душа людини, яка покаялася і при цьому увірувала у Спасителя, буде очищена від усіх гріхів Христом. Сам Іоанн вигукував: «… йде за мною Сильніший за мене, що я не гідний, нахилившись, розв’язати ремінь взуття Його; я хрестив вас водою, а Він буде хрестити вас Духом Святим» (Мк. 1, 7—8).

І ось до Іоанна прийшов Ісус із Иазарету. Іоанн, вважаючи себе недостойним хрестити Ісуса, став утримувати Його, кажучи: «Мені треба хреститися від Тебе, а чи Тобі йти до мене?» Але Ісус сказав йому у відповідь: «Залиш тепер, бо так належить нам виконати усю правду» (Мт. З, 14—15).

Саме після обряду хрещення Ісус постав як істинний Бог, Христос, Син Божий. «Я бачив, я свідчу: Він — Обранець Божий», — свідчить Іоанн Хреститель. («Месія» по-єврейському — те ж, що по-грецьки `«Христос», тобто «йомазаник Божий».) Завдяки Богоявлеиню нам відкрилася велика Божественна таємниця Святої Трійці. Тепер кожен, хто хреститься, долучається цієї таємниці, знаючи слова Христа до Своїх апостолів: «Ідіть, навчайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа» (Мф. 28, 19).

 

Обрізання Господнє

Відзначається 14 січня. Свідоцтва про святкування Обрізання Господнього сходять до IV століття. Ісус Христос за старозавітним законом прийняв обрізання на восьмий день після народження. Це приклад того, як людям слід неухильно виконувати Божественні настанови. Цей день є ще одним підтвердженням того, що Ісус Христос є одночасно не тільки Богом, а й людиною. Це свято також нагадує християнам, що вони вступили в новий заповіт із Господом і “обрізані обрізанням нерукотворним”.

Різдво Христове

7 січня — свято Різдва Христового. Вже в IV ст. Константинопольська Церква вирішила ввести це свято, а через деякий час воно поширилося по всьому православному Сходу. Воно було введено як спогад і прославляння народження Ісуса Христа від Діви Марії.

Діва Марія та Йосип були змушені відправитися до міста Віфлеєма на всенародний перепис, що проводився в той час. Все це відбувалося безпосередньо перед народженням немовляти Ісуса. У той час у Віфлеємі було велике скупчення люду, через що Діві Марії не знайшлося місця в готелі, тож Ісус народився в печері. Про народження Спасителя повідали янголи, що з’явилися пастухам, які неподалік від печери пасли свої стада. Щоб упевнитися в правдивості їхніх слів, пастухи вирушили до Віфлеєму, знайшли Йосипа, Марію та Дитятко Ісуса й вклонилися Йому. Потім Богонемовля відвідали волхви, які дізналися про Його народження чудесним чином, і принесли Йому в дар ладан, золото і запашну олію — смирну.

Різдвом Христовим завершується сорокаденний Різдвяний піст, напередодні свята слід дотримуватися суворого посту. Після Різдва протягом 12 днів святкуються Святки.

 

Введення в храм Пресвятої Богородиці

4 грудня святкується Введення в храм Пресвятої Богородиці. Діву Марію ввели в храм Божий у віці трьох років. Назустріч Марії та Її батькам вийшли зі співом із храму священики, а на чолі — первосвященик Захарія. Ґанок, що веде до храму, складався з 15 високих щаблів. На подив усіх присутніх, трирічна Марія дуже швидко зійшла, без сторонньої допомоги, до самої верхньої сходинки, де Її прийняв первосвященик Захарія в оточенні священиків. Прийнявши Марію, він не зупинився з Нею там, де зазвичай стояли ті, що моляться, а ввів Її за першу і другу завіси, тобто в глибину внутрішнього святилища, званого «Святая Святих», куди не дозволялося входити не тільки жінкам, але й священикам, та і сам первосвященик входив туди тільки раз на рік, після тривалого посту та молитви, з день очищення з жертовною кров’ю за себе і за гріхи народу. Це було зроблено за тавіюванням Божим. У Єрусалимському храмі Марія залишалася аж до заручин її і праведним Йосипом.

 

Різдвяний (Пилипів) піст

Різдвяний (Пилипів) піст розпочинається 28 листопада і триватиме до Різдва Христового.

Головна ідея посту полягає у поєднанні фізичного посту з духовним. По закінченні його православні святкують Різдво Христове. Під час цього посту забороняється вживати м’ясні, молочні страви, а також яйця. Дозволено споживати в середу і п’ятницю рослинну їжу без олії, а у вівторок, четвер — рослинну їжу з олією. В суботу, неділю до 2 січня, а також на великі свята дозволяється вживати рибу. Допускається полегшення посту. Піст полегшується для тих, хто хворіє або працює на важких роботах, вагітних, годує грудних дітей.

Покрова Пресвятої Богородиці

Це свято стало відзначатися як пам’ять про видіння в середині X ст. святому Андрію Юродивому і його учневі Епіфанію Богоматері, яка покривала Своїм покривалом (омофором) християн у Влахернському храмі в Константинополі, де зберігалася Її риза з омофором. Вони були удостоєні бачити Пресвяту Богородицю у супроводі Іоанна Хрестителя та Іоанна Богослова, в оточенні безлічі святих. Мати Божа увійшла до вівтаря і довго молилася там за народ, потім зняла покривало, яке було на її голові й розпростерла над усіма тими, що моляться.

На території України найстарішою церквою, яка присвячена святу Покрова, є Покровська церква в селі Сутківці Хмельницької області, зведена у 1467 р.Б. як фортеця. Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорозьких козаків, котрі будували багато однойменних храмів та шанували особливо ікони Покрови.

Із 2014  року на свято Покрови призначено День захисника України.

 

Воздвиження Хреста Господнього

27 вересня відзначається Воздвиження Хреста Господнього. Це свято виникло в IV ст., коли імператор Костянтин Великий вирішив відшукати Хрест, на якому було свого часу розп’ято Ісуса Христоса. На пошуки Хреста разом із Костянтином відправилася і його мати Олена. Пошуки в кінці кінців привели до місця, де знаходився цей святий Хрест. Відшукати його серед двох подібних хрестів вдалося завдяки чудесам, які Бог здійснював через нього. Дізнавшись про знахідку, в Єрусалимі зібралося безліч християн, щоб поклонитися Хресту Господньому. Єрусалимським патріархом Макарієм було споруджено Животворящий Хрест. А на тому місці, де було знайдено Хрест Господній, спорудили храм на славу Воскресіння Христового. Його освячення відображено в тропарі свята: “Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святе Воскресіння Твоє славимо”

Спочив у Господі Преосвященний Іларіон (Савчук)

26 вересня цього року на 47-му році життя спочив о Господі Преосвященний Іларіон (Савчук), єпископ Черкаський і Кіровоградський, керуючий Черкаською і Кіровоградською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви.

Висловлюємо співчуття родині, близьким і усій повноті Української Автокефальної Православної Церкви.

Вічна пам’ять і вічний спокій новопреставленому єпископу Іларіону!

Усікновення глави Іоанна Предтечі

11 вересня – Усікновення глави Іоанна Предтечі.

Це свято відзначається як пам’ять про страту святого пророка царем Іродом, яка сталася в 32 році. Ірод пообіцяв виконати будь-яке бажання Саломії за її танець, і та, за намовою своєї матері Іродіади, попросила голову Іоанна Хрестителя. У пам’ять мученицької смерті пророка в цей день встановлено суворий піст. Також у цей день поминається не тільки сам Іоанн Предтеча, але й православні воїни, які постраждали за вітчизну та віру.