Введення в храм Пресвятої Богородиці Діви Марії

На церковному календарі 4 грудня. У цей день всі християни відзначають свято Введення у храм Пресвятої Богородиці. Перший християнське свято зими. Введення прийшло – зиму принесло.

Сьогодні Діва, що вводиться в храм, являє нам ясно благу волю Божу і сповіщає нам про Христа, який врятує всіх людей, і ми звертаємося до неї: «Радуйся виконавиця творчого промислу». Символ чистоти, цнотливості, дівоцтва. Сніг, що покриває в цю пору землю, очищає і лікує гріх та бруд навколишньої дійсності, немов справжня нетлінна основа життя проступає під білим покривом, як відображення на землі життя розумної святий небесної. Сама природа вводить нас в таємничий сяючий храм.

Свято Введення в храм в писанні не міститься. Воно прийшло до нас з переказів.

Писання оповідає нам історію народження і життя на землі Діви Марії. Отже… в Єрусалимі жили благочестиві заможні люди Іоаким і Ганна. У них довго не було дітей. Після старанних молитов, вони отримали одкровення від Бога про народження дитини. І сказала Ганна: «Якщо буде у мене дитя, віддам його в дар Господу». І народилася дівчинка, назвали її Марія, Маріам, що означає висока, піднесена, а мати її звали Ганна, що означає благодать. Марія – дитя благодаті.

Місця, пов’язані з її народженням та життям і нині шануються в Єрусалимі. Тут у золотих воріт старого міста зустрілися й поцілувалися Іоаким і Ганна.. На північ за овечими воротами височіла базиліка святої Ганни, споруджена хрестоносцями в 12 столітті над залишками того будинку, де народилася Марія. У крипті храму збереглося місце її народження. Ці камені, ця земля пам’ятає її перші дитячі кроки.

Коли Пресвятій Діві виповнилося три роки, батьки вирішили виконати свою обітницю, дану Богу. Зібравши родичів і близьких, одягнувши Пречисту Марію в найкращий одяг, зі співом священних пісень, із запаленими свічками в руках привели її до Єрусалимського храму, що знаходиться в трьох днях шляху від Назарета.

І сказав Іоаким: «Покличте непорочних дочок єрусалимських і нехай вони візьмуть світильники і будуть стояти блаженними, щоб полюбила вона в серці своєму храм Господній».

Три дні з короткими зупинками для відпочинку йшла ця урочиста хода, поки, нарешті, процесія не досягнула Єрусалимського храму. Назустріч їй з співом вийшли священики на чолі з первосвящеником Захарією. Іоаким і Ганна поставили Марію на першу сходинку зі словами: «Іди, Дочка, до Бога, що дав нам Тебе, до милосердного Владики. Зайди в Господню Церкву – радість і веселість світу».

Ганок, що веде до храму, складався з 15 високих ступенів, по числу статечних псалмів, які священики співали на кожному ступені при вході в храм. Трирічна дівчинка, здавалося, не могла б сама зійти по цих сходах. Однак Пресвята Діва, незважаючи на свій вік, легко подолала круті сходи храму і була зустрінута і благословенна первосвящеником – за переказами, Захарією, майбутнім батьком Іоанна Хрестителя. І первосвященик прийняв Пресвяту Діву і, поцілувавши, дав благословення, сказавши: «Господь звеличить ім’я Твоє у всіх родах, бо через Тебе явить Господь в останні дні перед Ізраїлем Спасителя». І посадив Її на третій сходинці у жертовника, і зійшла на Неї благодать.

Глибокою таємницею покрите земне життя Пресвятої Богородиці від дитинства до вознесіння на небо. Сокровенне було і Її життя в Єрусалимському храмі. «Якби хто запитав мене, – говорив блаженний Ієронім, – як проводила час юності Пресвята Діва, – я відповів би: то відомо Самому Богу і Архангелу Гавриїлу, невідступному зберігачу Її».

Марія жила в Єрусалимському храмі як голубка і їжу приймала з рук Ангела. Такою вона і зображується на православних іконах. Захарія з рук в руки бере немовляти Марію, здивованим і захопленим поглядом проводжають її, схилилися Іоаким і Ганна.

В Церковному переказі збереглися відомості, що під час перебування Пречистої Діви в Єрусалимському храмі вона виховувалася у товаристві благочестивих дів, старанно читала Священне Писання, займалася рукоділлям, постійно молилася і зростала в любові до Бога…

Маленька дівчинка Марія, удостоїлася великої честі – увійти в ту частину Храму, яка називалася у стародавніх іудеїв «Святеє святих». По особливому одкровенню Вона як Божий ковчег була введена у Святеє Святих, куди мав право входити тільки первосвященик один раз на рік – цим була виявлена Її особлива роль у долі людства.

Про подію, що святкується сьогодні Православною Церквою можна говорити як про символ, ознаку, божественний натяк на велику майбутню подію Різдва Христового. Введення в храм Пресвятої Богородиці стало приготуванням Марії до того, щоб дати життя Богу на землі, стати Його Матір’ю.

Марія залишалася на вихованні в храмі аж до повноліття, тобто до 15-річного віку, після чого Вона була видана заміж за літнього вдівця теслі Йосипа.

Етичний сенс цього свята і урок для кожного з нас це Введення світу і кожної душі людської в радість Нового Заповіту з Богом.

Матір Божа подібно до сонця світить і зігріває променями Своєї любові наші душі даною їй від Бога благодаттю. Духом Своїм Вона завжди перебуває на землі. Коли блаженний Андрій юродивий подібно апостолу Павлу був захоплений духом в Небесні обителі і побачив там Господа, він став сумувати, не бачачи Пречистої Богородиці. Але Ангел сказав йому, що Вона пішла в світ допомагати людям.

Всі ми обтяжені горем, життєвими негараздами, хворобами і напастями, бо все помиляємось. Слово Боже говорить, що немає людини, яка б пожила на землі і не згрішила. Бог є вища Любов. Любов до своєї Матері, любов до нас. Він приймає Її молитви. Ми віримо в Її постійне клопотання за нас, грішних, ми віруємо в силу Її молитов.

Матір Божа увійшла в храм. І освятила його своєю присутністю. Це свято всіх нас, тому що, ми подібно Марії піднімаємося духовним сходам життя. Ми день за днем наближаємося до тієї зустрічі з Богом, де зверху життєвих сходів чекає нас первосвященик, який подає нам руку зверху і піднімає нас в небесні селища. І в цьому діяльному сходженні до Бога нам допомагає Матір Божа. Вона тримає нас за руку, немов своє дитя і не дає нам впасти.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *