Слово Митрополита МЕФОДІЯ до студенства, священства Тернопільської Духовної Семінарії та Академії УАПЦ

До дня вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила й Мефодія Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія оприлюднив унікальний рукопис спочилого Предстоятеля УАПЦ Блаженнішого МЕФОДІЯ Святі Кирило і Мефодій як апостоли Христової свободи”. 

Слово до студенства, священства та вірних Автокефальної Церкви – Предстоятеля УАПЦ (2000-2015) ректора Кирило-Мефодіївської Тернопільської Духовної Семінарії та Академії Української Автокефальної Православної Церкви Блаженнішого МЕФОДІЯ (Кудрякова) Митрополита Київського і всієї України м.Теребовля, Тернопільської області, 2009 р.Б.

Святі Кирило і Мефодій як апостоли Христової свободи

Є постаті, яким судилося не лише увійти до історії, а й цю історію наперед визначити. Саме такими постатями є святі брати Кирило і Мефодій, прославлені Церквою у лику рівноапостольних, тобто святих, які здійснили свій подвиг, проповідуючи народам Євангеліє Ісуса Христа. Їхні імена навічно відкарбовані в історії нашої культури як творців слов’янської абетки та перших перекладачів богослужбових книг з грецької на слов’янську. Втім роль святих братів у нашій історії набагато ширша. Святі Кирило і Мефодій — це ще апостоли Христової свободи на слов’янських землях. Саме завдяки цим святим місіонерам наш народ залучився до Христа, залучився до Нього, зберігаючи свою свободу та культурну самобутність.

Як відомо, Новий Завіт відкривається Євангелієм від Матвія. Яке, своєю чергою, починається з родоводу Ісуса Христа — «Сина Давидового, Сина Аврамового». Таке саме етнічне походження мали й Христові апостоли. Але звернімо увагу: християнство, яке, здавалося би, було історично «запрограмоване» бути національною єврейською релігією, відбулося як явище всесвітнє, універсальне… Ісус та Його апостоли походили з єврейського народу. Але блага звістка, яку вони несли світові, була ширша за межі іудейства. «Нема вже іудея, ні елліна; нема раба, ні вільного; нема чоловічої статі, ні жіночої, бо всі ви — одне в Христі Ісусі», — пише апостол Павло у Посланні до Галатів (Глава 3, Вірш 28)…

ЧИТАТИ ПОВНИЙ ТЕКСТ 

Нехай не збідніє рука тих, хто жертвує та возводить дзвіницю!

Молитва за жертводавців

Господи Боже, Спасителю наш милостивий. Ти все твориш і будуєш на спасіння роду людського. Прийми ж ці щирі пожертви, принесення Тобі, а цих жертводавців і будівничих спаси і помилуй, нагороди їх Твоєю небесною благодаттю, і подай їм відпущення гріхів, і вчини їх учасниками Царства Твого. Амінь.

Неустанно молитимемося за наших жертводавців, будівничих та вірну громаду щоб Господь винагородив їх Своїми щедрими дарами для вічного життя.

Жертовність і добрі справи – це ті скарби, які кожен із нас може собі надбати у земному житті! Спаси Господи дорогі брати і сестри за підтримку та розвиток нашої парафії Святих Жінок-Мироносиць Тернопільської Єпархії Православної Церкви України!

Настоятель о.Роман Будзинський

 

Вічна пам’ять полеглим героям!

Історія – це людська пам’ять, вона нічого не забуває: ні доброго, ні поганого, все в неї на обліку, все передається з покоління в покоління.

“Ніхто не забутий, ніщо не забуто” – слова високої моральності і неминучої кари. Ці слова народилися тут, у нас, на нашій землі. А коріння їх глибоко під землею: у могилах тих, хто незабуті. Вмер не той, кого нема в живих, а той, хто забутий…

Над нею схиляється небо,
Шепочуть молитву вітри.
Та, мабуть, любові лиш треба
Землі, де стоять явори.
Обабіч шляху степового.
Читець: Вона вже забула давно:
І голос малого й старого,
Як світиться в хаті вікно.
Як пісня лунає дівоча
І дзенька в криниці відро…
Читець: Лиш зорі, мов злякані очі,
На спалене зорять село
Не родять ні льон тут, ні жито,
Лишилася пустка навік,
Сльозами і кров’ю полита
Страшний сорок перший той рік.
Читець: І гірко тут кожній билинці
В задусі важкій полину
Земля не прощає чужинцям,
Земля проклинає війну.

Вічна пам’ять полеглим героям!

У храмі Гроба Господнього у Єрусалимі зійшов Благодатний вогонь

У храмі Гроба Господнього у Єрусалимі зійшов Благодатний вогонь. Її пряма трансляція здійснюється рядом українських телеканалів.
 
Чин сходження Благодатного вогню звершив у кувуклії (каплиці) Гроба Господнього Єрусалимський патріарх Феофіл. Церемонію щороку проводять у Велику Суботу перед Великоднем грецький Єрусалимський православний патріархат і Єрусалимський патріархат Вірменської апостольської церкви.
 
Для участі у церемонії до Єрусалиму прибули представники близько 20 церков. Винесення Благодатного вогню символізує воскресіння Ісуса Христа.
 

 

Відбулася хресна хода навколо храму Гроба Господнього. Патріарх Єрусалимський Феофіл наразі зайшов у храм, де має зійти Благодатний вогонь.

Як повідомлялося, цьогоріч через пандемію коронавірусу сходження Благодатного вогню в Єрусалимі відбудеться без присутності паломників та з обмеженою кількістю учасників.

Благодатний вогонь цього року буде за спеціальною процедурою доставлятися до всіх православних вірян у різних країнах, зокрема й України.

Джерело УКРІНФОРМ

Вітаємо зі святом Благовіщення Пресвятої Богородиці

Сьогодні, 7 квітня, наша Свята Православна Церква України відзначає свято Благовіщення Пресвятої Богородиці, що є одним з найбільших дванадесятих свят.

Шановні віряни!

Наша парафія вітає кожного зі світлим святом Благовіщення Пресвятої Богородиці!

З першими променями теплого весняного сонця, пахощами зораної землі приходить в Україну свято Благовіщення. Саме цього дня вісник Божий, Архангел Гавриїл приніс чудову, благу звістку про майбутнє народження Сина Божого.

Вітаю Вас з величним і світлим святом Благовіщення та щиро бажаю, щоб щастя та добро ніколи не полишало Ваші оселі. Ми прагнемо, щоб кожна родина, кожна людина у цей день відчули радість, тепло та затишок, особливо у такий скрутний час для усього світу!

Нехай Пресвята Богородиця оберігає всіх нас!

Настоятель Парафії святих Жон-Мироносиць

митр. прот. Роман Будзинський

Щира подяка усім, хто долучився до будівельних робіт!

5 квітня 2020 року Божого, в 5-ту неділю Великого Посту та день пам’яті Преподобної Марії Єгипетської, настоятель митрофорний протоієрей Роман Будзинський звершив Божественну літургію з особливими молитвами за припинення пошесті згубної, за здоров’я хворих, медичних працівників та увесь Боголюбивий Український народ.
 
По завершенні Літургії  настоятель звернувся з проповіддю та словами вдячності: Возлюбленні во Христі, парафіяни та прихожани, нашої релігійної громади, в честь Святих Жон-Мироносиць Православної Церкви України.
 
Прийміть щиру подяку, усім хто прийняв участь в штукатурних роботах, за Ваші труди, жертвенність та щедрість на благо нашої Церкви. Дякую, що Ви зберігаєте Вашу твердість, Віри Православної та за Вашу постійність у підтримуванні нашої парафії, в такий важкий для кожного час.
 
Нехай Добрий і милостивий Господь, за заступництвом та покровом Пресвятої Богородиці, Благословить Вас, і Ваші родини і береже від усяких небезпек”.  
 
Прес-служба Парафії святих Жон-Мироносиць

ВРЦіРО оголошує 25 березня Днем загальної молитви і посту за Україну

ЗАКЛИК

Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій

до загальної молитви і посту за Україну

У доповнення до нашого попереднього Заклику щодо профілактики поширення коронавірусу та усвідомлюючи свою відповідальність за здорове майбутнє українського суспільства, збереження демократичних здобутків держави і поваги до гідності людини, її прав і свобод, Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій звертається до всіх людей доброї волі з закликом приєднатися до загальної молитви і посту (для тих, кому дозволяє стан здоров’я) за Україну.

Історія свідчить, що єднання народу та взаємодопомога один одному під час складних життєвих випробувань є важливим і ефективним засобом перемоги епідемій, стихійних лих, економічних криз. Однак для усіх віруючих ще більш важливим є усвідомлення того, що лише з Божою допомогою та мудрістю людина може пройти ці складні часи гідно, зі спокоєм у серці, з тверезим розумом.

З цією метою Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій оголошує 25 березня 2020 року Днем загальної молитви і посту за Україну.

Ми закликаємо віруючих різних конфесій, а особливо тих в нашій державі, від кого зараз залежить ухвалення складних та відповідальних рішень, у цей день проявити смирення і покаяння перед Богом, залишаючись кожен у місці свого перебування. Закликаємо всіх віруючих звернутися до Всевишнього з молитвою про захист життя та здоров’я кожної людини, подання допомоги у боротьбі з пандемією, про лікарів та всіх, хто жертовно служить ближнім, про зцілення уражених хворобою, про мудрість і наснагу щодо вжиття практичних заходів для недопущення поширення коронавірусу в Україні та світі. Нехай Господь надихне кожного, особливо серед наділених владою, мудро і відповідально діяти щодо надання допомоги нужденним, хворим і особам літнього віку, розроблення плану підтримки самозайнятих осіб і тих сімей, які через карантин залишилися без засобів до існування.

Бережімо віру, мир і спокій у наших серцях. З Божою допомогою виклик, що постав перед усіма нами, буде подоланий, в тому числі завдяки особистій відповідальності кожного щодо дотримання гігієни та вимог карантину, злагодженим профілактичним діям, відважності наших лікарів, усього медперсоналу і працівників інших відповідальних галузей.

Прикликаємо Божий захист і благословення на кожного!

Будівельні роботи в Парафії святих Жон-Мироносиць

Релігійна горомада Православної Церкви України в честь Святих Жон-Мироносиць с. Почапинці, Тернопільського району, Тернопільської області в даний час проводить будівельні (штукатурні) роботи.
 
Складаємо щирі слова подяки усім хто долучився та долучається до доброї справи, яка буде оцінена людьми та незабута у Бога, а зі сторони церкви буде підноситись щира молитва до Всемилостивого Господа.
 
Прес-служба Парафії святих Жон-Мироносиць

Молитва за припинення пандемії коронавірусу (COVID-19)

17 березня під час засідання Священного Синоду Української Православної Церкви затвердили текст молитви проти коронавірусу.

Як повідомили в пресслужбі ПЦУ, у зв’язку із запровадженням в Україні карантинних заходів через загрозу поширення коронавірусу було затверджено відповідні практичні настанови та загальний текст молитви. Також плануюють вживати й інші, передбачені церковною традицією молитви.

З текстом молитви, ви можете ознайомитись далі:

Молитва під час пошесті згубної (епідемії)

Господи, Боже наш, багатий милосердям і милістю, що Своїм мудрим Провидінням керуєш нашим життям, вислухай нашу молитву, прийми покаяння за гріхи наші, припини пошесть згубну, яка спіткала нас, як Ти і раніше припиняв згубні пошесті серед людей.

Милосердний Спасителю, захисти здоров’я тих, хто на Тебе уповає. Лікарю душ і тіл наших, дай одужання тим, що хворіють, і підведи їх з ложа недуги та страждань. Благослови, Господи, укріпи і захисти Своєю благодаттю усіх тих, хто з благодійністю і жертовністю піклується про хворих вдома чи в лікарнях. Визволи людей в нашому місті (селі, монастирі), в нашій країні і по всьому світу від пошесті згубної, від хвороб і страждань та навчи нас цінувати життя і здоров’я як Твої дари. Дай нам, Боже, Твій мир і наповни наші серця непохитною вірою в Твій захист, надією на Твою підтримку і любов’ю до Тебе і наших ближніх.

Твоє бо є щоб милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині і повсякчас і навіки віків. Амінь.

ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАННЯ

Священний Синод затвердив практичні настанови для єпископату, духовенства і вірних у зв’язку з пандемією коронавірусу

Священний Синод Української Православної Церкви (Православної Церкви України) на засіданні 17 березня 2020 року закликав єпископат, духовенство і паству з уважністю та розумінням поставитися до рекомендацій, рішень та заходів з боку держави і органів місцевого самоврядування й охорони здоров’я у зв’язку із запровадженням в Україні карантинних заходів через загрозу поширення коронавірусу та захворювання COVID-19.

З цього приводу було затверджено відповідні практичні настанови та загальний текст молитви у час згубної пошесті з благословенням вживати й інші, передбачені церковною традицією молитви.

Практичні настанови для єпископату, духовенства і вірних Православної Церкви України
у зв’язку з оголошеною пандемією особливо небезпечної коронавірусної хвороби (COVID-19)

Нижче зазначені затверджені Священним Синодом настанови мають на меті:

– засвідчити турботу Церкви про всіх своїх дітей, як сильних, так і слабких у вірі, розділити з народом тягар вимушених обмежень, пам’ятаючи настанову Писання: «Носіть тягарі один одного і так здійсните закон Христа» (Гал. 6:2);

– сприяти тому, щоби в першу чергу найбільш уразлива перед загрозою хвороби частина суспільства, люди старшого і похилого віку, залишалися в час згубної пошесті вдома, у найбільш безпечних умовах, бо ми покладаємо всю надію на милосердя і допомогу Господню, але пам’ятаємо і застереження: «не спокушай Господа Бога твого» (Лк. 4:12);

– засвідчити, що прийняті нами обмеження щодо порядку звершення богослужінь та інші зміни і обмеження в церковному житті є проявом сили нашої віри, а не її слабкості, за прикладом сотника, який сказав: «Господи, … самого себе не вважаю я достойним прийти до Тебе; але скажи тільки слово, і одужає слуга мій», за що удостоївся слів Спасителя: «кажу вам, що навіть в Ізраїлі Я не знайшов такої віри» (Лк. 7:2-10);

– остерегтися від гарячності у покладанні на свою віру, як це сталося з апостолом Петром, який спочатку пішов по водам, а потім став тонути (Мф. 14:23-32), обіцяв, що залишиться зі Спасителем, якщо навіть усі полишать Його, а потім тричі відрікся від Нього (Мф. 26:33-35,75);

– «не дати приводу тим, хто шукає приводу» (2 Кор 11:12), бо Писання закликає: «бережіться, щоби ця свобода ваша не стала спокусою для немічних» (1 Кор. 8:9)

  1. Враховувати та виконувати законні приписи, розпорядження та карантинні обмеження, які впроваджуються державою, органами місцевого самоврядування та органами охорони здоров’я, не допускати як ігнорування реальної небезпеки, так і проявів паніки.
  2. Сприймати викликані поширенням хвороби зміни та обмеження як аскетичний подвиг стриманості та самообмеження від спілкування (затвору), сутність яких співпадає із метою та практикою посту, пам’ятаючи слова Спасителя: «Коли молишся, увійди до кімнати твоєї і, зачинивши двері твої, помолись Отцю твоєму, Який у таїні, і Отець твій, який бачить таємне, воздасть тобі явно» (Мф. 6:6).
  3. Як тимчасовий надзвичайний захід, виявляючи турботу про вірних, в залежності від обмежень, які вводяться органами державної влади та місцевого самоврядування, зокрема на пересування та на роботу громадського транспорту, обмежень щодо можливої кількості одночасного зібрання певної кількості осіб (на 17.03.2020 р. – не більше 10 осіб) – припиняти проведення богослужінь у храмах чи змінювати порядок так, щоби в них брало участь не більше ніж обмежене число осіб.

Божественні літургії проводити за присутності визначеної обмеженням  кількості осіб, просячи мирян залишатися вдома, долучаючись до спільної молитви через засоби відеотрансляції. Бажаючі сповідатися і причаститися можуть це зробити протягом цілого дня, при дотриманні умов приготування. Пастирям у кожному конкретному випадку виявляти належну розсудливість.

  1. Протягом дня храми мають бути відкритими для особистого відвідування і молитви, спілкування зі священнослужителями при додержанні загальних правил. Посилити заходи протиепідемічної безпеки у храмах, використовувати засоби дезінфекції, зокрема для підтримання чистоти ікон та інших святинь.
  2. На час пандемії достатнім виявом шанування святинь (Хреста, ікон, святих мощей) є поклоніння/поклон перед ними, без цілування; зазначене також застосовується до особистих вітань та вияву пошани між членами Церкви, зокрема між священнослужителями і мирянами під час подання благословення. При поданні благословення Хрестом – достатньо здійснити осінення ним, без цілування.
  3. Тимчасово не переносити святині (святі мощі, шановані ікони) з місць їхнього постійного збереження, не організовувати паломництва.
  4. Як тимчасовий надзвичайний захід дозволяється здійснювати причастя вірних Тіла і Крові Христових у той самий спосіб, як це здійснюється священнослужителями під час Літургії Ранішеосвячених Дарів, а саме: приготовлені часточки Тіла, на які лжицею покладено частину Крові (як це робиться при приготуванні запасних Дарів) подавати з дискоса в руки (або лжицею не торкаючись уст) причаснику. При цьому слід уважно роз’яснити обов’язок причасників ретельно спожити Дари. Для обтирання губ використовувати одноразові серветки, які потім спалити у чистому місці. Використовувати для запивки після прийняття Причастя одноразовий посуд або споживати лише антидор.

Церква незмінно зберігає особливе ставлення до Євхаристії, Причастя Тіла і Крові Христових, як до Таїнства, що подається «на зцілення душі і тіла», а не як до споживання їжі (1 Коринфянам 11:20-30). Використання для причастя мирян того ж способу, що і для священнослужителів, продиктоване турботою про немічних у вірі (Рим. 14:1-13) та про те, щоби Таїнство і Церква не піддавалися безпідставній ганьбі від зовнішніх.

  1. Дозволити подавати Причастя запасними Дарами всім, хто звертається про це, у будь-який час, як це робиться щодо хворих і у смертельній небезпеці.
  2. При здійсненні Таїнства Сповіді, турбуючись про ближніх та щоби не давати приводу для спокуси, максимально дотримуватися загальних правил щодо «соціальної дистанції» та вищевикладених настанов та допускати практику загальної сповіді.
  3. Враховуючи введені обмеження на можливість одночасних зібрань, не проводити загальних Соборувань, але подавати це Таїнство індивідуально особливо потребуючим у відповідності з його сенсом та традицією.
  4. Таїнство Хрещення і чин похорону здійснювати з дотриманням загальних обмежень щодо числа присутніх.
  5. При наявності можливості та погодних умов дозволяється звершення богослужінь під відкритим небом, біля храмів, при дотриманні правил щодо числа одночасно присутніх та «соціальної дистанції».

Ці настанови можуть змінюватися і доповнюватися з огляду на розвиток ситуації, адже як навчив нас Сам Господь: «субота для людини, а не людина для суботи» (Мк. 2:27).