Нескінченний потік людей різних національностей і віросповідань тягнеться до місця безвинної загибелі тисяч жертв, щоб поклонитися і покласти квіти. Минуло 75 років, але пам’ять болю є в наших серцях. Стогін тієї пори, немов благання про порятунок, ніколи не вщухне, а буде нагадувати нам і прийдешнім поколінням про жахи та звірства війни.
Страшні уроки минулого, оплачені сотнями тисяч людських життів, – це застереження нам, нині сущим, і тим, хто буде жити після нас: ідеї ненависті, нетерпимості, дискримінації за расовою чи національною ознакою ніколи більше не повинні знайти місця в світі людей.
