В Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
Бог, прийшовши у світ, добровільно сьогодні зволив ради людського спасіння перетерпіти це обплювання, побиття, насмішки, піти на ці муки на хресті, маючи в Собі життя і ложиться у це місце, яке ми звикли називати місцем спочинку, у цю гробницю. Сьогодні, прощаючись із Господом, дивлячись на цю святу Плащаницю, нехай кожне людське серце зрозуміє цю божественну жертву, яку Він поніс ради нашого спасіння. Нехай сьогодні кожне людське серце зжалиться над Христом лежачим у гробі і сокрушенною молитвою пожаліє про свої гріхи, яки вбили Христа, які катували Христа, які зневажили Бога.
Вічне життя, життя будучого віку, було оцінене страшною жертвою, смертною жертвою. Та належно було Господу понести цю хресну смерть, щоб знову з’єднати упалу колись людину із небом, щоб знову людині відкрити рай і спасти улюблене Боже творіння.
Не всі, як ми бачимо прийняли Христа як Спасителя. Хтось відрікся, хтось немилостиво бив, хтось нечестиво і без остраху свідчив проти Христа, та всі вони були у Господніх очах бідними людьми, які заплямовані первородним гріхом стали закованими в оковах диявола. Ісус розбив ці кайдани, зламавши врата аду і з того часу людина мала можливість преобразитись із грішного життя у праведне.
Дивлячись на померлого Господа задумаймось сьогодні ще раз над Його стражданнями, щоб омиті Його кровю ми сподобились споглядати Його спасительну Пасху і місці, яке Він дарував нам – у Небесному Царстві. Нехай ми освятимось Його стражданнями, нехай ми спасемось Його жертвою, нехай проростає у нас зерно Його слова і приносить достойні плоди покаяння та спасіння. Амінь.
Слава Ісусу Христу!