У Києві відбулася друга сесія Форуму військових капеланів «З Богом до перемоги», де обговорили роль священиків у підтримці воїнів.
Митрополит Епіфаній: «Капелани – це вогник надії для українських захисників»
У стінах Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря, у приміщенні Київської православної богословської академії, розпочалася чергова зустріч Форуму військових капеланів Православної Церкви України «З Богом до перемоги». Це вже друга сесія, яка стала важливим духовним і практичним майданчиком для обговорення викликів, що стоять перед капеланським служінням у час повномасштабної війни.
Зустріч традиційно розпочалася з молебню за перемогу та справедливий мир в Україні. Священнослужителі дякували Господу за Його опіку та водночас просили благословення на подальше служіння серед військових.
Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній у своєму слові підкреслив особливу місію капеланів: вони є «вогником надії», «світлом і осередком духовного відновлення» для захисників, які щодня ризикують життям заради свободи й незалежності Батьківщини.
«Неправильним є намагання звести служіння капелана лише до ролі військового офіцера. Адже їхня зброя – духовна: молитва, слово Боже, підтримка і віра. Вони надихають і зміцнюють дух наших героїв, а від настрою й віри воїна залежить дуже багато на полі бою», – наголосив Предстоятель ПЦУ.
Водночас він звернув увагу на потребу підтримки самих капеланів, які також втомлюються та потребують духовного оновлення: «Коли ми разом молимось, ділимось досвідом, обмінюємось словом і підтримкою – у нас виростають крила».
Митрополит Епіфаній закликав священнослужителів і вірян до єдності, нагадуючи слова Святого Письма: «Одягнувшись у духовну броню, несучи щит віри і меч слова Божого, ми зможемо вистояти в день злий і все подолавши – вистояти» (Еф. 6:13).
Форум став майданчиком не лише для обговорення практичних питань капеланства, але й свідченням того, що перемога України кується не лише силою зброї, а й силою духу, молитви та єдності народу.
«З Богом – до перемоги!» – ці слова Предстоятеля прозвучали як дороговказ для капеланів і всього українського народу.
