Зараз читаєте
Ігумен Меркурій служить в ЗСУ капеланом. Він не може не допомогти нації, коли вона воює – Олег Володарський

Ігумен Меркурій служить в ЗСУ капеланом. Він не може не допомогти нації, коли вона воює – Олег Володарський

Молитва за померлих

Недовідомі присуди Твої, Господи! Незбагненні шляхи Твої! Ти даєш дихання всьому творінню і всіх з небуття у буття приводиш. Ти комусь посилаєш Ангела смерти в день, якого не знає, і в час, коли не очікує; іншого ж вихоплюєш із руки смерти, даруєш життя при останньому подиху; ще іншого довго терпиш і даєш час на покаяння; когось, як пшеницю, зрізаєш серпом смерти у певний час, в одну мить; когось вражаєш громовицею; комусь допускаєш згоріти у вогні чи бути поглинутим морською безоднею чи земною прірвою; когось забираєш під час моровиць: бездиханними падають сильні світу цього, багаті й бідні. Що це все означає? Дивне і незбагненне для нас піклування Твоє, Боже, про кожну душу людську. Але, Господи, Господи! Тільки Ти один, Хто знає все, відаєш, чому й навіщо сталося, що раба Твого (ім’я) раптово поглинула смерть. Якщо караєш за численні й тяжкі гріхи його, молимо Тебе, Многомилостивий і Всемилостивий Господи: змилосердься над ним, не відкинь від лиця Твого і не покарай навіки, але з милости Твоєї і з безмежного милосердя Твого яви йому велику милість Твою у прощенні й відпущенні гріхів. Якщо ж спочилий раб Твій у цьому житті думав про Судний День, пізнав свою гріховність і бажав принести Тобі гідні плоди покаяння, але не досяг цього, бо Ти покликав його в день, якого він не знав, і в час, коли він не чекав, тоді молимо Тебе, Преблагий і Премилосердний Господи: нездійсненне його покаяння, яке бачили очі Твої, і недовершену справу спасіння його влаштуй, здійсни Твоєю невимовною благістю й чоловіколюбством. Єдину бо надію маємо на Твоє безмірне милосердя: у Тебе суд і покарання, у Тебе правда й невичерпна милість. Дай нам, Владико, омити гріхи його сльозами покори й зітханнями нашими перед Тобою, щоб не потрапив за гріхи у місце муки раб Твій (ім’я), але оселився в місці спочинку. Ти Сам, Господи, заповів стукати у двері милосердя Твого, тому благаємо Тебе, Прещедрий Царю, і не перестанемо благати Твоє милосердя та взивати з Давидом, що каявся: помилуй, помилуй раба Твого, Боже, з великої Твоєї милости. Благаємо Тебе, Господи, вірою у спасенні заслуги Твої, надією на викупну й чудодійну силу Твоєї жертви, яку Ти приніс за гріхи всього світу. Молимо Тебе, о Найсолодший Ісусе! Ти —Агнець Божий, що взяв гріхи світу та розіп’явся заради нашого спасіння! Молимо Тебе, як Спасителя і Викупителя нашого, спаси, і помилуй, і від вічної муки визволи душу повік незабутнього нами нагло померлого раба Твого (ім’я), не залиш його на загибель вічну, але сподоби його досягти тихого пристановища Твого та осели там, де всі святі Твої спочивають. Амінь!

5

Ігумен Меркурій, намісник Свято-Миколаївського чоловічого монастиря (м. Дубно), у миру Василь Бікіра

Є такі сповідальні програми, посмак після яких надзвичайно гіркий. Причина цього проста і людяна – дотик до болю моєї Нації. До численних вбивств та безчинств червоних шакалів. І тим більше болить усвідомлення того, що поряд із нами живуть їх нащадки, котрі не каються, а навпаки, продовжують знущатися над Україною і над українцями.

3

Жахлива правда про минуле. З нею важко жити. Та ні за яких обставин на неї не можна заплющувати очі, її не можна забувати. Там, в підвалах храму, тисячі закатованих та вбитих, а в стіні останки замурованої заживо матері з двома маленькими дітьми. Це наше минуле. Це кривавий фундамент храму нашого сьогодення, над яким лунають церковні дзвони нашого майбутнього.

4

Затишний храм із більш ніж 400-річною історією та гостинний та привітний священик. Світлий погляд, світлі думки, світлі Молитви. Навіть попри неймовірний біль. Знаєш, за що їх вбивали, жовто-синій? За українську мову. В них винищували українство. Їх ламали як націю. Не в силах дістатися до коріння, вони знищували кожну гілочку великого та красивого дерева, на якому тисячі років зеленіє листя, квітнуть квіти та співають птахи.

Ненависть. Незрозуміла, безпідставна, неосяжна. Саме тому таке нерозуміння, на межі жаху виникає, коли бачиш нащадків червоних серед нас. Більше того, на всіх щаблях державної влади. Вони нестримної хвилею, покоління за поколінням, наводнюють правлячі структури, а ми все так же не можемо повернути нашій землі українську мову, молитву, історію та душу.

7

Там, в підвалі Свято-Миколаївського храму, нагадування про те, що наші генетичні вороги ненавидять нас за сам факт нашого існування. І правий рудий порожній американський лицедій, коли, без особливої поваги до молодого і не зовсім українського паяца, хамовито вказує на внутрішні розбірки всередині слов’янського древа. Правий. Як би не було боляче та принизливо це чути. Це наша війна. Війна, в якій ми зобов’язані перемогти в першу чергу самих себе.

Дивитися також
Митрополит Епіфаній відзначив важливість підтримки дітей з особливими потребами

6

Скромний священик. Котрий ходить по храму, в підвалах якого катували та вбивали з віру і за Україну. Він не може не допомогти нації, коли вона воює.

Маленький священик з величезною вірою та величезною УКРАЇНСЬКОЮ душею. Він знає, що смерть – це кінець життя, але не буття.

8

Звичайний український капелан. А скільки тепла на душі від того, що серед нас живуть такі УКРАЇНЦІ. Якщо з нами Бог і Україна, то хто проти нас?

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». Герой програми – ігумен Меркурій, намісник Свято-Миколаївського чоловічого монастиря у м. Дубно

Переглянути коментарі (0)

Залиште відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

© 2015-2024 Всі права захищені. Політика конфіденційності файлів та Cookie

Прокрутіть до початку