Зараз читаєте
«По серце в крові Україна, по очі в сльозах Білорусь…»

«По серце в крові Україна, по очі в сльозах Білорусь…»

Звернення голови ГО «Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія» Наталії Шевчук до білоруського народу

Дорогі білоруські брати! Я, Шевчук Наталія Михайлівна 30.03.1977 р.н., проживаю на даний час у місті Буча. Прошу почути мене скрізь — в Мінську, в Бресті, а також у всіх інших містах та селах Білорусі.

Ваших синів злочинна влада відправляє на забій, як скотину, їх відправляють вмирати. Ми, українці, хочемо бачити вас живими. Наші хлопці відправили російських військових станом на сьогодні більше аніж 12 тисяч чоловік на той світ транзитом через Україну. Вам не покажуть, що саме тут відбувається насправді.

Дорогі брати і сестри, я звертаюсь до вас з щирим наміром — ми бажаємо зберегти ваші життя.

Шановні білоруси, українці вам не вороги. Не виконуйте злочинних наказів вашого керівництва.

Дорогі брати і сестри, закликаю вас не сидіти дома, не бійтесь автозаків, не зважайте на поліцейських. Боріться і поборите! Виходьте на вулиці і єдиним білоруським народним фронтом знесіть до біса одного хворого на всю голову царя. Добийтеся всенародною єдністю своє право бути вільними і жити в мирі! Нехай на цьому нелегкому шляху допомагає вам Бог! Ми сердечно сподіваємось, що ви нас зрозумієте. Ми два великих народи, ми не повинні дивитись один на одного через приціл зброї.

Хочу звернутись до братнього народу словами з віршу білоруського поета Едуарда Акуліна, присвяченого пам’яті героя Небесної сотні Михайла Жизневського:

Калі забіваюць сына —
не здацца сябе прымусь…
Па сэрца ў крыві Ўкраіна.
Па вочы ў слязах Беларусь…

Дивитися також

Живє Бєларусь!

Слава Україні — Героям Слава!

Переглянути коментарі (0)

Залиште відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

© 2015-2024 Всі права захищені. Політика конфіденційності файлів та Cookie

Прокрутіть до початку