Зараз читаєте
Країною року 2022 може бути лише Україна

Країною року 2022 може бути лише Україна

За героїзм свого народу і за те, що протистояла терористу

Зазвичай вибрати країну року The Economist важко. Наші автори та редактори починають із вільної дискусії, у якій вони сперечаються про конкуруючі претензії півдюжини країн, які потрапили до короткого списку. Але цього року, вперше після того, як ми почали називати країни року в 2013 році, вибір очевидний. Це може бути тільки Україна.

Честь зазвичай дістається країні, яка, на нашу думку, покращилася найбільше за попередні 12 місяців. Тож Україна в певному сенсі є незвичайним вибором, адже життя більшості українців значно погіршилося після неспровокованого вторгнення Володимира Путіна в їхню країну в лютому. Багато людей померли. Міста були розтрощені та обвуглені. Мільйони покинули свої домівки. Економіка України скоротилася приблизно на третину. Через російські атаки багато українців тремтять у темряві без світла.
Але цього року українці показали себе. Чотири їхні якості виділяються. Перший – це героїзм. Коли почалося вторгнення, більшість людей думали, що Україну розгромить її набагато більший сусід. Багато хто б зрозумів, якби захисники України втекли. Пан Путін явно очікував, що українська армія згорнеться: його війська прибули в парадній формі, готові до параду перемоги, але майже без достатньої кількості їжі.
Українці стояли і билися. Президент Володимир Зеленський, відхиляючи пропозиції Заходу вивезти його з Києва, ніби відрізав, що йому потрібні «амуніція, а не відвезення». Звичайні українці виявляли подібну мужність. Професори, сантехніки та поп-зірки сголосилися, щоб вступити в армію, міняючи зручні ліжка на морозні лисячі нори та ризик агонічної смерті. Бій за боєм вони розбивали росіян. Захищаючись від агресора, який оспорював право їхньої країни на існування як незалежної держави, вони знайшли нове почуття нації.
Вони також проявили винахідливість. Вони помітили слабкі місця своїх ворогів, підривали їхні запаси палива та боєприпасів і швидко навчилися використовувати нову зброю, надану Заходом. Вони передали повноваження щодо прийняття рішень польовим офіцерам, зробивши їхні підрозділи спритнішими та адаптивнішими, ніж невтомні, ієрархічні росіяни. Вони спритно користувалися допомогою дружніх спецслужб, особливо американських, у той час як їхні вороги билися напівсліпими, а іноді видавали власні позиції, телефонуючи по відкритих лініях.
Українці також продемонстрували стійкість. Коли вдома немає води з-під крана, вони розтоплюють сніг. Коли немає електрики, вони знаходять тепло і світло в кафе з дизель-генераторами або сплять в офісах, де працюють, у багатьох з яких зараз є бомбосховища та вода в пляшках. Здається, жахи, яких пан Путін завдає їм, не вплинули на їхній моральний дух.
І за кількома винятками вони не відповіли адекватно на військові злочини росіян. Російські війська регулярно бомбили мирних жителів, катували полонених і грабували села. І навпаки, російські військовополонені вражені тим, як добре з ними поводяться. Це значною мірою тому, що Україна не є нацистською державою, як стверджує пан Путін, а є демократичною країною, де людські життя мають значення. У них є свої недоліки, зокрема корупція, але український уряд і народ відкидали путінізм ще до війни, а тепер вони відкидають його ще рішучіше.
Протистоявши російському деспоту, українці захистили своїх сусідів. Якби він завоював Україну, то наступним кроком став би напад на Молдову чи Грузію, чи загрожувати країнам Балтії. Україна показала, що аутсайдери можуть протистояти хуліганам, навіть величезним. Таким чином, це стало джерелом натхнення не лише для менших країн із хижими сусідами, як-от Тайвань, але й для пригноблених людей у всьому світі.
Багато тиранів транслюють велику брехню, щоб виправдати свої злочини, і нав’язують свою волю через терор. Українці показали, що брехню можна викрити, а терору – протистояти. Їхня боротьба далека від завершення. Але їхній приклад у 2022 році був неперевершеним. Слава Україні!

Our country of the year for 2022 can only be Ukraine

For the heroism of its people, and for standing up to a bully

In normal times, picking The Economist’s country of the year is hard. Our writers and editors usually begin with a freewheeling debate in which they spar over the rival claims of half a dozen shortlisted nations. But this year, for the first time since we started naming countries of the year in 2013, the choice is obvious. It can only be Ukraine.Listen to this story. Enjoy more audio and podcasts on iOS or Android.

The honour normally goes to the country which, in our view, has improved the most in the previous 12 months. So Ukraine is in one sense an unusual choice, in that life for most Ukrainians has grown spectacularly worse since Vladimir Putin’s unprovoked invasion of their country in February. Multitudes have died. Cities have been smashed and charred. Millions have fled their homes. Ukraine’s economy has shrunk by about a third. Because of Russian attacks, many Ukrainians are shivering in the dark without electricity.

Yet Ukrainians have proved themselves this year. Four of their qualities stand out. The first is heroism. When the invasion began, most people thought Ukraine would be crushed by its much larger neighbour. Many would have understood if Ukraine’s defenders had run away. Mr Putin clearly expected the Ukrainian army to fold: his troops arrived with their dress uniforms ready for a victory parade but without nearly enough food.

The Ukrainians stood and fought. President Volodymyr Zelensky, spurning Western offers to spirit him out of Kyiv, supposedly snapped that he needed “ammunition, not a ride”. Ordinary Ukrainians showed similar mettle. Professors, plumbers and pop stars flocked to enlist, swapping comfortable beds for frosty foxholes and the risk of agonising death. In battle after battle they routed the Russians. In defending themselves against an aggressor who disputed their country’s right to exist as an independent state, they found a new sense of nationhood.

Дивитися також
Митрополит Епіфаній привітав Блаженнішого Святослава з Днем народження

They showed ingenuity, too. They spotted their enemies’ weaknesses, blew up their fuel and ammunition supplies, and quickly learned how to use new Western-supplied weapons. They devolved decision-making to officers in the field, making their units more nimble and adaptable than the plodding, hierarchical Russians. They made deft use of help from friendly intelligence services, especially America’s, while their enemies fought half-blind, and sometimes gave away their own positions by making phone calls on open lines.

Ukrainians have also demonstrated resilience. When there is no tap water at home, they melt snow. When there is no electricity, they find heat and light in cafés with diesel generators, or sleep in the offices where they work, many of which now have bomb shelters and bottled water. The horrors Mr Putin keeps inflicting on them do not seem to have dented their morale.

And with a few exceptions, they have not answered war crimes with war crimes. Russian forces have routinely bombed civilians, tortured captives and plundered villages. By contrast, Russian prisoners-of-war are startled at how well they are treated. This is largely because Ukraine is not, as Mr Putin claims, a Nazi state, but a democracy where human lives matter. It has its flaws, notably corruption, but its government and people had rejected Putinism even before the war, and now they reject it more strenuously.

By standing up to Russia’s despot, Ukrainians have protected their neighbours. Had he conquered Ukraine, he might have attacked Moldova or Georgia next, or menaced the Baltic states. Ukraine has shown that underdogs can stand up to bullies, even enormous ones. It has thus been an inspiration not only to places with predatory neighbours, such as Taiwan, but also to oppressed people everywhere. Many tyrants broadcast big lies to justify their misdeeds, and impose their will through terror. Ukrainians have shown that lies can be exposed and terror can be resisted. Their struggle is far from over. But their example in 2022 was second to none. Slava Ukraini!

Переглянути коментарі (0)

Залиште відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

© 2015-2024 Всі права захищені. Політика конфіденційності файлів та Cookie

Прокрутіть до початку