Предстоятель ПЦУ пояснив, що надмірне прагнення до матеріального позбавляє людину часу для духовного зростання.
Сенс життя — не накопичення майна, а любов до Бога і ближніх, підкреслив Блаженнійший
6 грудня 2025 року, у двадцять шосту неділю після П’ятидесятниці, Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній виголосив глибоку духовну проповідь, зосереджену на змісті євангельської притчі про нерозумного багача. У своєму слові Предстоятель нагадав: справжнє життя людини не вимірюється кількістю земного майна, адже «життя людини не залежить від багатства її маєтку» (Лк. 12:15).
Матеріальне — тимчасове, духовне — вічне
Митрополит наголосив: людина дуже часто вважає, що достаток або речі світу цього здатні забезпечити щастя. Але земні блага ніколи не дають внутрішнього миру, бо людина — творіння Бога — може знайти справжнє заспокоєння лише в єднанні зі своїм Творцем.
Наводячи євангельську бесіду Христа з самарянкою, Блаженнійший пояснив: як вода зі звичайного джерела не може надовго втамувати спрагу, так і матеріальні речі не можуть наповнити серце. Тільки «вода духовна» — благодать Божа — здатна дати повноту життя.
Урок із притчі про нерозумного багача
Митрополит Епіфаній підкреслив, що багатство саме по собі не є злом. Спокусою воно стає тоді, коли людина покладає всю надію на матеріальні речі і живе лише заради їх накопичення.
Багач із притчі був переконаний, що більші засіки забезпечать йому спокій. Але життя людське — крихке, і жодні скарби не можуть врятувати від смерті або захистити душу в момент відходу. «Кому залишиться твоє багатство? Чи захистить воно тебе?» — нагадує Спаситель.
Зібране в серці — важливіше за зібране в коморах
Блаженнійший закликав згадати про манну в пустелі: Господь давав її щодня, щоби народ не прив’язувався до надміру земного і завжди покладав свою надію на Нього.
Так і християнин — у молитві «Отче наш» — просить лише «хліб насущний на сьогодні». Людині потрібні їжа, одяг, житло, але вони — лише засоби, а не мета. Мета ж — збирати духовні скарби, що не зникають.
Час — найбільше багатство, подароване Богом
«Життя у нас є одне, і час — один», — нагадав Митрополит. Тому важливо мудро використовувати цей дар: не лише на турботи про земне, але й на молитву, богослужіння, добрі справи, милосердя. Бо саме вони стають справжніми скарбами, які приведе людина перед Бога.
Якщо християнин наповнить свою духовну скарбницю чеснотами й любов’ю до ближніх, то після земного шляху отримає від Господа те, що не вимірюється жодними скарбами світу: дар вічного життя.
Джерело: Українська Православна Церква/Православна Церква України
