Зараз читаєте
Об’єднані в молитві: важливість духовного розвитку та підтримки військовослужбовців – проповідь прот. Романа Будзинського

Об’єднані в молитві: важливість духовного розвитку та підтримки військовослужбовців – проповідь прот. Романа Будзинського

У цьому зверненні в храмі, священнослужитель розглядає важливість розвитку віри та виконання заповідей любові до ближнього. Виділяється також необхідність підносити посилені молитви за військовослужбовців, що захищають Україну, та збереження пам’яті про тих, хто втратив життя відстоюючи цінності і мир. Молитва розглядається як цілюще джерело для тих, хто повернувся додому, хто несе фізичне чи ментальне каліцтво.

Спільна молитва як інструмент підтримки та духовного зростання: слова настоятеля ставропігійної громади Св. Жон-Мироносиць с.Почапинці, Тернопільської області

Дорогі брати і сестри в Христі!

Сьогодні, збираючись до нашого святого храму, ми виділили час для спільної молитви та осмислення Слова Божого. У цей благословенний день, я хочу поділитися з вами думками про важливість нашого власного духовного розвитку та виконання заповідей любові до ближнього.

Ми, як вірні Святої Православної Церкви, збираємось кожної неділі, вступаємо в обряди Літургії, прислухаємося до Божого Слова, та приймаємо участь в Євхаристії, в надії стати все ближче до Божого світла та мудрості. Однак ми повинні пам’ятати, що наші дії поза цими стінами храму визначають наше відношення до Божого Закону.

Притча про милосердного самарянина, яку ми чули цієї неділі, є важливим нагадуванням про обов’язок любові до ближнього. Ісус Христос намагався показати, що наш ближній – це не лише ті, хто поділяє наше віросповідання, але кожна людина, яка потребує нашої допомоги та милосердя.

Ми можемо знаходити себе у ролі священика чи левита, які, не зважаючи на своє знання Божого Закону, залишають потребуючого без допомоги. Чи ж ми готові взяти приклад із милосердного самарянина, який пройшов дорогою любові, навіть туди, де інші вагалися втручатися?

Дорогі брати і сестри, нехай цей день буде для нас часом не тільки слухати Слово Боже, але й втілити його в нашому житті. Нехай наші серця будуть відкриті до потреб і страждань інших, і ми завжди будемо готові допомагати тим, хто потребує нашої турботи.

Нехай милосердя та любов стануть для нас настановою в житті, як і було це для милосердного самарянина. Хай Господь благословить наші серця і допомагає нам втілювати Його заповіді у повсякденному житті.


Отже дорогі браття і сестри, сьогодні ми маємо таку можливість зібратися в цьому святому місці, де звучить наша спільна молитва, а серця наповнюються світлом віри та любові. І я, як священнослужитель прагну, щоб наше об’єднання сьогодні було також спрямоване на важливу тему – підносити посилені молитви за наших військовослужбовців, що стоять на захисті цілості України, на захисті нашої Київської Церкви, на захисті української мови, традицій, історії та культури нашого народу.

Кожне їхнє діяння, кожна мить служби, – це акт самопожертви, висловлений в обороні наших цінностей і нашої рідної землі. Ми маємо завдання не лише пам’ятати про них в наших молитвах, але й робити це щоденно в кожен момент свого повсякденного життя.

Найглибша подяка тим, хто приносить в жертву життя – заради миру. Нехай наші молитви стануть не тільки словами, але і внутрішнім звучанням серця, щоб їхні руки були міцні, а душі – вперті в служінні справедливості та миру. Наша молитва це захист для кожного військовослужбовця!

Дивитися також

Ми також маємо пам’ятати кожне життя, що втратила наша Україна під час війни. Кожна душа, що відійшла, – це велика втрата для нас усіх. Нехай Бог дарує їм вічний спокій та надію на Воскресіння.

Особливо молимося за кожного воїна, який повернувся додому на щиті. Чи міг я, колись подумати, що поминатиму в молитві таку кількість імен полеглих воїнів? Цвіт нації в захисті своєї держави сьогодні безстрашно гине і навіки припадає до рідної землі бездиханними… Невимовний біль огортає моє серце і тільки в молитві – знаходжу сили та рівновагу. Нехай Господь обіймає живі серця воїнів, палаючі любов’ю до нас з вами, та допомагає знаходити спокій у важкі моменти. І за тих, хто повернувся із фізичним чи ментальним каліцтвом – нехай наша молитва буде для них джерелом внутрішньої духовної сили та зцілення.

Наша автокефальна Церква, наші молитви, наше об’єднання – це цілюще джерело. Нехай ми завжди пам’ятаємо про тих, хто служить на передовій заради нашого миру і свободи, і нехай наші молитви будуть вдячним відгуком у небесах.

Слава Ісусу Христу!

Пресслужба: Ставропігійна парафія святих Жон-Мироносиць УПЦ(ПЦУ)

© 2015-2024 Всі права захищені. Політика конфіденційності файлів та Cookie

Прокрутіть до початку