Зараз читаєте
Перед чудотворним образом Тернопільської Богородиці

Перед чудотворним образом Тернопільської Богородиці

Проповідь Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія в неділю всіх святих

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Сердечно вітаю вас з неділею Всіх святих. Протягом року Церква згадує поіменно прославлених угодників Божих, і у дні пам’яті тих, на честь кого ми носимо християнське ім’я, ми маємо наше власне свято – день ангела та іменини. А сьогодні – іменини у кожного християнина.

Ви знаєте, що попередня неділя, свято П’ятидесятниці, також називається днем народження новозавітної Церкви, бо через сходження Духа Святого на Христових учеників і апостолів відбулося засвоєння громаді вірних, Церкві,спасительних плодів хресної жертви і воскресіння Господніх. А цього недільного дня ми вшановуємо загалом усіх святих, як прославлених Церквою, так і ще не прославлених, але відомих Богові. Бо всі святі є плід дії Духа Святого. Всевишній, наш Творець, є святим за природою, і ми, коли єднаємося з ним через віру, через молитву, через таїнства – отримуємо від Нього освячення. Ми, за словом Писання, сповнюємося Духа Святого так, як Ним наповнюється храм, і тому не завдяки своїй власній силі чи здатності, але завдяки милості до нас Господа теж стаємо святими.

І щоби нагадати нам про цей плід сходження Духа Святого, нагадати про наш власний обов’язок, кожного зокрема, прагнути до святості, наповнюватися благодаттю – Церква встановила нинішнє святкування. Щоби в ньому прославити Бога за великий дар святості, досяжний нині для кожної людини, яка вірує в Христа і живе за Його заповідями, живе за приписами Євангелія. А також прославити всіх святих, відомих і не відомих нам.

Бо прославляючи святих ми згадуємо їхнє життя, згадуємо подвиги віри, подвиги аскетизму, молитви, подвиги сповідництва і мучеництва, згадуємо добрі діла, які вони чинили, їхнє милосердя до ближніх – і через все це ми надихаємося жити так, як жили вони. Адже саме в цьому є головний сенс шанування святих. Бо коли ми їх прославляємо тут, на землі, то хіба можемо додати їм більшої слави, ніж вони вже мають від Бога, перебуваючи душами у блаженстві біля Його престолу? Не можемо їм дати більше слави, ніж вінці небесні, які вони вже мають.

Тому сенс прославлення і шанування святих полягає головним чином в тому, щоби спонукати нас самих брати з них приклад, надихатися їхніми подвигами, не впадати у відчай перед труднощами, не втрачати надію на Бога навіть у найважчих обставинах. І тоді ми зможемо, так само як і прославлені святі, вийти переможцями з духовної боротьби, можемо подолати невидимого змія-спокусника, сатану.

Справді, якби лише Господь був святим, то важко було би людині йти шляхом виконання Його заповідей. Бо всякий міг би сказати: Бог є святий, а я людина грішна і не можу досягнути того, що притаманне одному Богу.

Якби серед творіння Божого святість була би досяжною лише ангелам, то яка втіха існувала би для людей? Всякий сказав би: я не ангел безтілесний, я – людина. Де доказ того, що і я можу освятитися?

І Господь дає нам доказ, являє приклади, посилає наставників, подає помічників та провідників на шляху досягнення досконалості. Такими є святі – Його угодники. Бо всі вони – не ангели, не безплотні духи, але люди, такі самі як ми з вами. Вони, як і ми, жили у світі, в якому до певного часу зло має силу. Вони зазнавали страждань, терпіли муки, їх спокушав диявол. Однак все це вони з допомогою Божоюперемогли, і цим надихають нас вірити, що і ми можемо перемогти.

На початку наших міркувань ми згадали про традицію шанувати день пам’яті нашого святого-покровителя, день іменин. Через цей добрий християнський звичай ми згадуємо життя та подвиг того святого чи тієї святої, на честь яких ми названі в Таїнстві хрещення. І цим подвигом святих ми надихаємося та молитовно просимо наших покровителів і заступників надихати нас самих жити так, як вони жили.

А сьогодні ми згадуємо всіх святих, тому цей день є днем іменин кожного з нас! Бо навіть маючи покровителем нашим святого чи святу, яких носимо ім’я, ми могли би піддатися спокусі, думаючи, що саме їхнього подвигу ми не зможемо понести, їхнє служіння для нас – недосяжне. Бо не всякий покликаний до служіння святительського, архієрейського. Не кожен покликаний бути сповідником і мучеником. Не кожному є можливим нести аскетичні подвиги усамітнення, посиленого посту, неперервної молитви. Тим більше не всякому дано бути пророком чи апостолом.

Однак якщо подвиг життя саме того святого чи святої, на честь яких ми названі, для нас з об’єктивних причин може бути недосяжним, то все одно, серед сонму угодників Божих ми обов’язково можемо знайти тих, хто мав ті самі життєві обставини, що і ми, але переміг спокуси, явив незламну віру, стяжав благодать Святого Духа – і тому в особливий спосіб може надихати нас також йти шляхом святості.

Ми бачимо серед святих і юних за віком, як Варвара, і похилих днями, як Симеон Богоприїмець. Ми бачимо матерів, як свята Софія, бачимо батьків, як священик Захарія, від якого народився пророк і предтеча Іоан. Бачимо переможних воїнів, як Юрій, бачимо володарів та правителів, як наш великий князь Володимир, бачимо вчених мужів і проповідників, як митрополит наш Петро Могила. Ми бачимо великих грішників, як розпусниця Марія з Олександрії, яка через покаяння і подвиг стала великою святою.

У всякому віці, званні, у всяких зовнішніх життєвих обставинах ми можемо знайти серед святих приклад того, як зберігати і примножувати віру.

Тому день нинішній, коли ми вшановуємо пам’ять всіх святих, які від віку Богові догодили – це день іменин кожного християнина, це день спонукання кожного нас трудитися на шляху духовного вдосконалення і осягнення святості, на якому ми маємо і наставників, і помічників, і добрі приклади для наслідування.

Дивитися також
Протоієрей Роман Будзинський звертається до українців.

Тож дякуємо Господу, що маємо святих, як наших молитовників та заступників, бо вони не лише в час земного життя звершували подвиги і спогадами про це ми можемо надихатися. Вони, як живі у Бога, Його ближні та друзі, нині, в час теперішній, мають піклування про вірних, допомагають тим, хто до них звертається. Через них Господь звершує чудеса і тим самим зміцнює нас у вірі. А для нерозкаяних грішників святі є грізним нагадуванням про покарання, суд і відплату, які чекають на диявола і його слуг в день судний.

Бо ніхто у зовнішніх обставинах життя не знайде собі виправдання за гріхи, адже Господь вкаже такому на святих і промовить: «Ти хочеш обставинами життя виправдати себе, але подивися на цього святого, на цю святу – вони жили в тих самих обставинах, що і ти, але не спокусилися на зло, каялися в гріхах і тому досягли спасіння. Цей шлях був відкритий і тобі, чому ж не був він тобою обраний?»

Тому, дорогі брати і сестри, маємо з одного боку з радістю надихатися подвигами святих та їхнім прикладом, але з іншого маємо пам’ятати, що святі для нас, якщо будемо лишатися грішниками – стануть суддями і викриють нас. Тож нехай за їхніми молитвами Бог явить нам милість і дасть сили духовні йти шляхом спасіння, а спокуси – відкидати і перемагати.

Дорогі брати і сестри!

Окрім загального приводу шанування всіх святих сьогодні тут, у цьому храмі ми маємо також привід особливий. За рішенням Синоду нашої Помісної Церкви на день сьогоднішній, на неділю всіх святих, було призначено вшановувати Тернопільську ікону Божої Матері, віддавна прославлену чудесами і знаменнями від Господа.

Адже серед усіх святих перше місце за правом належить Божій Матері. І численні чудеса та знамення, які Господь за Її молитвами і заступництвом являє через шановані ікони, є одним з багатьох доказів того, що справді Діва Марія є «Чесніша від херувимів і незрівнянно славніша від серафимів».

Історія шанування Тернопільської ікони Богородиці нагадує нам про дві світові війни, які у минулому столітті прокотилися по цій землі, як і по цілій Україні. Бо в храм цей чудотворна ікона була перенесена в час першої війни, а під час другої Богородиця захистила його від руйнування.

Тож і нині, коли наш народ знову змушений зі зброєю в руках захищати рідний край від загарбників та душогубів, ми з особливими почуттями перед цим чудотворним образом звертаємося до Пречистої Діви і просимо захистити, покрити Омофором від усякого зла мирних мешканців, які від нашестя чужинців страждають. Ми просимо благодатного захисту для наших мужніх воїнів-захисників, завдяки подвигу і жертовності яких ми у відносному мирі та спокої можемо молитися і трудитися. Ми просимо швидкого зцілення для поранених. Ми просимо полегшення від кайданів полону і швидшого звільнення від окупації для тих, над ким тимчасово зараз має владу ворог. Ми просимо для України швидшої перемоги над злом і неправдою та міцного справедливого миру. Пресвята Богородице, спаси і помилуй всіх, хто до Твого заступництва звертається! Амінь.

Переглянути коментарі (0)

Залиште відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

© 2015-2024 Всі права захищені. Політика конфіденційності файлів та Cookie

Прокрутіть до початку