30 березня – день пам’яті преподобного Олексія, чоловіка Божого.
Святий Олексій народився у Римі від побожного сенатора Євфиміана та Аглаї. Він здобув найкращу освіту, а коли сягнув дорослого віку, батьки одружили його з юною патриціанкою. Утім, Олексій був закоханий лише в святу й чисту дівочість. У шлюбну ніч, коли наречена чекала на нього в опочивальні, він віддав їй свого персня, прошепотів на вухо кілька слів і зник.
Незабаром Олексій зійшов на корабель і доручив себе турботі Провидіння. Судно привело його до Лаодікеї, а там, приєднавшись до каравану купців, він прийшов до Едеси, що в Месопотамії. Юнак зупинився у храмі, присвяченому Пресвятій Богородиці, і протягом сімнадцяти років жив у притворі. Він був одягнений у найбідніше лахміття, а харчувався милостинею богомольців, які відвідували храм.
Тим часом, рідні розшукували святого. Деякі з посланців Євфиміана доходили до Едеси, заходили в храм і подавали копієчку Олексію, але не могли й запідозрити, що то їх знатний пан: так він схуднув і помарнів.
Утім, через деякий час Пресвята Богородиця явила жителям Едеси таємні подвиги «чоловіка Божого». Прагнучи уникнути людської слави, Олексій втік, й Провидіння привело його до Риму.
Святий підкорився цьому знакові згори і одразу направився до батьківського дому. Побачивши свого батька, він став просити в нього милостиню, наче простий жебрак. Євфиміан не впізнав свого сина, але після його втрати серце сенатора стало більш співчутливим та відкритим до всіх нужденних. Тож він звелів слугам обладнати для злидаря якийсь притулок і годувати його рештками від панського столу так довго, як він забажає. Так чоловік Божий і жив біля дверей батьківського дому ще сімнадцять років.
Відчувши, що наближається час його відходу з цієї землі, Олексій записав усю історію свого життя і передав свою душу до небесних обителей. Того ж дня в базиліці ап. Петра служили урочисту Літургію за участі папи, імператора Гонорія та великої кількості народу. З вівтаря раптом пролунав голос: «Шукайте чоловіка Божого! Відтепер він молитиметься за місто й за всіх вас, бо він вже покинув тіло». Величезна процесія на чолі з папою та імператором знайшла померлого святого у його хижці з сувоєм в руках. Коли історію чоловіка Божого зачитали вголос, весь народ був глибоко вражений. Євфиміана з дружиною вітали як батьків великого угодника Божого. Під час урочистого поховання св. Олексія звершилося безліч чудес, які не припинялися і згодом.