✠ Варфоломій
Архієпископом Божим Милосердям Константинополя-Нового Риму і Вселенський Патріарх
До всієї повноти Церкви
Благодать, милосердя та мир від Спасителя Христа, народженого у Віфлеємі
Улюблені брати і сестри в Господі,
Знову досягнув великого свята Різдва Господнього, ми прославляємо гімном і духовною піснею Того, хто зменшив Себе заради нас і прийняв нашу плоть, щоб Він міг викупити нас із полону та відкрити ворота раю. людський рід. Церква Христова радіє, коли богослужбово переживає всю таємницю Божественного милосердя отримує передчуття слави есхатологічного царства, пропонуючи добре і благочестиве свідчення віри, надії та любові у світі.
Характер Церкви, хоча «не з цього світу», не ізолює Церкву від історичної та соціальної реальності, але надихає та зміцнює її свідчення. Тоді Церква, посилаючись на вічну долю людини, обслуговує її екзистенційні потреби, виливаючи, як добрий самарянин, «олію та вино» на свої рани, стаючи «сусідом» для кожного «хто потрапляє серед злодіїв». (пор. Лука 10:25–37), лікуючи сучасні «культурні хвороби» та висвітлюючи розум і серце людей. Оскільки присутність Святого Духа в житті віруючих, духовність означає свідчити словом і ділом надії, яка є в нас і не має нічого спільного з безплідним самоаналізом. Святий Дух – це подавця життя, джерело добра, подавця дарів, життя і світла. Християнин – людина, яка займається вогнем, любить Бога, людяність і красу, активна і творча.
Цього року Євангеліє Різдва знову лунає в культурному середовищі, де вища цінність приписується «індивідуальним правам». Егоцентричність та обман самореалізації зменшують соціальну цілісність, послаблюють дух спілкування та солідарності та об’єктивують міжособистісний характер та відносини. Необмежений акцент на економіці та секуляризація поглиблюють екзистенційний вакуум і призводять до зменшення творчих сил людини.
Церква не може ігнорувати ці події, наслідки яких в першу чергу переживає наша молодь через зачаровуючи механізм технологій та безліч обіцянок «помилкових пророків». Святий і Великий собор православної церкви (Крит, 2016) наполегливо запросив нашу молодь «Усвідомлювати, що вони є носіями і водночас продовженням давньої та благословенної традиції Православної Церкви», активно брати участь у житті Церкви, «щоб мужньо зберігати та динамічна культивувати вічні цінності Православ’я у щоб передати життєдайне свідчення християнства» (Енцикліка, § 8–9).
У цьому ж дусі, дотримуючись закликів Священного і Великого Собору, але також у світлі нещодавніх виборів та інтронізації нових архієпископів Америки, Австралії та Великобританії для трьох великих єпархій Вселенського престолу в діаспорі, ми оголошуємо 2020 рік «роком духовного оновлення та належної турботи про молодь», запрошуючи все наше духовенство та вірних взяти участь у цій надихаючій роботі та підтримувати її.
Ми прагнемо до просування «діалогічного пастирського служіння» з уявою та баченням, з непохитною вірою у вічноплинну благодать Божу та впевненість у силі свободи людини. Це пастирське служіння зосереджене на людських особах і повинно відвернути молодь від «пошуку власних інтересів» та «втіхи себе» любов’ю, яка «не шукає своїх» і «приємна Богу» від «матеріальних благ» до «єдиного, хто є благом”, від «нескінченних потреб» до «єдиного, що потрібно», тим самим сприяючи просуванню харизму кожного. Наше справді вільне «Я» народжується, пропонуючи своє «Я».
Фундаментом пробудження християнського сумління залишається і сьогодні досвід та розуміння значення християнського богослужіння, а також його спільного, євхаристичного та есхатологічного характеру. Молодь повинна визнати, що Церква – це не «союз християн», а «Тіло Христове». Преподобне духовенство Святої Великої Христової Церкви у всьому світі ми називаємо «кенотичною» пасторальною мобілізацією. Ми не повинні чекати, коли наші юнаки та юначки приїдуть до нас, але ми повинні звернутися до них самі, не як судді, а як друзі, наслідуючи «доброго пастиря», який «віддає життя за вівці» (Ін. 10:11). Пастух завжди пильний і на сторожі, усвідомлюючи пастирські потреби молоді та їх соціальне середовище, щоб діяти відповідно. Його пастирське втручання черпає натхнення та напрям із традицій Церкви, пропонуючи молодим людям не просто «підтримку», а «правду» свободи, «якою Христос звільнив нас» (Гал. 5.1)
З цими думками ми побожно поклоняємось Віфлеємській святій дитині і бажаємо всім вам зі святкового Фанару благословенного Святого Різдва, а також плідного нового року Господа нашого, звертаючись до вас із життєдайною благодаттю та великою милістю нашого Спасителя Христос, який поблажливий до людського роду, «Бог з нами».
✠ Варфоломій Константинопольський
палкий молитовник перед Богом за всіх Вас
Різдво, 2019 р.
