Обличчя скорботи і віри: духовна відповідь на трагічну атаку в Сумах.
Обстріли руйнують стіни, але не здатні зламати силу молитви
Сумська скорбота і надія: молитовна підтримка для поранених і загиблих
2 червня 2025 року місто Суми знову опинилося під прицілом безжальної російської агресії. Ранковий обстріл із реактивних систем залпового вогню дальньої дії приніс смерть і страждання — за попередніми даними, двоє людей загинуло, близько двадцяти осіб зазнали поранень, серед них і 17-річна дитина. Є поранені у важкому стані.
Серед ворожих влучань — п’ять прямих попадань у мирну інфраструктуру, що спричинили численні руйнування та пожежі. Медичні служби працюють у посиленому режимі, рятувальники продовжують ліквідовувати наслідки ворожої атаки, а родини загиблих і поранених отримують психологічну та духовну підтримку.
У відповідь на чергову трагедію, вся Україна об’єдналася в молитві. Віряни різних конфесій, духовенство, звичайні громадяни — усі схиляють голови у скорботі та надії. Молитва стала спільним поривом серця: за душі загиблих, за зцілення поранених, за мир на українській землі.
Молитовні прохання лунали у храмах, на площах, у домівках і навіть у зруйнованих будівлях — там, де досі пахне димом, але серце не втрачає віри. У Сумах лунали слова псалмів, як голос душі, що прагне миру: «Господи, збережи людей Твоїх і благослови спадкоємство Твоє».
Цей день став ще одним болючим нагадуванням, що війна триває. Але також — і свідченням незламності українського духу, віри й любові, яка сильніша за смерть. Зло приходить зі зброєю, але добро стоїть у молитві — і залишається.
Молитва у час скорботи
Господи, джерело миру та утіхи, прийми до Себе душі загиблих, даруй зцілення пораненим, утіш скорботних. Захисти Україну від зла, даруй нам силу вистояти, єдність — вистояти, і милість — перемогти. Амінь.
