20 листопада вшановують пам’ять святого Федота Корчемника. У народі це святого часто називали Федот-льодостав, і казали: «Святий Федот лід веде».
Святий мученик Феодот жив у другій половині III століття в місті Анкірі. Заробляв на життя Феодот утримуючи корчму та готель. Він був людиною глибокої віри, тож дотримувався чистоти і цнотливості, виховував у собі стриманість, підкорював плоть духу, вправляючись у пості й молитві. Майже увесь свій час Феодот навертав іудеїв і язичників до християнської віри, а грішників – до розкаяння і виправлення.
В час коли розпочалися гоніння імператора Діоклетіана багато християн втекли з міста, залишаючи свої будинки і все майно. Язичники приводили християн на муки, а майно їх розкрадали. В країні настав голод. У ці суворі дні святий Феодот в свому готелі давав прихисток християнам, годував їх, приховував тих, хто піддавався переслідуванню, зі своїх запасів давав в розорені церкви все необхідне для звершення Божественної літургії. Він таємно проникав у в’язниці, надаючи допомогу засудженим, переконуючи бути до кінця вірними Христу-Спасителю. Феодот не боявся забирати та хоронити останки святих мучеників.
Коли в Анкірі християнські церкви були розорені і закриті, Божественну літургію стали здійснювати в його готелі. В той час смерть за Христа прийняли сім святих дів, з яких старша, свята Текуса, була тіткою святого Феодота. Кожній на шию був прив’язаний важкий камінь, і всі сім святих дів були втоплені в озері. Наступної ночі свята Текуса явилася уві сні святому Феодоту, просячи дістати тіла їх і поховати по-християнськи.
Святий Феодот, узявши з собою свого друга Поліхронія та інших християн, попрямував до озера. Християни взяли винесені на берег тіла святих мучениць та й їх похованню. Незабаром Поліхроній був схоплений і, не витримавши катувань, вказав на святого Феодота як винуватця викрадення тіл мучениць. Після катувань святому Феодоту відсікли голову.