На дев’ятий день після світлого Христового Воскресіння православні християни святкують день Радониці. В народі свято називають по-різному – Радониця, Проводи, Гробки. Існує версія, що назва свята походить від слів «радість», «рід» чи «спорідненість».
Щорічно в цей день православні вшановують померлих людей і ходять на кладовище, приносячи з собою поминальний сніданок. У день Радониці ні в якому разі не можна плакати за померлим. Навпаки, слід радіти з того, що всі хто нас покинув, були разом з нами.
Люди з покоління в покоління дотримуються традицій і прикмет, пов’язаних зі святом Радониці:
- Коли людина приходить на цвинтар для поминання померлих, їй потрібно взяти з собою яйце, яке слід розбити об хрест, а очищення розкидати по землі. Яйце необхідно віддати бідним.
- У день Радониці на стіл ставилять додаткові тарілки, які лишають порожніми. Раніше люди вірили, що вони послужать для померлих сніданком, обідом і вечерею.
Радониця – чудове свято. Воно дає нам можливість не забувати про рідних, близьких та друзів. Молитви живих за душі померлих в цей день демонструють те, що померлі будуть завжди залишатися з нами – в наших серцях.
