Попри пожертви вірян і часткові відновлювальні роботи, храм продовжує руйнуватися.
Без державної підтримки унікальна архітектурна пам’ятка може бути втрачена
У Житомирі на Охрімовій горі руйнується церква Покрови Пресвятої Богородиці — пам’ятка архітектури місцевого значення, збудована у 1902 році. Майже століття вона використовувалася не за призначенням: у радянські часи храм віддали під виробничі приміщення підприємству Українського товариства сліпих (УТОС). Лише у 2015 році церкву передали Православній Церкві України, а у 2019-му тут відновили богослужіння.
Попри проведені часткові роботи — перекриття даху, встановлення купола, заміна вікон — споруда перебуває в аварійному стані. Архієпископ Житомирський і Поліський ПЦУ владика Володимир наголошує, що без державної підтримки чи серйозних інвестицій відновити храм неможливо.
«Для храму нічого держава ніколи не робила. Були зустрічі й домовленості з високопосадовцями, але завжди чули лише одне: шукайте інвестора. Ми не бізнес, а Церква. Тому всі роботи ведемо лише на благодійні пожертви», — каже владика.
Настоятель храму отець Микола розповідає, що приміщення дісталося у занедбаному стані: воно було переповнене виробничими верстатами, мазутом і сміттям. Лише зусиллями громади вдалося частково очистити святиню й повернути її до богослужбового життя.
Церква Покрови має не лише духовну, а й культурну цінність. Як зазначає кандидат історичних наук Генадій Махорін, храм вирізняється архітектурними особливостями, нетиповими для кінця XIX століття. Тут служили відомі настоятелі, серед них протоієрей Єрофей Плескевич та Василь Хомичевський — батько українського перекладача і поета Бориса Тена.
«Це унікальна споруда з власним характером. Сьогодні головне завдання — її відновити, бо втратити церкву — означає втратити частину історії міста», — підкреслює історик.
Житомиряни по-різному ставляться до храму: одні навіть не знали про його існування, інші спеціально приходять, аби вшанувати пам’ять на місці колишнього кладовища.
На сьогодні кошторис на повне відновлення церкви не складено, адже війна і попередні кризи відклали державну підтримку. Відтак, храм, який пережив століття випробувань, залишається під загрозою руйнування.
Джерело: СуспільнеЖитомир
