День Святої Трійці відзначається як вшанування єдиного Бога, який існує в трьох Особах: Отця, Сина і Святого Духа. Вчення про Трійцю є таємничим, але через віру відкривається способом, що перевищує логіку. Описані приклади, такі як сонце, веселка і трилисник, намагаються пояснити цю таїну, але їх недосконалість залишає це вчення доступним лише серцю і вірі. Відкриття таїни Святої Трійці поступово розкривалося в Священному Писанні, а Отці Церкви намагалися знайти аналогії для пояснення цілісності та одночасності Божої сутності. У Трьох Особах Бога розкривається нероздільна єдність, де кожна Іпостась має повноту буття, але разом вони складають одного Бога. Відзначаючи День Святої Трійці, ми проголошуємо єдиного Бога, який перебуває у взаємній любові і спілкуванні між Особами.
Розкриття Божої сутності у Трьох Особах
Сьогодні ми відзначаємо День Святої Трійці, таким чином вшановуючи єдиного за природою Бога, сущого в Трьох Особах: Бога Отця, Бога Сина і Бога Святого Духа. Вчення про те, що Бог Один, але в Трьох Особах, є вченням таємничим – проте не секретним, прихованим від людей, а таким, що пов’язане з великою Таїною, таким, що відкривається не через логічні розмірковування, а через віру.
Отже, йдеться про випадок, коли 1=3, а 3=1. Це абсолютно нелогічно з точки зору математики, але в духовному світі, у надприродних реаліях буття Божого перевершуються закони сотвореного світу, і саме це є наріжним каменем нашої віри. Впродовж багатьох віків святі отці намагалися провести аналогії для вірних у видимому світі, пояснити існування цілісного одночасно в кількох іпостасях. Одна з таких спроб – приклад сонця: це видиме фізичне тіло, яке випромінює світло і тепло, але ці три властивості складають одне нероздільне сонце. Або, наприклад, явище небесної веселки, яка є багатогранним виявом одного й того ж світла – де ми можемо розрізнити кольори, але не бачимо межі між ними. Або скажіть: листок конюшини (трилисник) – це три окремих листки чи один, який складається з трьох? Однак ці та інші приклади є лише недосконалими спробами пояснити те, що можна осягнути лише серцем, щирою вірою.
Господь поступово готував людство до відкриття таїни Святої Трійці, і це видно з перших сторінок Священного Писання. Вже у книзі Буття, в якій розповідається про створення світу, можна помітити дивний факт: коли Бог вирішує створити людину, цей Його задум виражається словами, з яких можна зробити висновок, що це було рішення не однієї особи: «І сказав Бог: створімо людину за образом Нашим і за подобою Нашою» (Бут. 1: 26). Інший відомий старозавітній приклад – це явлення Бога праведному Аврааму, якому Він явився у вигляді трьох ангелів.
Отець, Син і Святий Дух – це три повноцінні Особи, кожна з яких має не тільки повноту буття, але є довершеною цілісністю. Одна Іпостась не є третиною загальної Божественної сутності, але вміщує в Себе всю її повноту. Тобто, Отець є Бог (а не третина Бога), Син також є Бог і Святий Дух теж Бог. Але всі Три разом є не три Бога, а є один Бог. Особи Пресвятої Трійці перебувають у постійному взаємному спілкуванні любові між Собою: Отець перебуває в Сині та Святому Дусі, Син – в Отці та Святому Дусі, Дух Святий – в Отці та Сині (Ін. 14: 10). Однак це спілкування не призводить до злиття, змішання чи втрати особистісних ознак кожної Іпостасі.
Підсумуємо словами святителя Іоана Золотоустого: «Отже, якщо в людях, де різні знання, де відмінність у зовнішньому вигляді, де немає єдності, ані однакового духу, а є різні мови, різна свідомість, однак увесь світ, зважаючи на спільність природи, називається однією людиною, то (тим більше) називаю Трійцю одним Богом, де гідність нероздільна, одна царська влада, одна своєрідна сила. Коли кажу: Бог, Бог і Бог, то хіба називаю трьох Богів? Коли скажу: Господь, Господь і Господь, то хіба трьох називаю Господом? Зовсім ні… Є один закон і один Законодавець, – один Бог, хоча проповідує в трьох Особах».
