Спокон віків серед віруючих православних християн не переставало звеличуватись Ім’я Пресвятої Владичиці нашої Богородиці. До Її святості звертались в усіх життєвих труднощах: хворі випрошували зцілення; бідні – матеріальної допомоги; бездітні випрошували нащадків, і всіх тих людей котрі мали життєву нужду об’єднувало одне – віра та любов до Матері Божої.
Богородиця з часу Свого благословення першої ікони написаної євангелистом Лукою, дивним образом перебуває у кожному містечку чи селі, де вшановується Її святість та божество. Перебуваючи у святих іконах, Богородиця приймає усіх, хто з вірою та чистотою серця прибігає і благає помочі.
Тернопільська чудотворна ікона Богородиці є однією з тих, які віками мали здатність та благодать зцілювати і посилати через себе небесну допомогу Богоматері. Маючи Діву Марію покровителькою нашого краю, Яка дивно прославилась чудесами у місті Тернополі, ми не перестаємо славити Її величності та возносити Преблагословенній подяку за всі ті благодійства, які Вона нам посилає.
З історії ікони ми знаємо, як за заступництвом Пресвятої Богородиці, був вбережений від російського полону настоятель храму Різдва Христового, Володимир Громницький. Після повернення на батьківщину, він із великим благоговінням віддав належну жертву та подяку Богородиці за врятоване життя зробивши ризу до ікони Богородиці.
Благаючи кожного богослужіння за мир та таку довгоочікувану перемогу у багатостраждальній Державі нашій Україні, із благословення митрофорного протоієрея Романа Будзинського, настоятеля храму святих Жінок Мироносиць, було написано список чудотворної ікони Матері Божої Тернопільської. Просячи миру на нашій землі, ви віддаємо себе під покров Богородиці, і припадаючи до Неї із чистим та смиренним серцем благаємо: «Прийми нашу подяку за великі знамена Твої, явлені у місті Тернополі від чудотворної Твоєї ікони, ми ж бо по всі дні життя нашого, із херувимами і серафимами, хвалимо Тебе і возвеличуємо…». (Канон Тернопільській Богородиці)
Пресвята Богородиця палала у Своєму серці любов’ю до тих, хто не зрікшись імені Христового, під страхом ночі та страхом бути схопленими сторожою, вірно ішов далі сповідуючи Бога та не зраджував Його слову.
Жінки-мироносиці – це та кількість не багатьох, які прийняли Христа у свої життя і які одні із перших славили велич Діви Марії за що і були достойними помочі Богоматері.
Маючи у собі їх образ, станьмо такими ж безстрашними та вірними слугами Божими, щоб бути і нам достойними послідовниками Божої Правди та бути достойними опіки Матінки Божої, яка приймає кожну людину, як Свою дитину.
Нехай Тернопільська ікона Пресвятої Богородиці, яка відтепер перебуватиме у храмі святих Жінок Мироносиць, дарує людям зцілення, очищення сердець та спасіння душ, за що ми і величаємо Пресвяту Богородицю: «Радуйся Владичице Богородице, заступнице і покровителько міста Тернополя». (Канон Тернопільській Богородиці)
Прес-служба Парафії святих Жон-Мироносиць