«Радуйся, радосте наша, покрий нас від всякого зла чесним Твоїм омофором», — виспівує сьогодні Свята Православна Церква, єднаючись у щирій молитві до Пресвятої Богородиці, і благає Її божественного заступництва. Кожна віруюча душа возвеличує Діву Марію, згадуючи дивне Її чудо, яке сталось у Константинополі за древніх часів: Вона спустилася з-під купола храму в супроводі Іоанна Богослова та Іоанна Предтечі, і почали вони молитися разом із людьми про порятунок міста, яке гинуло від нашестя ворогів.
Цей день в усі часи святкувався з великою пошаною на теренах нашої держави України. З прийняттям християнства древньоруські князі вважали Покров Божої Матері захисницею міст і безустанною хранителькою Стародавньої Русі. Починаючи з ХІІ століття на честь Покрови будують храми, засновують монастирі. Пізніше, за часів козацтва, Покров Пресвятої Богородиці став козацьким святом, саме козаки вважали Богородицю покровителькою війська Запорізького і завдячували Їй безліччю перемог. А нині у цей час ми святкуємо ще й День захисника Української Держави — возносимо свої молитви за наших мужніх воїнів, які віддають життя за мир, добробут і благополуччя неньки України.
Під омофором Матері Божої промовляємо сьогодні свої молитви і дякуємо Пресвятій Владичиці Богородиці за добродійства, які Вона Своєю материнською любов’ю випрошує для нас у Свого Сина і нашого Господа Ісуса Христа. Під заступництвом Богоматері знову в храмі святих Жінок Мироносиць тривають художні роботи. Із благословення митрофорного протоієрея Романа Будзинського, настоятеля храму, завдячуючи старанням голови Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія — Наталії Михайлівні Шевчук й усім небайдужим вірним, які відгукнулись на прохання допомогти у цій богоугодній справі, незабаром завершиться розпис вівтарної частини храму.
[ngg src=”galleries” ids=”4″ display=”basic_thumbnail”]Покров і заступництво Тернопільської чудотворної ікони Матері Божої, яка є покровителькою тернопільського краю, відтепер увінчала місце, де возноситься найбільша молитва за людські душі, свята Божественна Літургія. У молитовних зітханнях стоять святі священномученики, мученики, преподобні, безсрібники, котрі своїм життям уповали на Покров Матері Божої та стали достойними носити одежу Господньої слави, і які й тепер у небесних оселях молять Господа Бога та Його святу Матір за всіх, хто взиває у цей святковий день:
«Зглянься на віру і смирення душі моєї, покрий мене всесильним омофором Твоїм, щоб я визволився від усіх бід і напастей…».