20 липня вшановують пам’ять Влахернської ікони Божої Матері. За переказами автором святої ікони є сам євангеліст Лука. Її ще називають Одигітрією, тобто Путеводительницею.
У часи святителя Ювеналія, Патріарха Єрусалимського і преподобного Євфимія Великого імператриця Євдокія знайшла в Єрусалимі святу Влахернську ікону Божої Матері та перевезла її до Константинополя. Згодом ікону передали в дар Пульхерії, сестрі імператора Феодосія ІІ. Пульхерія наказала поставити святу ікону у Влахернській церкві, там де зберігалася чесна Риза Пресвятої Богородиці. Ікона стала охоронницею Константинополя. Її не раз виносили на міські стіни під час нападу ворогів.
Саме з цією іконою Патріарх Сергій обходив у 626 році стіни Константинополя з молебнями при облозі столиці варварами. У пам’ять цієї та інших перемог, здобутих завдяки заступництвом Пресвятої Діви, було встановлено щорічно в суботу п’ятої седмиці Великого посту здійснювати свято Похвали Пресвятої Богородиці. Спочатку святкування відбувалося тільки у Влахернському храмі в Константинополі. У IХ столітті свято було внесено до статуту монастиря преподобного Сави Освяченого і в Студійський статут, а потім включене в Постову Тріодь і стало загальним для всієї Православної Церкви.
Після падіння Константинополя в 145З році, Влахернська ікона була перенесена на Афон, а в 1654 році надіслана афонськими ченцями до Москви, в дар цареві Олексію Михайловичу.
