Дорогі брати і сестри!
Сьогодні, 12 жовтня, у нашій Церкві особливий день. Ми згадуємо святителя Мартина Милостивого і молимося за військових капеланів. Це священники, які служать разом із нашими воїнами на фронті.
З цієї нагоди Предстоятель нашої Церкви, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній, звернувся до капеланів із теплим словом. Наша парафія підпорядковується безпосередньо Блаженнішому Митрополиту. Тож ми з любов’ю ділимося його словом з усіма вами.
Хто такий капелан
Капелан — це священник, який іде туди, де наші сини, чоловіки й брати боронять Україну. Він не тримає зброї. Його зброя — молитва, хрест і добре слово.
Капелан може посповідати воїна перед боєм. Може причастити пораненого. Може просто посидіти поруч, коли бійцеві дуже важко. А буває, що саме капелан проводжає полеглого героя в останню дорогу.
Що сказав Предстоятель
Митрополит Епіфаній назвав служіння капеланів «справді унікальним, вкрай важливим та потрібним у нинішніх страшних умовах війни».
Він порівняв їх із вогником, що світить у темряві:
«Військові капелани – як вогник надії, як світло, як надійна опора, осередок духовного відновлення для наших захисників на фронті, посеред темряви й страждань, що супроводжують війну».
Там, де здається, що Бог далеко
Найважливіші слова Предстоятеля — про те, де саме служать капелани.
«Бути військовим капеланом у такий час – це бути втіленням любові та Божої присутності там, де здається, що Бог “далеко”, а зло тріумфує», — сказав Блаженніший Митрополит.
На війні людині буває дуже страшно. Іноді здається, що Бог не чує і не бачить. Але Бог завжди поруч. І щоб воїн це відчув, Господь посилає до нього Свого священника.
Як святі жони біля хреста
Ми — парафія Святих Жон Мироносиць. І слова Предстоятеля нам особливо близькі.
Згадаймо Євангеліє. Коли Христа розпинали, майже всі учні злякалися й розбіглися. А жінки залишилися. Вони стояли біля хреста, плакали й молилися. Нічим не могли допомогти, але не пішли.
А на третій день, ще вдосвіта, вони першими прийшли до гробу з пахощами. І першими почули радісну звістку: Христос воскрес!
Капелани сьогодні роблять те саме. Вони не тікають від чужого болю. Вони залишаються поруч.
Предстоятель сказав про це так:
«Попри все вони – завжди поруч. І це знають наші захисники. Поруч – без зайвих слів, але вірно, надійно, з тихою і мирною любов’ю».
Духовні оборонці
Митрополит Епіфаній назвав капеланів «справжніми духовними оборонцями наших захисників». Їхня сила — у міцній вірі в Господа і гарячій молитві за кожного воїна. Вони служать Богові, людям і Україні.
Звідки цей день
Чому саме 12 жовтня? Святий Мартин колись був воїном. Одного разу взимку він побачив бідного чоловіка, який замерзав. Мартин розрізав свій плащ навпіл і віддав йому половину. А вночі йому приснився Христос, одягнений у той самий плащ.
Відтоді воїни берегли другу половину плаща як святиню. Звідси й пішло слово «капелан». А святий Мартин став небесним заступником військових священників.
Благословення Предстоятеля
Своє слово Блаженніший Митрополит Епіфаній завершив благословенням:
«Божого благословення нашим капеланам і нашим захисникам! Нехай Господь всіх вас оберігає і дарує сили, мужність і терпіння й надалі звершувати ваше велике служіння на благо людям і на славу Божу!»
Помолимося разом
Дорогі парафіяни! У багатьох із нас хтось рідний зараз служить. Син, чоловік, брат, онук, сусід. Поруч із ними є капелани.
Тож сьогодні в домашній молитві згадаймо і наших воїнів, і священників, які стоять біля них. Господи, збережи їх, укріпи і поверни додому живими й здоровими.
Святі жони мироносиці, моліть Бога за нас!
