У день свята ми молимося до Пресвятої Богородиці і словами молитви перед Її чудотворною іконою.
Молитва перед чудотворною іконою Пресвятої Богородиці
О Пречиста Богомати!
Почуй багатостраждальне зітхання наше перед чудотворною іконою Твоєю, що з Афону до нас принесена, поглянь на дітей Твоїх, важкими хворобами обтяжених, котрі з вірою до святого Твого зображення припадають. Як птах покриває крилами пташенят своїх, так і Ти нині, Приснодіво, покрий нас покровом крил Твоїх, захисти чесним Твоїм омофором. Там, де немає надії, безсумнівною Надією будь. Там, де люті скорботи панують, Терпінням і Ослабленням явися. Там, де морок відчаю в душу вселився, хай засяє світло Божества! Малодушних потіш, немічних укріпи, для зачерствілих серцем пом`ягшення і просвічення даруй. Зціли хворих людей Твоїх, о Всецарице Милостива! Розум і руки тих, що лікують нас благослови, щоб послужили вони знаряддям Всемогутнього Христа, Спаса нашого. Як живій, сущій з нами, молимось перед іконою Твоєю, Владичице! Простягни руки Твої, повні зцілень, Радосте скорботних, в печалях Утіхо, щоби, чудотворну допомогу скоро отримавши, прославляли Животворчу і Нероздільну Тройцю, Отця, Сина, і Святого Духа на віки віків.
Амінь.
Що таке ікона Розчулення
Є ікони, перед якими хочеться просто мовчати. Вишгородська Богородиця — одна з них. Немовля Христос пригорнулося щокою до щоки Матері, і в цьому дотику — уся любов світу.
14 жовтня ми вшановуємо цю давню святиню. Сьогодні хочемо поговорити про те, чого вона нас навчає.
Такий тип зображення називають Елеуса, або Замилування. У нас його часто називають іконою Розчулення. Мати й Син тут не позують перед глядачем. Вони тягнуться одне до одного.
Вишгородська ікона Розчулення має особливу деталь. Ліва ніжка Немовляти зігнута так, що видно п’яту. Дослідники вважають, що ця риса з’явилася під час одного з пізніших поновлень образу.
Дивлячись на цю ікону, ми бачимо, як Бог любить людину. Не здалеку, а впритул, щокою до щоки. Так і Богородиця пригортає кожного, хто приходить до Неї з болем.
Звідки прийшла ця ікона
Згідно з переказом, ікону написав апостол і євангеліст Лука. 450 року її перенесли з Єрусалима до Константинополя. Близько 1131 року образ прибув до Києва і став святинею Вишгорода.
1155 року князь Андрій, син Юрія Долгорукого, без батькової волі вивіз ікону з Вишгорода. Згодом її назвали Володимирською, а пізніше перевезли до москви. Київська святиня на століття опинилася далеко від дому.
Свято повернення пам’яті
21 серпня 2020 року Священний Синод ПЦУ вилучив із календаря три свята, пов’язані з московською історією. Натомість день ікони встановили 15 квітня.
14 липня 2024 року за поданням архієпископа Вишгородського Агапіта Синод установив ще один день — 14 жовтня. Цього ж дня 2012 року до Вишгорода повернувся список ікони, написаний черницями з Одеси. Дні свят можна перевірити за церковним календарем.
Чого вчить нас ікона Розчулення
Вона вчить ніжності в часі, коли серця черствіють. Вона нагадує матерям, що Богородиця розуміє їхні сльози. А дітям показує, що можна без страху пригорнутися до Бога.
Сьогодні багато наших родин чекають рідних із фронту. Хай ця ікона стане для них розрадою. Молитви до Богородиці можна знайти в добірці молитов на сайті Андріївської церкви.
Хай Мати Божа пригорне кожну нашу родину так, як пригорнула Сина на Вишгородській іконі.
