У першу неділю після Пасхи Православна Церква святкує Антипасху — день особистої зустрічі з Воскреслим Христом через приклад апостола Фоми.
Як сумнів апостола Фоми привів до найглибшого визнання віри і чому Антипасха важлива для кожного християнина сьогодні
У першу неділю після Пасхи Православна Церква святкує Антипасху, або Неділю апостола Фоми. Це особливий день, що не ставить Пасху під сумнів, а навпаки — утверджує її сенс. Слово грецького походження «анти» означає «замість» або «наподібність», тому Антипасха є повторним пережиттям Пасхальної Таємниці.
Евангеліє івангеліста Іоанна (Ів. 20:19–31) розкриває історію явлення воскреслого Христа апостолам. У зачиненій горниці Христос промовив: «Мир вам!» і дихнув на них, казавши: «Прийміть Духа Святого». Апостол Фома того часу не був серед інших і, почувши про чудо, сказав: «Якщо не побачу ран від цвяхів… не повірю».
Через тиждень Христос знову явився і звернувся до Фоми. Побачивши рани, Фома вигукнув: «Господь мій і Бог мій!». Церква бачить у цьому найсильніше свідчення віри.
У храмах цього дня продовжується пасхальна радість: священики в білих облаченнях, співається «Христос воскресе!», читається Євангеліє про Фому. У деяких храмах роздається артос — освячений хліб, що символізує Воскресіння.
Антипасха є запрошенням до переосмислення своєї віри. Не страшно сумніватися — важливо шукати відповіді у Христі. І тоді віра стане щирою і живою, як у апостола Фоми.
