Зараз читаєте
Чудо як дія Божа: Віра, Воля та Взаємодія

Чудо як дія Божа: Віра, Воля та Взаємодія

Ця стаття розглядає сутність чуда як безпосередньої дії Божої, яка перевершує природні закони. Ми досліджуємо вплив віри, волі та взаємодії людини з Творцем у сприйнятті чуда та втіленні волі Божої.

Чудо: Магія Віри і Волі

Що таке чудо? Це дія безпосередньо Божа, яка перевершує природні закони та можливості. Господь, коли сотворив природу, світ невидимий і видимий, то вклав в нього закони, які підтримують творіння в бутті, в порядку та в гармонії. Ці закони існують не самі собою, але завдяки Богу, завдяки Тому, Хто дав їх Своєму творінню.

Власне ці закони і саме існування творіння теж є чудом Божим, тобто проявом безпосередньої дії Творця. Але люди настільки звикли до реальності та непорушності цих законів, що часто сприймають їх як щось саме собою існуюче. Однак насправді це не так.

Коли є закон – то є і законодавець. Коли є порядок, то є той, хто впорядковує. Для окремих випадків законодавцем та визначником порядку може бути людина чи людський колектив. А для всього світу єдиним найвищим Законодавцем є Бог, Який з небуття привів до буття все творіння. Який хаотичній, безвидній та порожній землі надав порядок і наповнив її різноманіттям життя.

Людина не була присутня при цьому, вона не бачила перший момент творіння. Вона не дивилася на поступове впорядкування Творцем хаотичної матерії. Про все це ми знаємо лише з Божественного одкровення і бачимо лише завершену справу творіння. В яке згодом, через заздрість диявола та спокусу людини, увійшло зло і тління. Тому ми часто сприймаємо світ як такий, що існує сам собою, а не як плід дії Божої, як справжнє чудо.

І тоді, коли Господь діє на наших очах, коли Він неможливе робить можливим, нам здається, що це є нібито порушенням законів природи, є якимось винятком. А насправді це не виняток і не порушення. Насправді це є здійснення Богом тієї самої влади, яку Він, як Творець і Законодавець, завжди мав і має в світі. Просто у повсякденному житті ми не помічаємо за природним станом речей Його спрямовуючої руки, Його сили і дії. А коли стається чудо – тоді ми можемо цю руку, цю силу і дію побачити.

Чудо ніби переносить нас через силу віри на початок творіння. І ми стаємо прямими свідками того, як Бог впорядковує те, що перебуває у хаосі, як зупиняє розпад і тління, надаючи творінню Свою благодать, Свою животворну силу.

В оточуючій природі Бог діє самостійно. І в Писанні ми чуємо свідчення про Його піклування про пташок і про рослини, про їхню їжу і навіть про зовнішню красу для них. Але коли йдеться про людину, яка має в собі образ Творця, має свободу волі та вибору – Бог не звершує з нею того, чого людина не приймає. І сила віри – це є свідомий акт людської волі, коли людина дає згоду на дію Творця щодо неї самої.

Дивитися також

Воля Божа щодо людини завжди блага і довершена. Вона спрямована на те, щоби принести людині вічне блаженне життя. Але здійснення волі Божої над людиною в силу наданої нам свободи залежить не лише від Творця, але і від нас самих. Коли ми хочемо – ми приймаємо волю Божу і вона звершується над нами. Коли ми волі Божої не приймаємо – вона залишається не здійсненою.

Істинне чудо Боже завжди є даром і двосторонньою взаємодією Творця з творінням. Господь подає, а людина приймає через силу віри. І саме на цій силі віри, яка стає містком між Богом і людиною, між Творцем і сотвореним, наголошує Христос.

Пресслужба Київської Митрополії
Української Православної Церкви (ПЦУ)

Переглянути коментарі (0)

Залиште відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

© 2015-2024 Всі права захищені. Політика конфіденційності файлів та Cookie

Прокрутіть до початку