Зараз читаєте
Доки ще триватиме безкарність перевертня у рясі Тихона?

Доки ще триватиме безкарність перевертня у рясі Тихона?

20 лютого 2022 року у Тернополі вшанували пам’ять усіх Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції Гідності на Майдані Незалежності у Києві. Біля монументу Героям Небесної Сотні усі присутні вшанували їх пам’ять хвилиною мовчання та поклали запалені лампадки і квіти до підніжжя пам’ятника.

Заупокійну молитву за усіх невинно убієнних, які віддали своє життя за віру і Батьківщину, очолив архієпископ Тернопільський і Бучацький Тихон – він же громадянин так званої ДНР Тарас Петранюк. Зауважимо, що керуючого цією єпархією ПЦУ (УПЦ) було взято на поруки УАПЦ після заборони в УПЦ КП.

В часи морального занепаду та соціально-політичної деградації, одним з духовних оплотів, до яких варто би було тягнутися людям для заспокоєння, повернення віри та морального зміцніння – мала б стати Українська Церква. Тому суспільство дуже прискіпливо ставиться до моральних чеснот духовних наставників, особливо очільників парафій.

Тому дуже доречно згадати вкрай неприємну інформацію про архієрея Тихона (Петранюка). Про це читачі дізналися від голови Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія Наталії Михайлівни Шевчук, яка провела власне розслідування кримінального злочину, скоєного єпископом Тихоном (Петранюком).

Пані Наталія зазначила, що «донести до відома вірян ПЦУ особливості ганебної біографії Петранюка мене змусила конфліктна ситуація, яка трапилась у с. Почапинці Тернопільської області, в храмі православної громади Жон-Мироносиць, де забороною у священнослужінні Романа Будзинського архієпископ Тихон (Петранюк) відреагував на відмову вірян увійти до складу Тернопільсько-Бучацької єпархії ПЦУ, котрі припинили поминання його імені під час богослужіння».

Віряни категорично відкидали можливість підпорядкування архієрею-злочинцю, та посланці, які прибули від архієпископа Тихона (Петранюка), щоб вручити заборону отцю-настоятелю, зухвало та переконливо стверджували, що ці чутки є провокацією, неправдою, диверсією проти ПЦУ, що громаду ввели в оману і якщо віряни не ознайомлені з матеріалами кримінального провадження, яке взагалі під питанням, чи було, то як можна зводити наклеп і проявляти непослух правлячому архієрею?

А тепер нагадаємо про кримінал Тихона-Петранюка, який розкопала Наталія Шевчук. Отже 15 жовтня 2010 р. від потерпілого Плугіна Дмитра Володимировича до Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВС України в Луганській області надійшла Заява, за якою відносно єпископа Тихона (Петранюка Тараса Івановича) було відкрито кримінальне провадження (справа №12012030050000359) за підозрою у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України – «Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, – карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна».

Відомості було внесено до Єдиного Реєстру Досудових Розслідувань 01.12.2012. Фабула – 10.03.2010 року Петранюк Тарас Іванович, 19.10.1976 року народження, знаходячись у приміщенні офісу, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Демехина, 28, шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами у сумі 100 000 (сто тисяч) доларів США, які належать Плугіну Д. В., завдавши йому матеріальної шкоди в особливо великому розмірі на загальну суму 798 400 грн. (сімсот дев’яносто вісім тисяч чотириста гривень).

Потім було підготовче судове засідання і була ухвала…

УХВАЛА

4 липня 2013 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі

Суддів: Попової О.М. Коліуш О.Л.
При секретарі – Рубан М.Б.
За участі прокурора – Бурмистрова В.І.
Захисників – адвоката Колібабчук Б.Б., Гагай П.С.
Представника потерпілого – Толмачова О.О.,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську підготовче судове засідання кримінального провадження по обвинуваченню Петранюк Тараса Івановича у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

встановив:

23 вересня 2013 року з прокуратури до Ленінського районного суду м. Луганська надійшли матеріали кримінального провадження №1 кп-625/13 (437/14433/13) по обвинуваченню Петранюка Т.І. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України із узгодженим обвинувальним актом.
Ухвалою суду від 01 жовтня 2013 року по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження проти призначення справи до судового розгляду не заперечували.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого Колібабчук Б.Б. заявив клопотання, які адвокат Гагай П.С. та обвинувачений Петранюк Т.І. підтримали в повному обсязі, а саме про долучення до матеріалів справи копії листа з Управління праці з особистим составом СБУ №11/6-Б31/64 від 08.11.2013 року, копію листа УПК Київського Патріархату №536 від 05.11.2013, копію листа з Департаменту освіти та молоді Луганської міської ради №4/2283 від 07.11.2013, про виклик додаткових свідків, а саме слідчого РО ЛМУ УМВС України у Луганській області Петрової Є.І. та громадянина Кириченка С.І. про витребування документів з відділу обробки підсистеми інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Гарт» Державної митної служби про інформацію, чи перетинав громадянин Петранюк Т.І. кордон України в 2010 році, витребувати документи з аеропорту Бориспіль та документи про наявність відомостей щодо реєстрації та мешкання Кириченка С.І., які, на думку представника, підлягають задоволенню. Крім того, суд вважає, що клопотання про витребування копій щодо роздруківки телефонних даних, вказаних у клопотанні, заявлено передчасно та буде розглянуто пізніше під час судового розгляду.

Заслухавши прокурора та учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з таких підстав:
Угоди про визнання винуватості чи про примирення відповідно до ст. 468 КПК – до суду не надійшло.

Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається.

«Угода про визнання винуватості оформлена відповідно до вимог ст. 472 Кримінального процесуального кодексу України – це домовленість, за якою прокурор та підозрюваний, обвинувачений досягають згоди про повне та беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості, про обов’язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо це питання ставиться в рамках домовленості), а також про наслідки, які настануть для підозрюваного чи обвинуваченого в результаті укладення угоди (про міру покарання або звільнення особи від кримінальної відповідальності з випробуванням)».

«Угода про примирення – це своєрідний компроміс, укладається між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим і втілює їхню домовленість про розмір шкоди, завданої злочином, порядок та характер її відшкодування, міру покарання для підозрюваного/обвинуваченого або звільнення його від відбування покарання з випробувальним строком (ст. 471 КПК України)».

Обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акта для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Ленінському районному суду міста Луганська. Клопотань про обрання обвинуваченому іншого запобіжного заходу не надійшло.
Таким чином, є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Керуючись статтями 314–316 КПК України, суд

Дивитися також
Слово Предстоятеля перед святою Плащаницею у Страсну п’ятницю

ухвалив:

Клопотання адвоката Колібабчук Б.Б. про долучення до матеріалів справи копії листа з Управління праці з особистим складом СБУ №11/6-Б31/64 від 08.11.2013, копію листа Української Православної Церкви Київського Патріархату №536 від 05.11.2013, копію листа з Департаменту освіти та молоді Луганської міської ради №4/2283 від 07.11.2013, про виклик додаткових свідків, а саме слідчого РО ЛМУ УМВС України у Луганській області Петрової Є.І. та громадянина Кириченка С.І. про витребування документів з відділу обробки підсистеми інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Гарт» Державної митної служби про інформацію, чи перетинав громадянин Петранюк Т.І. кордон України в 2010 році, витребувати документи з аеропорту Бориспіль та відомості щодо реєстрації та мешкання Кириченка С.І. – задовольнити.
Призначити кримінальне провадження по обвинуваченню Петранюка Тараса Івановича у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду м. Луганська на 14:00 год. 06 грудня 2013 року.
Розгляд кримінального провадження здійснювати колегією суддів.
У судове засідання викликати осіб відповідно до обвинувального акта та свідків Кириченка С.І. та Петрову С.І.
Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя А.С. ЛІБСТЕР
Судді:                         О.М.ПОПОВА, О.Л. КОЛІУШ

Якщо обвинувальний акт було складено відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, підстав для направлення обвинувального акта для визначення підсудності судом не було встановлено, угоди про визнання винуватості чи про примирення до суду не надходило, підстав для закриття кримінального провадження не вбачалося, а кримінальне провадження було підсудне Ленінському районному суду міста Луганська, то чому ж Петранюка Тараса Івановича не було засуджено?

Що цікаво, проведення п’яти судових засідань постійно відкладалось з технічних причин. У складі суду була одна заміна – суддя Сурніна заявляла самовідвід.

Так чому все-таки Петранюк Тарас Іванович, він же архієпископ Тихон, не відбуває покарання в місцях позбавлення волі за скоєний раніше цілком конкретний важкий кримінальний злочин, а натомість зухвало «керує» черговою єпархією Православної Церкви України тепер вже в Тернополі?

Війна на Донбасі розпочата російськими загонами, які вторглися у квітні 2014 року на територію українського Донбасу після захоплення Російською Федерацією Криму, серії проросійських виступів в Україні та проголошення «державних суверенітетів» «Донецької Народної Республіки» (ДНР) та «Луганської Народної Республіки» (ЛНР).

Відповідь (а точніше одна з головних версій) лежить на поверхні: шахраю і зраднику Петранюку допомогла… ВІЙНА НА СХОДІ УКРАЇНИ! А ще безкарність Тихона можна пояснити бездіяльністю компетентних правоохоронних структур і лояльним до перевертня в рясі церковних управителів України!

Це на їхній совісті лежить те, що навіть коли ворог загрожує напасти на Україну, його прислужники цинічно очолюють заупокійну молитву за усіх невинно убієнних, які віддали своє життя за віру і Батьківщину. І за цим спокійно спостерігають представники СБУ у Тернопільській області.

Прес-служба Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія

Переглянути коментарі (0)

Залиште відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

© 2015-2024 Всі права захищені. Політика конфіденційності файлів та Cookie

Прокрутіть до початку