Митрополит Епіфаній розглядає слова Ісуса Христа як заклик до об’єднання та підтримки, наголошуючи на значенні спільних цінностей та віри незалежно від різниць.
Розкриття біблійного вчення про співпрацю та взаємопідтримку
Коротка фраза, але як багато вона містить! У сучасному світі її часто використовують в політичному середовищі, закликаючи до єднання на противагу комусь/чомусь. Натомість Господь наш Ісус Христос промовив ці слова, закликаючи єднатися не проти, а довкола – довкола Його вчення, довкола істинного Бога, довкола добра і правди, незважаючи на різні обставини, ступінь віри чи спосіб її вияву.
З Євангелія дізнаємося контекст цих слів. Це була відповідь Господа Ісуса Христа Своєму учневі, апостолу Іоану, який запитав Його: «Наставнику, ми бачили чоловіка, який іменем Твоїм виганяє бісів, і заборонили йому, бо він не ходить з нами» (Лк. 9: 49). Тоді Спаситель відповів: «Не забороняйте; бо хто не проти вас, той за вас» – читаємо в Євангелії від Луки (Лк. 9: 50).
Найближчі учні Ісуса Христа, апостоли, були обрані Ним для особливої місії. Він їх навчав, пояснював, подорожував із ними. Вони були особливими. І раптом з’являється якийсь чоловік, який не належав до кола найближчих учнів Спасителя і не питав у них дозволу, але іменем Христовим виганяв бісів. Апостоли вирішили «заборонити, бо він не ходить з нами» – і таку позицію Господь засудив.
«Хто не проти вас, той за вас» – каже Господь наш Ісус Христос. І це ключова фраза для взаємопідтримки, для відкритого ставлення до інших та об’єднання людей єдиною місією, спільними добрими цінностями.
Істина про те, що милосердя Боже не обмежується формальними рамками, багато разів звучить в Євангелії. Ісус Христос відкриває істину жінці-самарянці, хоча між юдеями і самарянами була тривала етнічна і релігійна ворожнеча. Він звершує зцілення слуги на прохання римського сотника, хоча той був іноплемінником і не належав до народу Ізраїля. Та й багато інших євангельських прикладів підтверджують, що Христос благословляє й заохочує Своїх учнів та послідовників бути доброзичливими і відкритими до спілкування не лише з тими, хто вже формально належить до Церкви, але й з іншими.
Бо лише в такий спосіб, виявляючи заповідану Богом любов не лише до одновірців, але до всіх, хто зустрічається нам у житті, ми зможемо засвідчити й перед іншими істинну віру. І цим свідченням можемо їх укріпити, спонукати стати вірними Христу, бути з нами на одному боці. Намагайтеся бачити у людях спершу дружнє, а не вороже, звертати увагу на те, що нас єднає, а не розділяє. Краще спробувати зробити людину своїм союзником, аніж одразу «записати» її у вороги. Тож памʼятайте: хто не є проти вас, той вже навіть цим є вашим помічником та союзником.
