25 листопада християни молитовно вшановують пам’ять Івана Милостивого, патріарха Олександрійського. Люди підносять йому свої молитви про захист від усіх бід та скорбот.
Святий Іван народився на Кіпрі в VII столітті в родині знатного вельможі Єпіфанія. За волею батька Іван одружився. Згодом у подружжя народилися діти, але долею було написано, що дружина з дітьми скоро помре. Коли це сталося, Іван став ченцем: строгим постником, молитовником і братолюбцем. Його духовні подвиги здобули йому велику повагу, і, коли овдовіла патріарша кафедра в Олександрії, імператор Іраклій і все духовенство упросили святого Івана зайняти патріарший престол.
Святитель гідно ніс архіпастирське служіння, піклуючись про моральне і догматичне виховання пасомих. Під час свого патріаршества він викрив і вигнав з Олександрії єресь монофеліта-Антиохійця Фуллона. Але головним своїм ділом святитель вважав милостиню і благодіяння всім нужденним. На початку свого патріаршого служіння він наказав порахувати жебраків і убогих в Олександрії, яких виявилося понад сім тисяч чоловік. Усім цим нещасним святитель давав щоденний безкоштовний прожиток. Два рази на тиждень, в середу та п’ятницю, він виходив до дверей патріаршого собору і, сидячи на паперті, приймав усіх нужденних: розбирав чвари, допомагав скривдженим, роздавав милостиню.
Три рази на тиждень він відвідував лікарні, надаючи допомогу страждальцям. У цей час імператор Іраклій вів важку війну з перським царем Хозроєм II. Перси розграбували і спалили Єрусалим, захопивши безліч полонених. Святий Патріарх Іван виділив велику частину церковної скарбниці для їх викупу.
Іван Милостивий Святитель ніколи не відмовляв тим, хто просить. Одного разу по дорозі в лікарню він зустрів жебрака і звелів дати йому 6 срібняків. Жебрак, змінивши одяг, обігнав Патріарха і знову став просити милостиню. Іван знову дав йому 6 срібняків. Коли ж жебрак втретє попросив милостині і слуги стали гнати настирливого прохача, Патріарх наказав дати йому 12 срібняків, сказавши: «Чи не Христос спокушає мене?»
Святий Іван, суворий аскет і молитовник, завжди мав в душі пам’ять смертну. Він замовив для себе труну, але велів майстрам не доробляти її до кінця, вказавши кожен святковий день приходити до нього і питати, чи не пора завершити роботу.
Незадовго до кончини святий Іван змушений був через хворобу залишити свою кафедру і віддалитися на о. Кіпр.
Під час шляху на кораблі хворому святителю було знамення: у сонному видінні йому з’явився світлосяйний чоловік і сказав: «Цар царів кличе тебе до Себе». Це видіння благовістило швидку кончину Патріарха. Прибувши на Кіпр, в рідне місто Амафунт, святитель з миром відійшов до Господа.
Молитва до святителя Іоана Милостивого, патріарха Олександрійського
Святителю Божий Іоане, милостивий захиснику бідних і тих, що у напастях перебувають! До тебе прибігаємо і тобі молимося, як до скорого захисника всіх, що в бідах та скорботах у Бога втіхи шукають. Не переставай молитися до Господа за всіх, що з вірою до тебе приходять! Ти, бувши переповненим Христової любові та благості, явився як чудесний чертог доброчинності та милосердя і отримав собі ім’я «милостивий». Ти був, як ріка, що завжди наповнена щедрим милосердям і всіх спраглих щиро напуває. Віруємо, що після переселення твого від землі на небо збільшився в тобі дар благодаті цієї і ти став невичерпним сосудом усякої благості. Зроби молитвами твоїми та заступництвом перед Богом всякі полегшення, щоб ті, що прибігають до тебе, отримували мир і спокій. Даруй їм полегшення у тимчасових скорботах і допомогу і в потребах життєвих, всели в них надію на вічне у Царстві Небесному упокоєння. В житті своєму земному був ти пристановищем для всіх, хто мав якусь біду, потребу, недугу або терпів образу, і ніхто з тих, які приходили до тебе і просили милості без твоєї благості не залишилися. Те саме і нині, царюючи з Христом Богом на небесах, яви всім, що перед чесною твоєю поклоняються іконою і про допомогу та заступництво моляться.
Не лише сам ти чинив милість безпомічним, але й серця інших спонукав ти до допомоги немічним та милості до убогих. Піднеси, отже, і нині серця вірних на заступництво бідних, на утішення скорботних та заспокоєння немічних. І Нехай не вичерпуються в них дари милості, але нехай вселиться в них та в дім цей, що з милістю ставиться до страждаючих, мир та радість в Дусі Святому, на славу Господа і Спаса нашого Ісуса Христа на віки віків.
Амінь.