Настоятель парафії Жон-мироносиць митрофорний протоієрей Роман Будзинський звернувся до вірян зі щирим словом подяки за спільну молитву, жертовну працю та любов до храму й Церкви, наголосивши на єдності громади як духовної родини.
Слова вдячності митрофорного протоієрея Романа Будзинського до парафіян храму Жон-мироносиць у Почапинцях
«Дякую Тобі, Господи, за цих людей. За мою громаду. За цей храм. За цю дорогу, якою ми йдемо разом»
Дорогі мої, рідна громадо, брати і сестри!
Сьогодні я стояв перед вами і ловив себе на думці: як багато в цьому храмі не лише каменю й дерева, а людських сердець. Цей храм виріс не «десь там», не за чиїмось наказом — ви збудували його тут в Почапинцях, на рівному місці, з камінчика, з копійки, з праці натруджених рук і з великої любові до Бога. І кожен з вас залишив у цих стінах частинку своєї душі.
Для священика громада — це не просто парафія. Це духовна родина. Це люди, з якими молишся і в радості, і в тривозі; з якими разом несеш тягарі, але й разом дякуєш Богові за кожен прожитий день. Це ті, хто підтримає словом, поглядом, молитвою — часто навіть тоді, коли нічого не говорить уголос.
Я щиро вдячний вам за сьогоднішню молитву, за теплі слова, за любов і довіру. Дякую кожному, хто прийшов, хто не зміг прийти, але був серцем з нами. Дякую тим, хто будував цей храм, хто його доглядає, хто приходить сюди в будень і свято, хто ставить свічку і тихо шепоче: «Господи, бережи нашу Церкву і нашу Україну».
Повірте, що для священика це велике Боже благословіння — мати таку громаду. Просту, щиру, працьовиту, з глибокою вірою і відкритим серцем. Ви мене тримаєте в служінні не менше, ніж я стою перед вами біля престолу.
Вітаю зі святом – нехай Господь сторицею віддячить кожному за вкладену працю, за пожертву, за молитву і любов. Нехай у кожній вашій хаті буде мир, у серці – спокій, а в родині – Божа ласка. А я, скільки дасть сил Господь, молитимусь за вас і служитиму вам з вдячністю і любов’ю.
Зі щирою молитвою і теплом до кожного,
протоієрей Роман Будзинський
