Митрополит Епіфаній нагадує про значущість ювілейної річниці Хрещення України-Руси як моменту єднання та духовного народження. Він закликає усіх християн до об’єднання та згуртованості в Православній Церкві України під час випробувань, що стоять перед народом. Разом, на засадах єдиної віри, можна протистояти складним викликам сучасності.
Заклик до об’єднання в Православній Церкві України в часи випробувань
Відзначаючи ювілейну річницю епохальної події в нашій історії – Хрещення України-Руси – маємо нагадати собі цю істину: «Один Господь, одна вiра, одне хрещення, один Бог i Отець усiх, Який над усiма, i через усiх, i в усiх нас» (Еф. 4: 5 – 6).
Ми як християни свідомі того, що попри всі зовнішні виклики й обставини ми складаємо єдине ціле як Церква Христова. Знаємо, що слово «Церква» означає «зібрання покликаних», і саме це поняття свідчить про дві речі: про існування Того, Хто скликає Церкву, і про множинність тих, хто збирається до неї. Скликає Церкву Господь наш Ісус Христос, Він єдиний її Глава і Засновник, тому Церква Єдина. Немає двох чи більше «христів», як немає двох чи багатьох «богів» – один Господь, одна істина, Ним звіщена, одна віра і одне хрещення, як нове народження від води і Духа в ім’я Триєдиного Бога.
Із Символу віри знаємо, що Церква також іменується Соборною, що означає – всезагальною, зібраною звідусіль. Всі ми у Церкві Христовій різні – і за віком, і за статтю, і за національністю, мовою спілкування, місцем проживання, освітою тощо. Але ніяка з цих ознак не може бути перешкодою для того, щоби стати християнином, долучитися до спільноти покликаних Богом, до Церкви. Єдина умова – щоби в житті людини Христос був на першому місці. Власне, і назва «християни» відображає цю центральну роль єдиного Бога, Ісуса Христа, у нашому житті.
Хрещення – це важлива подія в житті людини, це її духовне народження в інше, нетлінне життя. І якщо особисте хрещення кожного з нас має таке велике і спасительне значення, то не менше значення має хрещення цілого народу, коли не одна людина, не одна родина чи навіть поселення, але весь народ відроджується для вічності.
Саме така подія сталася для українського народу 1035 років тому – наш народ навернувся до істинного Бога, зробив свій цивілізаційний вибір, долучившись до європейської християнської спільноти, до єднання у Церкві Христовій.
І зараз, в час важких випробувань війною, ми як християни повинні згуртуватися, щоби разом протистояти ворогу. Те, що кремлівський тиран і його слуги роблять з нашою країною і нашим народом, має стати поштовхом для багатьох православних в Україні шукати єдності, полишити колишню упередженість та заради правди і блага народу єднатися в помісній Православній Церкві України.
Тому знову і знову ми закликаємо всіх наших одновірців, православних в Україні, до єднання навколо Христа і навколо Києва – матері міст України-Руси, для спільного утвердження єдиної помісної Української Православної Церкви, автокефалія якої на весь православний світ проголошена через Томос Вселенського Патріарха. Щоб, за словами святого апостола Павла, ви «не були більше дiтьми, якi вагаються i захоплюються всяким вiтром учення за людським лукавством i пiдступами хитрого зваблювання, а iстинною любов’ю всi зростали в Того, Який є глава Христос» (Еф. 4: 14 – 15).
