Зараз читаєте
ПОЦІЛУНОК ІУДИ –«СИНА СМЕРТІ» / РОЗПИСКА ПЕТРАНЮКА Т.І.

ПОЦІЛУНОК ІУДИ –«СИНА СМЕРТІ» / РОЗПИСКА ПЕТРАНЮКА Т.І.

Голова Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія – Наталія Шевчук провела власне розслідування кримінального злочину, скоєного єпископом Тихоном (Петранюком), дізналась про те, куди привели ниточки цієї заплутаної, майже детективної історії, і сьогодні готова поділитись результатами з читачами.

Справжня війна, хоча й підкилимна, за голови і душі вірних України, ворожий вплив на ПЦУ, далеко не християнські методи в кращих традиціях “старшого брата” за умов реальної війни.

Приголомшлива історія та сенсаційне викриття агента, завербованого органами «державної безпеки» так званої Луганської народної республіки – фіктивного квазідержавного утворення, встановленого Російською Федерацією на окупованій нею території окремих районів Луганської області України, з числа єпископату Православної Церкви України – ФЕРЗЬ: Так хто він #ГЛАВpidarРПЦ в Україні?

На це та інші питання – в нашому розслідуванні далі.

…Чому відступників у нас так много?
І чом для них відступництво не страшне?
Чом рідний стяг не тягне їх до свого?
Іван Франко

Зрадники були в кожного народу, і Україна тут не виняток, проклятий «синдром ІУДИ». ІУДА, якого (і подібних йому відступників) Ісус називав синами смерті. ІУДА залишається ІУДОЮ – саме таким ХРИСТОПРОДАВЦЕМ у нашій святій Православній Церкві України виявився Петранюк Тарас Іванович – архієпископ ТИХОН, обвинувачений (підозрюваний) у кримінальному провадженні №120120030050000359 за підозрою у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального Кодексу України.

Симпатики Петранюка закидають нам про порушення прав людини, про презумпцію невинуватості, про честь, гідність і ділову репутацію архієпископа Тихона, а що ви хотіли, щоб Ленінський суд під кольорами «ЛНР» виніс вирок обвинуваченому (підозрюваному) Державою Україна за скоєний ним кримінальний злочин Петранюку Тарасу Івановичу?

Можливо ви, шановні друзі Петранюка, симпатизуєте цим виродкам, які на відео, щурам, що перебігли і на ходу перемалювали значки на лацканах своїх піджаків?

Ми без остраху, але з огидою до зрадника Петранюка публікуємо сьогодні скан-копію документа – добровільної розписки про співпрацю з органами державної безпеки «Луганської народної республіки» – агента ФЕРЗЬ.

На жаль, зраджують свої. Ворог зрадити не може, на те він і ворог. Трагедія в тому, що занадто часто зраджують ті, хто користується повною довірою! – До вашої уваги:

Расписка

Я, Петранюк Тарас Иванович

Даю согласие добровольно оказывать помощь органам МЛД ЛНР в их работе по защите безопасности нашей Родины. Ставшие мне в процессе сотрудничества известные факты и методы работы органов МВД, интересующих органы МВД, обязуюсь никогда, никому не разглашать.

Письменную информацию, которую буду предоставлять, буду подписывать Ферзь.

—-ПОДПИСЬ—-

Расписку получил

Дивитися також

Такі перебіжчики-агенти «ЛНР», як ФЕРЗЬ-ПЕТРАНЮК у лоні Української Православної Церкви (Православної Церкви України) – це повна, ганебна і беззаперечна капітуляція ще перед боєм. Та, на щастя, ця безхребетна істота на сьогодні публічно виявлена, про громадянина Петранюка Т.І. відомо контррозвідці СБУ, і ми переконані, що зашкварений на території не окупованої України агент ФЕРЗЬ тепер не потрібен буде ані своїм кураторам з «ЛНР», ані провайдерам РПЦ в Україні.

Розбудовуючи й укріплюючи позиції Православної Церкви України, ми маємо пам’ятати, яку небезпеку під час гібридної війни несуть у собі релігійні симпатики «руського миру», оскільки Росія вважає винятково себе єдиною православною державою, якій все православне на землі має належати і повинно ставати частиною її державної території. Військова агресія проти сусідів – ключовий концепт російської національної ідеї, підкорити або знищити – така «православна» політика старшого брата.

Наша мета – не схибити, не відступитись, не зійти з праведного історичного шляху, захистити Київську Церкву ціною власного життя та називати речі своїми іменами – в Україні війна, тому і карати відступників, які прирікають нашу націю, нашу Церкву до нових і нових втрат державності, права на канонічність, до проклятої приреченості «плазувати в наймах», на чужого, сповідуючи чужу віру, молитись іноземною мовою, – ми повинні за умовами військового часу, адже безкарність породжує нові злочини.

Зрештою, історики, сподіваємося, ще дадуть об’єктивну відповідь на питання про те, звідки взялися оці «сини смерті» – петранюки, паканичі, захарченки, ходаковські, пасічники, злотницькі, шайтанові та ін.

До того часу пам’ятаймо, що відступництво виростає з певних різновидів «гнилих компромісів», як бачимо, компромісом на користь ворога – сепаратистів «Луганської народної республіки» – стала добровільна співпраця Петранюка взамін на… Про це – у нашій наступній публікації.

ДАЛІ БУДЕ

Джерело: Фонд пам`яті Блаженнішого Митрополита Мефодія

Читайте раніше опубліковані статті Фонду пам`яті Блаженнішого Митрополита Мефодія:

Переглянути коментарі (0)

Залиште відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

© 2015-2021 Всі права захищені. Політика конфіденційності файлів та Cookie

Developed by Novik.fun

Прокрутіть до початку