3 лютого 2025 року у Свято-Софійському соборі Києва відбулася урочиста Божественна літургія з нагоди шостої річниці інтронізації та 46-річчя від дня народження Блаженнійшого Митрополита Епіфанія. Під час заходу Предстоятелю було подаровано унікальний портрет, створений із 2883 світлин, що символізує його духовний шлях та жертовне пастирське служіння.
Унікальний портрет із тисяч світлин: символ духовного шляху Митрополита Епіфанія
Портрет служіння: символізм дарунку Предстоятелю
День 3 лютого 2025 року став особливим у духовному житті автокефальної Української Православної Церкви (Православної Церкви України). У Свято-Софійському соборі Києва, у святині Київських митрополитів, Предстоятель Православної Церкви України, Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній, очолив урочисту Божественну літургію, відзначаючи шосту річницю своєї інтронізації та 46-ліття від дня народження. У спільній молитві з архієреями та духовенством усієї України проявилася соборність Церкви – її єдність у Святому Дусі, що є невід’ємним канонічним принципом апостольської віри.



Серед численних привітань Предстоятелю піднесли особливий символічний дарунок від настоятеля ставропігійної громади Святих Жон-Мироносиць села Почапинці Тернопільської області – митрофорного протоієрея Романа Будзинського: унікальний портрет, створений із 2883 світлин, що відображають духовний шлях митрополита Епіфанія, у часі війни. Це не просто зображення – це свого роду візуалізація служіння глави Помісної Церкви, артоб’єкт у якому кожна світлина є маленьким камінцем у духовному храмі, що його зводить Предстоятель своїм життям на теринах України.
У християнській традиції будь-який дарунок, особливо у духовному контексті, є не лише знаком шани, а й відображенням вищої реальності. Візуальний образ у Православ’ї – це не просто мистецтво, а спосіб богословського свідчення. Так само, як у давнину житія святих писалися у вигляді ікон, що відображали не зовнішність, а внутрішню суть їхнього подвигу, так і цей сучасний портрет є віддзеркаленням шляху жертовного пастирського служіння.
Білий паспорту, що обрамлює портрет, є символом чистоти та аскетичної самопосвяти. У Святому Письмі білий колір означає праведність: «І вдягнуться в одежі білі, бо достойні вони» (Одкр. 3:4). Це нагадування про те, що архіпастирське служіння – це шлях чистоти серця, помислів і дій, бо «блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать» (Мт. 5:8).
Позолочена рама підкреслює, що це не просто портрет, а духовний образ. У православній іконографії золото символізує Божественне світло, що осяює подвижників віри православної. Таким чином, рама вказує на Предстоятеля як на носія апостольської благодаті, що веде паству до спасіння.
Особливе значення має і герб митрополита Епіфанія, розміщений у нижній частині портрета. У канонічній традиції особистий герб – це не лише знак церковної гідності, а й нагадування про відповідальність перед Богом та історією. Кожен Предстоятель, приймаючи і погоджуючись на посаду Глави і Отця Церкви, продовжує традицію, започатковану святими отцями, і несе свій хрест Предстоятельського служіння у тягарях часу та реаліях обставин сьогодення.
Отець Роман Будзинський, який сам свого часу пройшов шлях церковного послуху та служіння як секретар і душерозпорядник митрополита Київського і всієї України Мефодія Кудрякова Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви (2000-2015), розуміє, яким важким і відповідальним є тягар Предстоятельського служіння. У його дарунку – не лише особиста шана, а й усвідомлення того, що архіпастирська місія – це не просто управління Церквою, а насамперед жертовне служіння. Як сказав Христос: «Я прийшов не для того, щоб Мені служили, а щоб послужити і віддати душу Свою за багатьох» (Мт. 20:28).
Цей портрет – не лише дарунок, а образ християнського служіння, що складається з безлічі моментів молитви, праці, випробувань, зустрічей і пастирської любові до кожного. І як мозаїка об’єднує окремі фото в єдине ціле, так і служіння Предстоятеля є поєднанням малих, але надважливих кроків на шляху до спасіння Церкви та народу Божого.
Είς πολλά έτη, δέσποτα!
Ставропігійна парафія Святих Жон-Мироносиц




