17 листопада – день пам’яті преподобного Іоаникія Великого.
Іоаникій народився в маленькому селищі Марікаті, що у Віфнії. Родина буда дуже бідною, тому Іоаникій не отримав навіть початкової освіти. З раннього дитинства він допомагав батькам по господарству та пас домашню худобу. Юний та щирий хлопчик всім серцем проникся любов’ю до Бога і молитви. Часто, осінивши стадо хресним знаменням, він йшов в відокремлене місце і цілий день молився, і ні злодій, ні звір не наближалися до його стада.
В той час, за наказом імператора посли почали збирати юнаків на військову службу. У імператорське військо був прийнятий і юнак Іоаникій. Він заслужив своєю доброю вдачею любов співтоваришів, але, як хоробрий воїн, був страшний всім ворогам. Юнак прослужив в імператорському війську 6 років. Але військова служба обтяжувала його душу.
Зібравшись з думками, Іоаникій вирішив відправитись в монастир. Там він навчився грамоті та правил чернечого життя. Після цього, за велінням Божим, Іоаникій вирішив віддалився в пустелю.
Преподобний Іоаникій прожив в глибокій самотності цілих три роки. Кожний день він проводив в молитвах. Лише через 12 років подвижницького життя відлюдник прийняв чернечий постриг.
Досягнувши глибокої старості, святий Іоаникій оселився в Антидієвій обителі і пробув там в затворі до своєї кончини. 70 років провів в подвигах преподобний Іоаникій і досяг високої духовної досконалості. З милості Божої святий здобув дар пророцтва, як свідчив учень його Пахомій.
Передбачивши свою кончину, святий відійшов до Господа 4 листопада 846 року у віці 94-х років.