Зараз читаєте
Преподобний Іоанн Кущник

Преподобний Іоанн Кущник

28 січня – день пам’яті преподобного Іоанна Кущника. Його вважають покровителем мандрівників. Вони підносять йому свої молитви у час смутку та ностальгії за рідною землею.

Преподобний Іоанн Кущник народився і жив у Константинополі в V ст. Його батько Євтропій обіймав високу державну посаду в часи правління імператора Льва Великого. Іоанн був наймолодшим із трьох братів. Він любив читати, добре знав святоотцівську літературу, і батьки подарували йому Євангеліє. Згодом праведник таємно пішов у монастир “Неусипаючих”, де прийняв чернечий постриг.

Молодий чернець старанно ніс різні послухи, дивуючи братію своєю смиренністю, суворою стриманістю і терпінням у трудах. Минуло шість років, й Іоанна все частіше не давала спокою думка про залишених ним батьків. Попросивши в ігумена благословення, а у братії молитов, він вирушив додому.

Повернувшись до Константинополя, святий оселився біля воріт рідного дому в курені (кущі). Рідні не впізнали Іоанна. Йому довелося терпіти холод і спеку, всілякі утиски й образи ближніх. Його батько, бачачи жебрака, який лежить біля воріт, почав посилати йому їжу зі свого столу.

Увесь цей час праведник не випускав з рук Святе Євангеліє, черпаючи з нього слова життя вічного. Так минуло три роки. Перед смертю святому явився Господь, відкривши, що через три дні завершиться його земне життя і більше не буде місця скорботам. Тільки тоді Іоанн відкрив свою таємницю рідним, показавши Євангеліє, подароване батьками. Впізнавши сина, батько і мати дуже зраділи, разом з тим сумуючи, що він так довго терпів злигодні біля воріт рідного дому. Святий Іоанн заповідав батькам поховати його на місці, де стояла його куща, і покласти в труну в жебрацькому руб’ї, яке він носив за життя.

Дивитися також

На спомин про свого сина, який відійшов до Господа у віці 25 років, на місці його останніх подвигів батьки спорудили храм, а при ньому будинок для прочан.

Святі мощі Іоанна Кущника нині перебувають у Римі. А голова праведника — у м. Безансон. Святиню було перенесено туди ще в XII ст. і відтоді вона благоговійно зберігається місцевими жителями.

Переглянути коментарі (0)

Залиште відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

© 2015-2023 Всі права захищені. Політика конфіденційності файлів та Cookie

Прокрутіть до початку