Зараз читаєте
Проповідь Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія в день свята Преображення Господнього

Проповідь Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія в день свята Преображення Господнього

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Сердечно всіх вас вітаю з великим святом Преображення Господнього!

Наше святкування нагадує про подію, описану в Євангелії, свідками якої були три найближчих ученики Христові, апостоли Петро, Яків та Іоан. А через їхню розповідь до числа цих свідків завдяки вірі маємо можливість долучитися і всі ми.

В чому ж полягає для кожного з нас значення Преображення Спасителя?

Перше, що належить відзначити – сяяння Божественної слави, яке побачили апостоли. Це сяяння випромінювало і лице Спасителя, і навіть Його одяг. «Лице Його засяяло, як сонце, одежа ж Його стала білою, як світло» (Мф. 17:2) – пише євангелист Матфей. А євангелист Марк порівнює блиск одягу Христового з сяйвом снігу під сонцем, кажучи: «Одяг Його став блискучим, дуже білим, мов сніг, як жоден білильник не може вибілити на землі» (Мк. 9:3). Власне цей блиск та сяяння як обличчя, так і одягу Господа Ісуса Христа і названо Преображенням.

Бо Спаситель, залишаючись Сином Людським і зберігаючи все, притаманне сотвореній матеріальній природі, явив у ній для учеників велич і славу, притаманні природі божественній. Апостоли і весь народ до цього часу бачили Христа так, як одна людина може бачити іншу. Але в момент Преображення три найближчих ученики змогли тілесними очима побачити сяяння божества, несотворене вічне світло, яке притаманне лише Богові та є одним з божественних імен. Адже так і в Символі віри нашої іменується Господь Ісус Христос: «Світло від Світла, Бог істинний від Бога Істинного».

Для чого Спаситель явив ученикам славу Свою? Для чого преобразився перед ними під час перебування на високій горі? Відповідь на це нам дають слова з піснеспівів свята: «Щоб коли побачать Тебе розп’ятого, страждання Твої зрозуміли як добровільні» (кондак Преображення). Тобто, щоби ученики, побачивши приниження, страждання і смерть Господа Ісуса Христа не спокусилися, не подумали, що сталося з Ним це через безсилля, або через більшу могутність Його ворогів, але щоби знали про Його божественне достоїнство, як свідки побачивши сяяння вічної слави.

Отже, Христос преображається не для того, щоби просто вразити апостолів надзвичайним видінням чи показати велич і могутність Свої, але щоби зміцнити учеників у вірі, а через апостольське свідчення – утвердити у вірі і всіх нас.

Друге, на чому слід наголосити і що пов’язане з попереднім – це преображення, зміна вигляду тілесної, матеріальної, людської природи Христа і навіть Його одягу. Цим засвідчена можливість таємничого єднання творіння з Богом несотвореним, чистого Духа – з матеріальним світом, і не шляхом змішання, але так, як сяйво світла наповнює предмети, які воно освітлює. Бо самі собою предмети навколо нас не можуть світитися. І коли заходить сонце, то добре усвідомлюємо це, спостерігаючи, якими вони є в темряві. Але коли сонце сходить і світло його падає на природу, то земля і все, що на ній, освітлюються і блищать, хоча самі в собі і не мають джерела світла. Світло і сяяння сонячне не змішуються з предметами, на які воно падає, але вигляд їхній перемінюється, і чим яскравіше світло, тим більше сяяння відбивається від освітленого предмету.

Так і благодать Божа, відвічна несотворена Божественна енергія, тобто дія, яка в одкровенні іменується силою, славою і сяянням Божества, наповнюючи людину змінює її, хоча і не змішується з матерією. Через Своє власне Преображення Спаситель показав усім людям, що для нашої природи благодатне єднання з Богом є можливим і досяжним. Більше того – таке єднання, просвітлення і осяяння Божою славою є метою життя людини. І саме спасіння та вічне блаженне життя слово Євангелія пов’язує із нашим власним преображенням, бо сказано: «Праведники засяють, як сонце, в Царстві Отця їхнього» (Мф. 13:43).

Третє, на чому слід наголосити – це зв’язок Преображення Господнього з Його стражданнями і хресною смертю. Бо саме про них, про те, що належить Сину Божому перетерпіти в Єрусалимі, з Христом говорили два найбільші пророки Старого Завіту, Мойсей та Ілля. Вони таємничо явилися під час переміни, яка сталася у вигляді Спасителя, і говорили з Ним про майбутні страждання, а ученики могли чути ці слова.

Ми знаємо, що у законі Божому сказано: «За словами двох свідків, або за словами трьох свідків відбудеться [усяка] справа» (Втор. 19:15). Двома свідками Божественної волі, яку належить виконати Христу в Єрусалимі, добровільно постраждавши та померши, стають головні старозавітні пророки. А третім свідком – стає Сам Бог Отець, голос Якого чують ученики, як про це сказано в Другому Посланні апостола Петра: «Бо Він прийняв від Бога Отця честь i славу, коли від величної слави дійшов до Нього такий голос: «Цей є Син Мій улюблений, у Якому Моє благовоління». I цей голос, що зійшов з небес, ми чули, перебуваючи з Ним на горі святій» (2 Пет. 1:17-18).

У такий спосіб ствердилося те саме, що було засвідчене в час першого принародного явлення Христа, коли Він охрестився в Йордані, і коли голос з небес говорив: «Ти є Син Мій Улюблений, у Тобі Моє благовоління!» (Лк. 3:22).

Отже, Ісус Христос є не просто учитель праведності або один з пророків, але Він є істинний Син Божий у власному значенні цього слова. Він є таким не за усиновленням, як нащадки Адама, але є Сином за природою. І це засвідчене як великими пророками Господніми, так і Самим Богом Отцем, і наочним явленням сяяння божественної слави. Тому подія Преображення Господнього є не просто одним з чудес, але одкровенням, яке стверджує нашу віру, спонукає нас до виконання Божої волі, вказує нам шлях спасіння і нашого власного преображення.

Звернімо також увагу на обставини Преображення. Воно відбувається на горі, куди піднімається Господь з трьома найближчими учениками, і стається під час молитви. Ці обставини вказують нам на те, що і наше власне оновлення, очищення і осяяння Божественною славою можливі лише тоді, коли ми від земного будемо підніматися до небесного, віддалятимемося від суєти світу цього, коли будемо у молитві спілкуватися з Богом та коли будемо, як ученики Христові, виконувати волю Його і йти за Ним.

Дорогі брати і сестри!

Дивитися також

З нагоди нинішнього свята ми віддавна маємо звичай благословляти плоди, які щедро народжує земля на поживу людям. У такий спосіб найперше ми дякуємо Богові, як Подателю всіх благ, за врожай та можливість і надалі підкріпляти сили тілесні через їжу. Також через благословення плодів ми отримуємо спонукання бачити в їжі не лише задоволення тимчасових потреб, але вияв милості Божої людям. Плоди, які ми нині освячуємо, нагадують нам про ту щедрість, з якою Творець через плоди Раю насичував наших прабатьків. І саме подання благословення звичайній здавалося би їжі, яблукам, грушам, винограду та іншим плодам, повертає нас думкою до Преображення, коли не лише Сам Христос, але і звичайний одяг Його просяяли світлом благодаті. Тож благословляючи матеріальній світ, як творіння Боже, ми водночас і засвідчуємо свою вдячність Творцеві, і просимо преобразити, оновити та освятити цей світ, до якого і ми належимо, щоби всяке зло і темрява відступили від нас.

Тож, дорогі брати і сестри, вітаючи один одного з Преображенням Господнім, освячуючи плоди землі з нового врожаю, пам’ятаймо, до чого спонукають нас і сама ця подія, і традиції, пов’язані з нинішнім святом.

Як ви вже знаєте, за два дні, в цю суботу, ми очікуємо на зустріч в нашому Золотоверхому Михайлівському соборі Вселенського Патріарха Варфоломія. Візит його в Україну, який триватиме до 24 серпня включно, розпочнеться з подячної молитви, яку Патріарх піднесе за звичаєм у цьому храмі. Тож запрошуємо вас долучитися до цієї події, яка відбудеться в суботу о 10 годині ранку.

Хочу звернути вашу увагу, що з огляду на заходи безпеки прохід на територію монастиря буде організований через рамки металодетекторів, як це зазвичай відбувається у таких випадках. З 8-ої години ранку вхід до монастиря відбуватиметься через  ворота біля киворію за собором, які виходять в бік Міністерства закордонних справ та фунікулеру. Просимо звернути на це увагу.

Також закликаю вас долучитися до спільної молитви під час Божественної літургії, яка відбудеться в цю неділю, 22 серпня, на території Святої Софії і яку очолять Предстоятелі Вселенського Патріархату і Православної Церкви України. Прохід на територію собору відбуватиметься починаючи із 6-ї години ранку. Більш докладно про це ви можете прочитати в оголошеннях на сторінках нашої Церкви в мережі.

В ці дні ми з вами, дорогі брати і сестри, будемо відзначати 30-ту річницю відновлення Незалежності України. І глибоко символічним є те, що події серпня 1991 року, які безпосередньо привели до проголошення Верховною Радою відповідного Акту, розпочалися саме на Преображення Господнє. Для нас, як християн, це нагадування, що не лише духовне наше життя має преображатися через дію благодаті Божої, але і життя суспільне, громадське, державне має преображатися у світлі Христової правди. І нехай у цих благих справах духовного відродження та оновлення України допомагає нам Господь!

Амінь.

Джерело: Пресслужба ПЦУ

Переглянути коментарі (0)

Залиште відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

© 2015-2021 Всі права захищені. Політика конфіденційності файлів та Cookie

Developed by Novik.fun

Прокрутіть до початку