Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!
Сердечно вітаю всіх вас із подвійним святом. Сьогодні громада цього історичного собору відзначає престольне свято на честь великомучениці Катерини, а також ми вшановуємо преподобного отця нашого Меркурія Чернігівського, мощі якого тут спочивають.
Святі Катерина і Меркурій жили в різний час. Катерина жила наприкінці ІІІ – на початку IV століття, Меркурій – у ХІХ та ХХ століттях. Великомучениця жила у Єгипті, в столичному місті Олександрія, преподобний народився, виріс та ніс свої подвиги в Україні – на рідній Чернігівщині та у нашій столиці, Києві. Однак поєднує їх не лише спільний день вшанування, який маємо сьогодні, але найбільше єднає той подвиг сповідання християнської віри, який вони звершили за свого життя і за який прославлені серед святих.
Катерина була юною дівою, із заможної родини, обдарованою премудрістю та освіченою в науках. Час життя її припав на останній, але вельми жорстокий спалах язичницького гоніння проти християн. В цій самій хвилі гонінь постраждали багато інших святих, зокрема великомученики Варвара, Пантелеймон та Димитрій Солунський. Римська влада вважала віруючих християн ворогами, а відмову шанувати офіційних римських богів та приносити їм жертви – злочином, який підлягає жорстокому покаранню, аж до смертної кари.
Заможність роду, краса та знана мудрість Катерини відкривали перед нею значні перспективи. Вона могла досягти найбільш почесного становища у суспільстві, жити у розкошах та безтурботності. Однак знайомство з християнською вірою змінило її життя.
Знаючи, що одне лише ім’я християнки вже вважається злочином, вона не тільки сама від серця прийняла християнську віру, але і принародно сповідала її. Свята Катерина осоромила всі намагання сильних світу цього переконати її повернутися до язичництва. Ані спокуси можливістю возвеличення, ані залякування тортурами й муками не похитнули її віру. Навпаки – вона, маючи від Бога дар мудрості й розсудливості, своєю непохитною вірою та безстрашністю перед муками навернула до християнства багатьох свідків її страждань.
Хоча мучителі відібрали її земне життя, Господь винагородив святу Катерину небесною славою, вінцем нетління і даром життя вічного. Від давніх часів і донині прославляється вона Церквою як зразок незламної віри. За її молитовним заступництвом Господь сотворив багато чудес, а її приклад служить для нас натхненням твердо триматися віри в істинного Бога. Свята Катерина навчає нас відкидати всі спокуси світу цього, не боятися ані наклепів, ані злочинних задумів гонителів, ані переслідування за правду, ані страждань та навіть смерті за істину.
Цим чеснотам навчає нас і преподобний отець Меркурій, ігумен Бригинський і чудотворець Чернігівський. Уродженець цієї землі, прославленої подвигами багатьох святих, він, надихнувшись бажанням всеціло віддати себе служінню Богові, полишив мирське життя та став ченцем в обителі преподобних Антонія і Феодосія, у Лаврі Печерський Київській. Однак порівняно недовгим було мирне молитовне служіння отця Меркурія, бо прийшли буремні часи революції, а за ними – більшовицька навала, поневолення України та страшні гоніння на Церкву Христову. Монастир був насильно закритий, а отець Меркурій ще деякий час жив у Києві, переховуючись від гонителів та подаючи духовну втіху православним вірним. Однак коли напади мучителів стали особливо жорстокими, він, щоби не наражати інших на небезпеку, повернувся до рідного краю і оселився у Бригинцях, де Господь судив йому нести подвиг.
У час Другої Світової війни отець Меркурій власними руками збудував Троїцький храм на сільському цвинтарі, в якому до останніх днів земного життя звершував своє служіння. В часи панування зла, великих страждань людських, в часи гоніння проти Церкви він був світильником віри, правдивим служителем Божим, добрим пастирем і помічником для ближніх.
Тому Господь ще при житті щедро обдарував отця Меркурія, якого вірні шанували, як праведника. За молитвами преподобного звершувалися чудеса, Бог подавав зцілення хворим і благословляв у добрих справах. Не припинилося молитовне заступництво отця Меркурія і після його мирного упокоєння, але слава його лише зростала. Бо багато з тих, хто приходив на його могилу з проханнями і молитвами, отримували необхідне за потребою. Тож коли прийшов час, Церква прославила угодника Божого в лику святих.
Після віднайдення чесних мощей отця Меркурія та прославлення його у цьому храмі 11 років тому Господь явив нові численні чудеса. Багато хворих отримали зцілення, потребуючих – допомогу, безплідні подружжя отримали благословення через народження дитини. Засвідчує Господь святість Свого угодника і мироточенням від його ікони, а також іншими чудесними ознаками.
Цим самим стверджується, що не лише у давній час жили святі, звеличені подвигами та увінчані небесною славою. У всі часи і в кожному поколінні Господь являє праведників, запалює світильники віри, приклад яких надихає багатьох зберігати віру навіть у найтемніші часи.
Приклади життя і святої великомучениці Катерини, і преподобного Меркурія доводять, що ніякі гоніння, утиски, переслідування не здатні подолати Христову Церкву і перемогти її. Але навпаки, за влучним висловом одного з давніх церковних письменників, кров мучеників стає насінням, з якого зростають нові паростки віри.
Ви, дорогі брати і сестри, добре знаєте, в яких умовах відбувалося церковне відродження на Чернігівщині. Скільки опору чинилося супротивниками, скільки перешкод створювали нашій Помісній Церкві. Сам цей храм вісім років був у облозі прихильників «русского міра», але попри підтримку від владоможців ніякого успіху вони не досягли.
Навпаки – там, де примножувалися напади, Господь примножував свою милість і являв свою допомогу. Таким видимим знаком і духовним підбадьоренням для всіх нас стало прославлення преподобного Меркурія та численні чудеса, які Бог явив і продовжує являти за його заступництвом.
Тож сьогодні, коли і Чернігівська земля, і вся наша Україна страждає від нашестя чужинців, від російської агресії, ми з особливим натхненням підносимо молитви до святої Катерини і до преподобного Меркурія і просимо їхнього заступництва.
Свята великомученице Катерино, преподобний отче наш Меркуріє! Ви перемогли спокуси і напади мучителів – допоможіть і нам, захистіть вірних і всіх потребуючих від озлоблення чужинців, утвердіть істинну віру православну, а зловірні та оманливі вчення, які спокушають людей – викореніть. Допоможіть нам, духовним дітям вашим, наслідувати вашу незламну віру й добрі діла. Безперестанно моліть Всемилостивого Бога дарувати Україні нашій перемогу над супротивниками, справедливий мир і єдність церковну.
Святі великомученице Катерино і преподобний отче наш Меркуріє, моліть Бога за нас! Амінь.
