Цього дня вшановують святих мучеників Акепсима, Йосипа, Аіфала і тих, що з ними.
Жили святі мученики в ІV столітті, в час коли християнство вже стало релігією вільного сповідання. Але за межами Римської імперії, в Персії, ще залишилося багато ненависників християнства. Єпископ Акепсим вірно очолював християнську Церкву в персидському місті Наєссоні. Паства гаряче любила святителя за його подвижницьке життя і невпинні пастирські труди.
Тогочасний цар Сапор повелів розшукувати і страчувати християнське духівництво. Був схоплений і єпископ Акепсим, у той час вісімдесятирічний старець. Його привели в місто Арбелу, де він постав перед судом Ардаха – жреця бога сонця.
Ардах сказав святому: «Ти, я чув, славишся мудрим між християнами, а тим часом аніскільки не розумніший за малих дітей, тому що не поклоняєшся сонцю і вогню, яким поклоняється сам цар». – «Цар ваш і ви разом з ним збожеволіли, тому що поклоняєтесь творінню замість Бога», – відповів святий. Жрець наказав бити його залізними прутами. – «Де ж Бог твій? Що ж Він не позбавляє тебе від мук?» – сміявся начальник. – «Бог мій скрізь, – відповідав Акепсим. – Він міг би позбавити мене від твоїх рук, але я благаю Його про те, щоб Він дав мені силу перенести муку і одержати нагороду за це на небесах».
Святий старець відмовився принести жертву персидським богам. Після жорстоких тортур його кинули до в’язниці. Туди ж наступного дня, після важких тортур, були запроторені сімдесятирічний пресвітер Йосип і диякон Аіфал.
Майже три роки святих тримали в ув’язненні, морили голодом, спрагою. Одного дня у храм бога вогню, що знаходився недалеко від Арбели, прибув цар Сапор, котрий забажав побачити святих мучеників. Виснажені, покриті виразками, святі постали перед царем і на його вимоги знову твердо відмовилися поклонитися язичницьким богам, сповідаючи віру в Христа.
Святому єпископу відсікли голову, а пресвітера і диякона відправили до міста і там побили камінням. Страта пресвітера Йосипа тривала декілька годин. Біля місця страти була поставлена варта, щоб християни не узяли тіла святого мученика. На четверту ніч містом пронісся сильний ураган, блискавка убила варту, вітер розкидав каміння, і тіло святого Йосипа дивним чином зникло.
Диякон Аіфал був відведений в селище Патріас і там побитий камінням. Християни таємно похоронили його тіло. Через деякий час на могилі святого виросло дерево, плоди якого приносили зцілення.
