18 листопада молитовно вшановують пам’ять святих Галактіона та Єпистимії. Зазвичай до них підносять молитви молоді дівчата про гарного нареченого та щасливе подружнє життя.
Про долю святих мучеників відомо від християнина Євтоломія, колишнього раба Єпистимії, який записав їх житіє.
Батьки Галактіона були знатного роду, але дуже довго не могли мати дітей і увесь час страждали через це. Одного разу священик на ім’я Онуфрій зайшов до них у будинок, просячи милостині. Коли він дізнався про горе в родині, він передбачив, що народиться хлопчик, який буде істинним послідовником Христа.
Незабаром народилося немовля, якого назвали Галактіоном. Батьки виховали його в християнській вірі і дали йому прекрасну освіту. Але Галактіон щиро бажав присвятити своє життя Ісусу Христу.
Коли Галактіону виповнилося 24 роки, батьки вирішили одружити його. Батько знайшов наречену, красиву і знатну дівчину, на ім’я Єпистимія. Син не заперечував волі батька, однак, весілля було на деякий час відкладено. Часто відвідуючи наречену, Галактіон поступово відкрив їй свою віру, звернув її до Христа і сам таємно хрестив її. Разом з Єпистимією хрестився і один з її рабів – Євтолмій.
Юна Єпистимія вирішила, за прикладом Галактіона, присвятити себе на чернече життя. Покинувши місто, вона втекла на гору Публіон, де було два таємних монастиря, чоловічий і жіночий. Одного разу Єпистимії було уві сні передвістя швидкої мученицької смерті: вона і Галактіон стоять у дивовижному палаці перед Світлим Царем, і Цар подає їм золоті вінці.
Наступного дня язичникам стало відомо про існування тих монастирів. Вони послали загін, щоб схопити кожного хто був у монастирі. Однак ченці і черниці встигли сховатися в горах. Тільки Галактіон не захотів бігти і залишився в келії, читаючи Святе Письмо.
Коли Єпистимія побачила, що воїни ведуть зв’язаного Галактіона, вона стала благати ігуменю відпустити її, бо хотіла прийняти муки за Христа разом з ним. Ігуменя зі сльозами благословила Єпистимію на подвиг. Святі перенесли важкі тортури, молячись і прославляючи Христа. За наказом суддів їх четвертували.
Євтоломій, колишній раб Єпистимії, таємно поховав тіла святих мучеників.
