У день святкування пам’яті преподобного Онуфрія Великого, єгипетського пустельника, зустрічаємося з непересічним образом в Софії Київській. Цей святий, відомий як “Ангел гробниць”, втілив у собі вищі ступені духовного подвижництва і став справжнім цілителем для багатьох вірних. Його життя, проведене у самотності пустелі, було сповнене молитви, скорботи та надприродних благодатних подій, які привернули увагу всього християнського світу.
Відлюдник IV століття, зображений у Софії Київській, вражає своїм подвигом і духовною силою
Святий Онуфрій – Ангел гробниць
9 (25) червня святкуємо пам’ять знаменитого єгипетського пустельника, преподобного Онуфрія Великого. Цей великий християнський святий у Софії Київській зустрічав кожного, хто входив через вхід у зовнішній південній галереї. В оперізуючих собор зовнішніх галереях Cофії Київської, де юрмився простолюд, намальовані стовпники і пустельники – славетні християнські відлюдники. Це було не просто дієвою проповіддю простого невибагливого життя, утримання від його спокус, а створювало всередині матеріальних стін необориму духовну стіну храму. Відлюдництво (анахоретство) – вищий ступінь духовного подвижництва, справжній тріумф духа над плоттю. Життя їх було сповнене великих скорбот і випробовувань, але Господь посилав відлюдникам через ангелів свою допомогу. До таких особливо значимих образів софійського стінопису відноситься єгипетський пустельник IV ст. св. Онуфрій Великий, зображений у позі оранта (вічного молитовника перед Богом) у південній зовнішній галереї. Онуфрій Великий народився близько 320 року в Персії і був сином перського царя. Ангел переконав царя віддати сина-немовля у монастир. Дізнавшись від старців про пустельників, святий схотів повторити їх подвиг. У десятилітньому віці святий Онуфрій пішов у пустелю, бажаючи наслідувати святих пророків Іллю й Іоанна Предтечу. Він прожив у безлюдній пустелі 60 років на повній самоті, його волосся та борода звисали до землі. Господь зробив чудо своєму вірному слузі: два ангели щодня приносили Онуфрієві святе Причастя у його печеру, де він строго постився і молився. Божим Промислом виросла біля його келії пальма, яка родила багато фініків і поблизу стало текти джерело води. Після смерті його святі мощі розійшлися всім християнським світом і прославилися численними зціленнями. Тому св. Онуфрія вважають великим Цілителем.
На Святій Землі св. Онуфрія називають Ангелом гробниць, адже поблизу Єрусалима є давній православний грецький монастир св. Онуфрія, розташований на схилі гори Гробниць. Св. Онуфрія вельми шанують не лише християни, але й іудеї, й араби-мусульмани. Всі вони вірять, що св. Онуфрій допоможе їхнім спочилим родичам. За переданням, преподобному дано Богом проводити душі померлих через повітряні митарства. Звідси бере початок православна традиція освячувати цвинтарні церкви на честь Онуфрія Великого. Не дивно, що цей образ виділяється серед усіх персонажів колосального собору святих Софії тим, що на ньому написано найбільшу кількість графіті – 209, серед яких чимало поминальних. Але святий вважався дієвим помічником і в земному житті. Саме на образі св. Онуфрія читається знаменитий 14-ти рядковий напис про Боянову землю. Це – найдавніша відома нам купча кінця ХІ ст., що повідомляє про купівлю київською княгинею Всеволодовою (дружиною Всеволода Ярославича) якоїсь Боянової землі. Можливо, йдеться про землю, що належала славетному Бояну – давньоруському співцю-сказителю, який сім разів згадується у “Слові о полку Ігоревім”. Свідками цієї угоди, освяченої авторитетом “митрополії руської”, були й сама Софія Київська, і її названі по іменах 12 кліриків (як 12 апостолів), за що митрополія отримала десятину від сплаченї за землю суми. А ця сума була величезною – 700 гривен кун, себто еквівалентною вартості 700 високоякісних кунячих шкірок, і від цієї суми митрополія отримала церковну десятину – 70 гривен кун (для порівняння: село тоді вартувало в середньому 50 гривен кун).
Напис цей дуже колоритний, імена софійських кліриків, які були “послухами” (свідками) купчої, вельми показові, оскільки звучать побутовою староукраїнською мовою і свідчать про етнічне походження більшості кліриків. Ось що написано у купчій на стіні Софії: “Місяця січня 30-го, [на] святого Іполита купила землю Боянову княгиня Всеволожа. А перед Святою Софією, перед попами а тут були попин [протопоп?] Яким Домило, Па[н]телей Стіпко, Михалько Нежонович, Михаїл, Данило, Марко, Семьюн, Михал Елісавинич, Іван Янчин, Тудор Тубинов, Ілля Копилович, Тудор Борзятич. А перед тими послухами купила землю княгиня Боянову всю. А дала за неї сімдесят гривен кунячих, а у них [міститься] сімсот гривен “драничних”. Праворуч біля цього напису – великий хрест для цілування вірності занесеної в аннали храму угоді.
Як зазвичай вважалося, величезна кількість написів на цій фресці пояснюється тим, що до св. Онуфрія як до цілителя зверталися численні прохачі, або тим, що у відкритій галереї було найбільш легко зробити напис (що заборонялося). Але ж у написах на цій фресці немає прохань про дарування здравія, а на інших фресках у відкритих галереях чомусь зустрічаються лише поодинокі написи.
Між тим, звертає на себе увагу явна витертість верхнього фарбового шару на лівому коліні св. Онуфрія, причому якраз на рівні вуст людини середнього зросту. Це засвідчує той факт, що до коліна святого прикладалися вустами численні віруючі, позаяк, можливо, що саме в цьому місці в стіну була закладена цілюща частка мощей св. Онуфрія. У цьому немає нічого дивного. Існують свідчення візантійських і давньоруських джерел, що під зображення святих вкладалися їх мощі. Новгородський архієпископ Антоній, який відвідав Святу Софію Константинопольську наприкінці ХІІ ст., повідомляє: “А коли робили святу Софію, у вівтарні стіни клали святих мощі”.
Фрагменти тіл святих (мощі) – це безцінні реліквії, необхідна умова виникнення сакрального середовища храму. З особливого розташування реліквій складається його сакральна “географія”, невидиме силове поле. Тож святий відлюдник Онуфрій, який наче ангел Божий молитовно стоїть на периферії храму Софії – невід’ємна частина його загороджувальної духовної стіни. Прикладаючись до його коліна, прочани ввіряли себе покровительству святого, отримуючи “санкцію” на доступ у священні надра храму. Зрозуміло, чому саме на цій фресці люди залишали свої записи, чому саме на ній виникла й була назавжди освячена молитвою св. Онуфрія вікопомна купча на Боянову землю.
Молитва до святого Онуфрія Великого:
Святий Онуфрію Великий, преподобний аскете і цілителю душ і тіл, молимося тобі з покорою і надією. Ти, який у самотності пустелі проживав, втілюючи в собі вищі ступені духовного подвижництва, ти, який через благодать Божу став знаком непохитної віри і цілющою силою для всіх, хто звертається до тебе.
Святий Онуфрію, ти, що був ізольований від світу, але став освіжаючим джерелом води для спраглих душ, прийми наші молитви та прохання. Великий Цілителю, усунь наші хвороби тіла і душі, полони гріху та недуги, і зціли нас з наших недоліків.
Ми звертаємось до тебе з надією на духовне зцілення, на відновлення віри, на розрішення наших проблем. Просимо тебе, святий Онуфрію, звернися до Господа Бога, виклади перед Ним наші потреби, і отримай для нас благодать, милосердя та утіху.
Святий Онуфрію, наставнику покаяння і духовного зростання, зглянься на нас своїми милосердними очима. Допоможи нам подолати наші гріхи, розпрощатися зі злом і розвиватися у любові та святості.
Молимося тобі, святий Онуфрію Великий, допоможи нам у наших потребах і недугах, стань посередником за нас перед Божою трійцею, і молися за нас, щоб ми отримали милості і благодаті, які потрібні нам для нашого спасіння.
Святий Онуфрію, моли Бога за нас. Амінь.
