Як архієпископ і хірург Валентин Войно-Ясенецький став світлом віри у пітьмі ХХ століття.
Віра, хірургія та мужність — історія святителя, який переміг терор любов’ю
У страшному ХХ столітті, коли віра стала під забороною, храми перетворювали на склади, а священнослужителів піддавали репресіям і знущанню, Господь дарував Своїй Церкві світоча — святителя Луку Кримського. Архієпископ, хірург, сповідник і мученик віри, він став живим доказом того, що навіть у мороці безбожництва світло Христове не згасає.
Валентин Войно-Ясенецький народився 1877 року. З юнацьких літ мріяв бути корисним людям і обрав шлях лікаря. Але цей вибір був не лише професійним — він був глибоко духовним. Його лікарська практика завжди супроводжувалась молитвою, любов’ю до ближнього і вірою в Бога. Особливо він дбав про бідних, сиріт і знедолених, оперував безкоштовно, часто в найтяжчих умовах.
У 1921 році, в найважчі роки більшовицького терору, Валентин приймає священничий сан і стає архієреєм, не відмовившись від хірургії. Він жив між вівтарем і операційною, між арештами та засланнями, між смертельною небезпекою і жертовною любов’ю. Чотири арешти, виснажливі заслання в Сибіру, допити та тортури — ніщо не зламало його духу. Він не лише вижив, а й продовжував служити людям, зціляючи не тільки тіла, а й душі.
Його молитва була потужнішою за страх, а скальпель — продовженням хреста. Під час операцій він молився, тримав перед очима ікону Богородиці, і Бог творив чуда через його руки. У 1946 році його медична праця була відзначена Державною премією, але сам Лука завжди говорив: «Я лікував — а зцілював Бог».
Він був архіпастирем, який не мовчав перед неправдою, не боявся свідчити про Христа там, де за це вбивали. Помер у 1961 році, залишивши по собі не лише наукову спадщину, а передусім — приклад святості, жертовності та вірності.
На його похорон зібрався весь Сімферополь. Люди виходили з домів, ставали на коліна, плакали. Вони відчули: разом із ним пішов той, хто ніс у собі живу присутність Бога.
Сьогодні святитель Лука — небесний покровитель усіх медиків, військових, священиків, і просто людей, які не хочуть зрадити совість і віру. Його життя — це відповідь на біль, на війну, на зневіру. Це доказ того, що святі живуть серед нас.
Молитва до святителя Луки Кримського
О, святий отче Луко, великий угоднику Божий! До тебе, з любов’ю і надією, прибігаємо. Зціли немічних, потіш засмучених, захисти тих, хто страждає у війні. Випроси у Господа миру для нашої землі, сили для наших воїнів, мудрості для лікарів і любові для всіх нас. Амінь.
