Роздуми Митрополита Епіфанія про значення спільної молитви за спочилих і вічність християнської любові.
У Троїцьку поминальну суботу Церква духовно єднає живих і померлих у молитві за душі, що відійшли у вічність
Молитва, що єднає вічність: Митрополит Епіфаній про сенс Троїцької поминальної суботи
У день Троїцької вселенської поминальної суботи Предстоятель Православної Церкви України Митрополит Епіфаній звернувся до вірян із глибокими духовними роздумами, підкреслюючи важливість спільної молитви за всіх, хто спочив у вірі.
Цей день — особливий у духовному житті Церкви. Це час, коли живі згадують померлих, а молитва стає містком, який поєднує вічність із часовим, минуле — з теперішнім. Митрополит Епіфаній наголосив: молитва за упокій є проявом християнської любові, яка не згасає навіть після смерті. «Любов ніколи не минає…» — ці слова апостола Павла (1 Кор. 13:8) стали лейтмотивом архіпастирського звернення.
Предстоятель підкреслив, що молитва цього дня — не лише про близьких. Ми молимося за всіх християн, які спочили у вірі: за тих, імена яких відомі нам, і за тих, про кого знає тільки Господь. Така єдність поколінь у молитві — це голос Церкви, яка не забуває своїх дітей.
«Колись і нас із вами не буде на цій землі, але повнота Церкви завжди підноситиме молитви за всіх братів і сестер у Христі – за живих і за спочилих», — зазначив Блаженнійший владика.
Цей спомин — не просто традиція. Це акт глибокої віри в перемогу над смертю, у воскресіння і в Царство Боже. Підносячи молитви, ми свідчимо: смерть — не кінець, а початок нового буття в Христі.
