“Дорогі брати і сестри у Христі!
Сьогодні, у Троїцьку поминальну батьківську суботу, відкладіть на деякий час свої щоденні клопоти та помоліться за своїх рідних, близьких і дорогих серцю людей, які вже відійшли з цього земного життя у життя вічне. Це важливо не тільки для них, але й для кожного із нас: богослужбове поминання спочилих є не лише виявом нашої любові до ближніх, але також і нагадуванням нам тих істин, що стосуються життя вічного.
Коли ми молимося за інших, а не лише за себе чи за свої потреби, то зокрема і таким чином виконуємо заповідь Спасителя – полюбити ближнього як самого себе. Підносячи молитви за померлих, ми виявляємо до них свою турботу і любов, ми просимо у Господа прощення їхніх гріхів. Тілесно вони не з нами, але душею вони живі, бо душа – безсмертна.
Згадуючи спочилих, ми замислюємося і про власне життя, про те, яким шляхом прямуємо, чи потрібно нам у чомусь виправитися і як ще потрудитися, аби здобути блаженне вічне життя. Живучи в часі, ми багато що знаємо про нього: знаємо, що він спливає, що його потрібно цінувати, що втраченого часу ніхто не може повернути, що все це тимчасове і колись поступиться місцем вічності. А що нас чекає у вічності? Це залежить лише від нас, від нашого нинішнього життя на землі, від нашого розуміння і бажання, від вибору між добром і злом, який ми робимо щомиті, від тих духовних скарбів, які ми встигнемо назбирати.
А поки маємо час і можливість молитися і за живих, і за померлих, будемо робити це добре діло. За настановою святителя Іоана Золотоустого: «Намагаймося що є сили допомагати спочилим: замість сліз, замість ридань, замість розкішних гробниць – нашими за них молитвами, милостинями та пожертвами, щоб таким чином і їм, і нам отримати обіцяні блага».
Упокой, Господи, душі рабів Твоїх (імена), прости їм усі гріхи їх, вільні і невільні, даруй їм Царство Твоє Небесне і сотвори їм вічну пам’ять. Амінь.”- звернувся до вірян Блаженніший Митрополит Епіфаній на сторінці у Facebook.
Молитва за спочилих
Упокій, Господи, душу слуг Твоїх (ім’я), прости їм всі гріхи їх, вільні й невільні, даруй їм Царство Твоє Небесне і сотвори їм вічную пам’ять.
Пом’яни, Господи Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочих слуг Твоїх (ім’я) і, як Благий і Чоловіколюбець, що гріхи відпускаєш і неправду знищуєш, полегши, відпусти і прости всі провини їх вільні й невільні, визволи їх від вічної муки і вогню геєнського і даруй їм причастя й насолоду вічних Твоїх благ, що Ти приготував для тих, хто любить Тебе.
Бо хоч вони і згрішили, але не відступили від Тебе, а щиро в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, у Тройці славимого, вірували і Єдиного в Тройці, і Тройцю в Єдності істинно до останнього подиху свого сповідували.
Тому милостивим будь до спочилих слуг Твоїх, і віру в Тебе замість діл прийми, і зо святими Твоїми, як Милосердний, упокой, бо немає людини, щоб жила і не згрішила. Ти один без усякого гріха, і правда Твоя – правда вічна; і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.
Пресслужба Парафії святих Жон-Мироносиць
