Наукова конференція у Вишгороді стала майданчиком для обговорення ролі християнства у формуванні української духовної та культурної традиції.
Учасники заходу наголосили на важливості збереження історичної пам’яті та розвитку церковної науки в Україні
13 травня 2026 року у Храмі Собору архангела Гавриїла відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Поширення християнства на теренах України: перше тисячоліття», яка об’єднала духовенство, науковців, істориків, археологів та дослідників церковної історії з різних регіонів України.
Організаторами масштабного наукового форуму стали Православна Церква України, Київська православна богословська академія, Вишгородський історико-культурний заповідник, Інститут церковної історії та Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського.
Конференція була присвячена дослідженню витоків і розвитку християнства на українських землях упродовж першого тисячоліття, а також осмисленню ролі Церкви у формуванні духовної, культурної та державної традиції України.
Із вітальними словами до учасників заходу звернулися архієпископ Вишгородський Агапіт, представники державної влади та керівники наукових установ. У своїх виступах вони наголосили на важливості збереження історичної пам’яті, розвитку церковної науки та поглиблення досліджень української духовної спадщини.
Однією з особливих подій конференції стала презентація ікони Собору святих князів Вишгородських, створеної аспірантом КПБА Андрієм Охотським. Також учасникам представили макет майбутнього видання, присвяченого святиням Вишгорода — одного з найдавніших духовних центрів Київської Русі.
З ключовою доповіддю «Історія Української Православної Церкви: концептуальні засади майбутнього багатотомного видання» виступив Митрополит Димитрій (Рудюк) — голова Інституту церковної історії. У своїй доповіді владика наголосив на необхідності створення сучасного академічного осмислення історії Української Православної Церкви, заснованого на наукових джерелах і українській історичній традиції.
Активну участь у роботі конференції взяли археологи, викладачі богословських навчальних закладів, співробітники історико-культурних установ та духовенство. Під час дискусій обговорювалися питання християнізації Русі, розвитку монашества, церковної культури, а також значення духовної спадщини Київської Русі для сучасної України.
Проведення такої конференції у Вишгороді стало ще одним свідченням важливості цього міста як одного з ключових центрів української духовної історії, пов’язаного з княжою добою, святими мучениками Борисом і Глібом та становленням християнської традиції на українських землях.
