Дізнайтеся про походження апостола Юди, його перші сумніви та віру, роль у поширенні євангельських послань та жахливу кінцеву долю, яку він поніс у мучництві.
Розкриваючи Юду – одного з найближчих учнів Ісуса Христа
Апостол Юда походив з роду царя Давида і був сином праведного Йосифа Обручника від його першої дружини.
У своєму Євангелії, святий апостол Іоан Богослов пише: “Бо і брати Його не вірували в Нього.”(Ін. 7:5). Святитель Феофілакт, архієпископ Болгарський, пояснює ці слова так: на початку земного служіння Господа Ісуса Христа сини Йосифа, у тому числі й Юда, не вірили в Його Божественну сутність.
За переказами, коли праведний Йосиф Обручник, повернувшись з Єгипту, став ділити свою землю в спадщину синам, він побажав виділити частину і Христу Спасителю, як свому синові, хоч і не по плоті, а народженому від Пречистої Діви Марії. Брати стали проти цього, і лише старший з них, Яків, погодився розділити з Христом свою частину землі і за це був названий братом Господнім.
Пізніше, брати увірували в Христа як очікуваного Месію, а особливо Юда, який усім серцем звернувся до Нього і став одним з найближчих 12-ти учнів. Але, згадуючи свій гріх, апостол Юда вважав себе недостойним називатися братом Божим. Після Вознесіння Христа апостол Іуда пішов на проповідь Євангелія.
Він поширював віру в Господа спочатку в Юдеї, Галілеї, Самарії і Ідумії, а потім – у країнах Аравії, Сирії і Месопотамії. Тут він завершив те, що не було закінчено його попередником, апостолом з числа 70-ти, Фаддеєм.
Зберігся переказ, що святий апостол Юда ходив з проповіддю в Персію і звідти написав своє соборне послання.
Святий апостол Юда прийняв мученицьку смерть близько 80-го року у Вірменії, у місті Араті. Він був розіп’ятий на хресті і пронизаний стрілами.
